Ухвала

від 06.10.2014 по справі 809/1261/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 р. Справа № 876/9999/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Сантіма» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до приватного акціонерного товариства «Сантіма» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах,-

В С Т А Н О В И Л А:

22.04.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, не відшкодував виплачені пільгові пенсії за січень-березень 2013 року за списком № 2 в загальному розмірі 4755,03 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано стягнути з приватного акціонерного товариства «Сантіма» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 4755 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 03 (три) копійки.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є необгрунтованою, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що працівник ОСОБА_1 працював на роботах, передбачених списком №2 до 01.01.1992 року, тобто до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вважає, що не підлягають відшкодуванню з підприємства суми фактично виплачених пенсій, які призначені відповідно до ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при умові, що особа працювала на підприємстві на посадах за списком № 1 чи № 2 та звільнилася до 01.01.1992 року. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованих сум коштів.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області існує заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій, яка повинна бути стягнута із боржника на користь позивача.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ПрАТ «Сантіма» зареєстроване в УПФ України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за № 00911606.

За період роботи в ПрАТ «Сантіма» право на пільгову пенсію за списком № 2 отримав працівник ОСОБА_1, якому призначена пенсія за віком на пільгових умовах згідно п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно п.2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Абзацом четвертим пункту першого статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього закону.

Згідно абзацу третього пункту першого статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюється ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу першого пункту 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, підлягають відшкодуванню в розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій.

Згідно пунктів 6.4, 6.5, 6.8, 6.9 розділу 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заборгованість ПрАТ «Сантіма» за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року становить 4755,03 грн.

Розрахунки таких витрат були отримані відповідачем, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.13).

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про підставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача в їх користь 16615 грн. 53 коп., оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Сантіма» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року у справі №809/1261/13-а- без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний