Рішення

від 25.09.2014 по справі 910/14569/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14569/14 25.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пегас - СК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакаред Авто Сервіс» простягнення 195610,96 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Старчук Є.В. - представник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пегас - СК» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакаред Авто Сервіс» про стягнення 195610,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору поставки № П-597 від 16.08.2013 в частині здійснення розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 147959,80 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17880,84 грн та 24% річних у розмірі 29770,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14569/14 та призначено розгляд справи на 20.08.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2014 за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору у справі №910/14569/14 та відкладено розгляд справи на 25.09.2014.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 650981 від 13.02.2014 та вказано у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пегас - СК» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сакаред Авто Сервіс» (покупець) укладено договір поставки № П-597 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору під товаром слід розуміти побутову техніку із загальним гарантійним терміном (гарантійний термін вказується у гарантійному талоні).

За змістом п.п. 3.1 - 3.2 Договору поставка товарного асортименту або його часткового співвідношення здійснюється постачальником на склад покупця, відповідно за видами, групами, марками, розмірами які визначаються сторонами. Приймання-передача товару здійснюється на підставі накладних на товар продавця. Право власності на товар та ризики випадкового пошкодження бо знищення товару, переходять від продавця до покупця в момент фактичної передачі товару покупцю засвідченого підписанням супровідних документів та накладних на товар.

Згідно з п. 3.6 Договору разом із поставленим товаром постачальник повинен передати покупцю такі документи: накладну, податкову накладну (за умов, якщо покупець являється платником податку на додану вартість), сертифікати якості, гарантійні талони.

У відповідності до п.п. 2.1 - 2.2 Договору загальну суму Договору складає вся сума накладних (рахунків-фактур), які були видані в період дії Договору. Вартість товару вказується у накладних, рахунках-фактурах, прас-листах, специфікаціях з відображенням ціни на кожну конкретну одиницю товару.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 172959,80 грн, а саме: Телевізор LED LG 32LN548C у кількості 48 шт. та Телевізор LED Samsung UE50F6500ABXUA у кількості 2 шт., що підтверджується видатковою накладною № 392411 від 20.08.2013.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що покупець гарантує оплату кожної поставленої партії товару на протязі 1 (одного) календарного дня з моменту отримання товару, яким є дата виписаної накладної, яка узгоджена сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином виконано не було, а сплачено на рахунок позивача лише 25000,00 грн. Решта вартості поставленого товару - на суму 147959,80 грн оплачена відповідачем не була, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась відповідна заборгованість.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту існування заборгованості у розмірі 147959,80 грн не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 147959,80 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17880,84 грн та 24% річних у розмірі 29770,32 грн, нараховані за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати товару.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку з оплати товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що покупець несе відповідальність перед постачальником за порушення п. 2.3 Договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день допущеного прострочення.

Оскільки судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені правомірними.

Однак, суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми пені, оскільки при здійсненні розрахунку позивачем не враховано положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, як зазначено в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

За здійсненим судом перерахунком з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 9696,43 грн за період з 21.08.2013 по 20.02.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 6.2 Договору сторони погодили, що постачальник має право нарахування відсотки за користування чужими коштами у розмірі 24% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача суму 24% річних, нарахованих за період з 21.08.2013 по 23.06.2014, у розмірі 29770,32 грн.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основної заборгованості у розмірі 147959,80 грн, пеня у розмірі 9696,43 грн та 24% річних у розмірі 29770,32 грн.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, при поданні позову позивачем згідно платіжного доручення № 7962 від 20.06.2014 сплачено судовий збір у розмірі 4060,00 грн. Позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача 195610,96 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову , але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначену позовну заяву судовий збір у розмірі 3912,22 грн.

Таким чином, 147,78 грн судового збору сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» зазначена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сакаред Авто Сервіс» (04070, м.Київ, вулиця Ігорівська, будинок 12-А, ідентифікаційний код 36218592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 9, ідентифікаційний код 33592087) заборгованість у розмірі 147959 (сто сорок сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 80 коп., пеню у розмірі 9696 (дев'ять тисяч шістсот дев'яносто шість) грн 43 коп., 24% річних у розмірі 29770 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят) грн 32 коп. та судовий збір у розмірі 3748 (три тисячі сімсот сорок вісім) грн 69 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пегас-СК» (04073, м. Київ, вулиця Сирецька, будинок 9, ідентифікаційний код 33592087) 147 (сто сорок сім) грн 78 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.10.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова