Постанова

від 02.10.2014 по справі 809/2902/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2014 р. Справа № 809/2902/14

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Матуляк Я.П., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Агенція Фелічіта" про припинення юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2014 року Калуська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Агенція Фелічіта" про припинення юридичної особи.

Позовні вимоги мотивовано тим, що юридична особа - Приватне підприємство "Агенція Фелічіта" підлягає припиненню згідно частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», як таке, що не подавало протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності у відповідності до закону.

05.09.2014 року відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, в якій містяться відомості про порядок і строк подання заперечення проти позову та наслідки неподання такого заперечення, копія якої, згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження (індекс 77300, проспект Лесі Українки, будинок 1 квартира 69, місто Калуш, Івано-Франківська область), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Однак, 15.09.2014 року дані матеріали повернулись до суду без вручення у зв'язку із відсутністю закінченням терміну зберігання. Оскільки поштове відправлення повернене, не вручене адресату з незалежних від суду причин, у відповідності до ч.11 ст.35 КАС України, вважається, що останнє вручене належним чином. У встановлений ч.3 ст.183-2 КАС України строк правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався.

Відповідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Калуською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області позов до Приватного підприємства "Агенція Фелічіта" про припинення юридичної особи підлягає розгляду в строк визначений пунктом 2 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач 23.06.2010 року зареєстрований виконавчим комітетом Калуської міської ради, як юридична особа, що підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та взятий на облік, як платник податків у Калуській об'єднаній Державній податковій інспекції.

Відповідно до п.п.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відповідно до підпункту 16.1.2, підпункту 16.1.3 статті 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до змісту пункту 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Як встановлено судом, відповідач більше року, всупереч вимогам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пункту 49.2 статті 49, статті 152 Податкового кодексу України, не подавав до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області податкову звітність, а також судом встановлено, що станом на 14.08.2014 року у відповідача відсутній податковий борг зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що підтверджується актом невиїзної документальної перевірки за №464/1502/37130080 від 14.08.2014 року (а.с.5).

Відповідно до ст.49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно зі ст. 239 Господарського кодексу України до таких санкцій, зокрема, віднесено скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Зокрема ст. 247 Господарського кодексу України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що однією з підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності у відповідності до закону.

Згідно пункту 67.2 статті 67 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до вимог частини 1 статті 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Таким чином в зв'язку з вищевикладеним, вимога позивача щодо припинення юридичної особи відповідача є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно вимог частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України, постанови прийняті в порядку скороченого провадження виконуються негайно.

Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу Приватне підприємство "Агенція Фелічіта" (індекс 77300, проспект Лесі Українки, будинок 1 квартира 69, місто Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ - 37130080).

Постанову суду звернути до негайного виконання.

Направити копію постанови державному реєстратору Реєстраційної служби Калуського міськрайонного управління юстиції в Івано-Франківській області (вул. Чорновола, буд.12., м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ Матуляк Я.П.