Рішення

від 07.10.2014 по справі 903/801/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2014 р. Справа № 903/801/14

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Прокурора м. Луцька в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Луцької міської ради, м. Луцьк

до Приватного підприємства "Ескулап", м. Луцьк

про стягнення 5 842,50грн.

Суддя С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

В судовому засіданні взяв участь начальник відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури міста Луцька Куприянчик Світлана Іванівна (довіреність №98-3029вих.14 від 12.05.2014р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу згідно ст. 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 07.10.2014 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Прокурор м. Луцька в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Луцької міської ради звернувся до господарського суду з позовом до відповідача- Приватного підприємства "Ескулап"-про стягнення 5 842,50грн., в т.ч. 5 625,45грн. основного боргу за період з грудня 2013р. по липень 2014р. (включно) згідно договору оренди нежитлового приміщення від 21.02.2013р. №1050 та 217,05 грн. пені за період з 01.12.2013р. по 01.06.2014р. за несвоєчасне внесення орендної плати згідно п. 8.1. договору оренди.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті згідно договору оренди нежитлового приміщення від 21.02.2013р. №1050.

Ухвалою суду від 01.09.2014р. порушено провадження у справі, розгляд спору призначено на 23.09.2014р. на 15год. 30хв.

В судовому засіданні 23.09.2014р. прокурор позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2014р. звернувся до суду з клопотанням про збільшення розміру позовних вимог від 23.09.2014р. (вх.№01-29/) , в якому просив включити до прохальної частини пункт "Розірвати договір оренди нежитлових приміщень №1050 від 21.02.2013р. та звільнити орендоване приміщення у зв'язку з наявною заборгованістю по орендній платі більше 3-х місяців (п. 9.3.4. договору) та повернути приміщення управлінню охорони здоров'я". Хоча правові підстави належним чином не обгрунтував.

Прокурор щодо заявленої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог не визначився.

Вирішення питання щодо прийняття даної заяви буде проведене в слідуючому судовому засіданні з заслуховуванням думки представників сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2014р. у своїх поясненнях та у відзиві від 23.09.2014р. (вх.№01-29/9019/14) вказав, що проти нарахованих позивачем суми боргу та пені не заперечує та визнає пеню в розмірі 217,05грн. та ціну позову вцілому в розмірі 5 842,50грн.

Просив суд звільнити його від сплати судових витрат.

Повідомив, що незважаючи на фінансові труднощі, 14.07.2014р. ним було переаховано позивачу 1 000,00грн. за оренду приміщення.

Ухвалою суду від 23.09.2014р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: прокурора та позивача- додаткові пояснення щодо періоду нарахувань пені; Положення про Управління охорони здоров'я; відповідача- додаткові пояснення по справі.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Водночас, в заяві №б/н від 07.10.2014р. (вх.№ 01-29/9472/14) вказав, що у зв'язку з невірним зазначенням у розрахунку періоду нарахування пені, просив врахувати суд період нарахування з 01.01.2014р. по 01.07.2014р.

Позивач в судове засідання 07.10.2014р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується підписом уповноваженого представника в повідомленні про відкладення розгляду справи від 23.09.2014р. та про що зазначено в протоколі судового засідання від 23.09.2014р.

Відповідач, в судове засідання в судове засідання 07.10.2014р. не з'явився, витребуваних ухвалою суду доказів по справі суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується підписом уповноваженого представника в повідомленні про відкладення розгляду справи від 23.09.2014р. та про що зазначено в протоколі судового засідання від 23.09.2014р.

Вищий господарський суду України у п. 3.9.1 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначив, що у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Суд, розглянувши клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог від 23.09.2014р. (вх.№01-29/), подане в попередньому судовому засіданні, в якому він просив включити до прохальної частини пункт "Розірвати договір оренди нежитлових приміщень №1050 від 21.02.2013р. та звільнити орендоване приміщення у зв'язку з наявною заборгованістю по орендній платі більше 3-х місяців (п. 9.3.4. договору) та повернути приміщення управлінню охорони здоров'я", його відхиляє, оскільки це клопотання стосується зміни підстав та предмету позову.

Враховуючи те, що сторони належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

21 лютого 2013р. між Управлінням охорони здоров'я Луцької міської ради (орендодавець), в особі начальника Кошеля Ф.Г. та Приватним підприємством "Ескулап", в особі директора Кальчика О.В. (орендар) на підставі рішення сесії Луцької міської ради від 29.02.2012р. №21/32 "Про врегулювання оренди нерухомого майна територіальної громади м. Луцька" та рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 21.02.2013р. №107-1 "Про оренду нежитлового приміщення на пр-ті Відродження, 2" було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1050, згідно з пунктами 1.1.-1.3.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Луцьк, пр-т Відродження, 2, яке знаходиться на балансі Управління охорони здоров'я Луцької міської ради, загальною площею 149,8кв.м., в т.ч. підвал (горище)-149,8кв.м., вартістю майна 317 298,00грн. Приміщення, що передається в оренду відповідно до цього договору, буде використовуватися для розміщення торговельного об'єкта з продажу ортопедичних виробів.

