Ухвала

від 02.10.2014 по справі 820/2669/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 р.Справа № 820/2669/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представника банку - Брижань Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2014р. по справі № 820/2669/14

за позовом Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Укан" за участю особи, яка приєдналася до апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області

про припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИЛА:

Харківська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - позивач, Харківська ОДПІ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Укан" (далі по тексту - відповідач, ТОВ фірма "Укан"), в якому просить суд , припинити юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Укан", мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач більше року не подає до податкового органу податкові декларації, документи фінансової звітності, порушуючи вимоги п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (із змінами та доповненнями), що діяв до 01.01.2011 року та п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2014р. по справі № 820/2669/14-а адміністративний позов Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Укан" про припинення юридичної особи - задоволено у повному обсязі.

Припинено юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Укан" (62459, Харківська область, смт Високий, вул. Красіна, буд. 26, код ЄДРПОУ 14367885), зареєстровану Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 07.10.1997 року.

Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неповноти з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи по суті, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2014р. по справі № 820/2669/14-а скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про те, що відповідач є боржником банку, що підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 17.08.2009 року по справі № 42/190-09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Укан" про стягнення суми боргу в розмірі 1 781 805,15 дол. США. Вказані боргові зобов'язання відповідача перед банком станом на 14.07.2014 року не виконані. Таким чином, припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Укан" зробить неможливою реалізацію законних прав банку на стадії виконавчого провадження по вищевказаній господарській справі та завдасть йому збитків.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в скарзі, та просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Укан" зареєстровано як юридична особа Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 07.10.1997 року, що підтверджується витягом з ЄДР (а.с. 3-4) та довідкою від 31.01.2014 року № 898/10/20-23-15.03-126 (а.с. 5). На податковому обліку в ДПІ перебуває з 21.08.1997 року, про що свідчить довідка від 31.01.2014 року № 898/10/20-23-15.03-126 (а.с. 5).

Підставою для звернення позивача із даним позовом є неподання відповідачем звітності до податкового органу більше року, а саме остання звітність надана 17.10.2008 року, про що свідчить довідка від 31.01.2014 року № 898/10/20-23-15.03-126 (а.с. 5).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не має заборгованості перед бюджетом станом на 31.01.2014 року, що підтверджується довідкою від 31.01.2014 року № 898/10/20-23-15.03-126 (а.с. 5).

Приймаючи рішенні про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує вимоги п. п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 та п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, оскільки більше року не подає податкової звітності, у зв'язку з чим наявні підстави для припинення його підприємницької діяльності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно п. 20.1.12 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється у тому числі на підставі рішення суду у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15 травня 2003 року N 755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

В силу п. п. 20.1.37 п. 20.1. ст. 20, п. 67.2. ст. 67 Податкового кодексу України органи податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Відповідно до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Звернення суб'єкта владних повноважень із позовом у передбачених законом випадках мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань та функцій, а використовувати свої повноваження державні органи можуть лише з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів зазначає, що звернення органів державної податкової служби з позовами, що передбачені, зокрема, нормами пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно кореспондувати із покладеними на податкові органи функціями.

Функції органів державної податкової служби визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

За визначенням пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, способи здійснення податкового контролю встановлені статтею 62 Податкового кодексу України. До таких способів належать: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відтак, здійснення податковими органами повноважень, передбачених нормами пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно бути зумовлено виконанням цими органами функцій щодо податкового контролю.

Враховуючи, що основною метою податкового контролю є забезпечення належного виконання податкових обов'язків щодо визначення та сплати грошових зобов'язань, звернення податкового органу із позовом на підставі норм пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України повинно бути спрямоване на запобігання та припинення податкових правопорушень, які пов'язані із неналежним визначенням та сплатою грошових зобов'язань платником податків або невиконанням ним інших податкових обов'язків.

Відповідно до п.п. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків, зокрема, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктами 49.1, 49.2 ст.49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно із абз. 5 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" однією із підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Із положень ст. 20, ст. 21, ст. 67 ПК України випливає, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих випадках, коли звернення до суду із позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Зазначена правова позиція цілком узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у рішенні від 16.10.2012 р. по справі №21-281а12 за позовом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька до Управління державної реєстрації Донецької міської ради, державного реєстратора Кагарлицької РДА в Київській області Лавренюк Лесі Петрівни, треті особи - ТОВ "Торговий дім "Агроресурси", Кагарлицька ОДПІ в Київській області, про визнання дій протиправними, визнання запису неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином колегія вважає, що припинення юридичної особи є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушення податкового законодавства або його припинення, а не засобом забезпечення обліку платника податків. Органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення юридичної особи у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності, згідно із вимогами законодавства.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що починаючи з 17.08.2008 року відповідачем не подається податкова звітність до Харківської ОДПІ з будь-якого податкового платежу, тобто більш ніж протягом року.

Так, останньою податковою звітністю ТОВ фірми "Укан", поданою до позивача, є податкова декларація по податку на додану вартість за вересень 2008 року № 57264, яка надійшла до Харківської ОДПІ 17.10.2008 року.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 69 вказаного Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Однак відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанцій не було надано жодних доказів належного виконання ТОВ фірма "Укан" вимог пп. 16.1.3. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України.

Отже, оскільки більше року відповідачем до Харківської ОДПІ не подавалась податкова звітність, є підстави для припинення юридичної особи ТОВ фірма "Укан".

Щодо посилань банку та особи, яка приєдналася до апеляційної скарги - Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області на наявність боргу у ТОВ фірма "Укан", як на підставу для відмови в задоволенні позову, колегія суддів зазначає, що закон не покладає обов'язку на податковий орган або на суд при вирішенні питання про припинення юридичної особи на підставі ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" перевіряти відсутність у цієї юридичної особи боргу перед іншими контролюючими органами або суб'єктами господарювання.

Таким чином, в межах апеляційної скарги, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відстуні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем належних доказів в обґрунтування позову суду не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2014р. по справі № 820/2669/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 07.10.2014 р.