Згідно пункту 2.1. договору оренди, вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно із підписанням даного договору.

У відповідності до пунктів 3.1.-3.8. даного договору, орендна плата за цим договором розраховується згідно з рішенням міської ради від 29.02.2012р. №21/32 "Про врегулювання оренди нерухомого майна територіальної громади м. Луцька". У разі введення в дію нової методики розрахунку орендної плати за нежитлові приміщення, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату у відповідності до нової методики. Орендна плата за один місяць (лютий 2013) визначена в сумі 1 854,00грн. без ПДВ. До орендної плати не включені амортизаційні відрахування, платежі за комунальні послуги, інші платежі за утримання будівлі та приміщень спільного користування в належному стані, а також земельний податок. Орендна плата за кожний наступний місяць, вказаний в п. 3.2. цього договору, вираховується з врахуванням нового значення індексу інфляції, що визначається помісячно Державним комітетом статистики України. Орендна плата встановлюється виключно в грошовій формі. Орендна плата є платежем, який вносить орендар орендодавцеві незалежно від результатів господарської діяльності. Орендна плата вноситься в грошовій формі до останнього числа розрахункового місяця у відповідності з отриманими рахунками.

Згідно пунктом 8.1. договору, при несвоєчасному внесенні орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно пункту 9.1. цей договір дійсний з 21.02.2013р. до 31.01.2016р. включно.

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплені їх печатками. (а.с. 11-13)

Додатковою угодою №1 від 03.04.2013р. до договору від 21.02.2013р. №1050 сторони внесли зміни в п. 3.2. договору від 21.02.2013р. №1050, виклавши його в такій редакції: орендна плата за один місяць (березень 2013р.) визначена в сумі 794,04грн. без ПДВ. До орендної плати не включені амортизаційні відрахування, платежі за комунальні послуги, інші платежі за утримання будівлі та приміщень спільного користування в належному стані, а також земельний податок.

Дана угода підписана сторонами, підписи скріплені їх печатками. (а.с. 14)

На виконання п. 1.1. договору оренди позивач згідно акту прийому-передачі від 21.02.2013р. передав відповідачу в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Луцьк, пр-т Відродження, 2, яке знаходиться на балансі Управління охорони здоров'я Луцької міської ради, загальною площею 149,8кв.м., в т.ч. підвал (горище)-149,8кв.м., вартістю майна 317 298,00грн. для розміщення торговельного об'єкта з продажу ортопедичних виробів. (а.с. 15)

Отже, позивач свої зобов'язання по передачі в оренду нежитлового приміщення виконав в повному обсязі, передавши відповідачу в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Луцьк, пр-т Відродження, 2, яке знаходиться на балансі Управління охорони здоров'я Луцької міської ради, загальною площею 149,8кв.м., в т.ч. підвал (горище)-149,8кв.м., вартістю майна 317 298,00грн. для розміщення торговельного об'єкта з продажу ортопедичних виробів, що стверджується актом прийому-передачі від 21.02.2013р.

Крім того, як встановлено судом, на виконання умов договору оренди, позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату №10 від 08.01.2014р., №33 від 08.02.2014р., №55 від 11.03.2014р., №77 від 07.04.2014р., №100 від 07.05.2014р., №123 від 10.06.2014р., №143 від 08.07.2014р.

Проте, відповідач своїх зобов'язань по оплаті орендованого нежитлового приміщення належним чином не виконав.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між сторонами було укладено договір, що за своєю правовою природою є договором оренди.

Договір №1050 від 21.02.2013р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Згідно із частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 509 ЦК України кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань.

Відповідно до умов договору позивачем виставлялися рахунки про сплату орендної плати за січень 2014 року по липень 2014р., які відповідачем залишились неоплаченими.

Відповідач у відзиві від 23.09.2014р. (вх.№01-29/9019/14) позов в сумі 5 842,50грн. визнав повністю.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, заборгованість відповідача- Приватного підприємства "Ескулап" перед позивачем- Управління охорони здоров'я Луцької міської ради на день розгляду спору становить 5 625,45грн., стверджується договором оренди нежитлового приміщення №1050 від 21.02.2013р., рахунками на оплату №10 від 08.01.2014р., №33 від 08.02.2014р., №55 від 11.03.2014р., №77 від 07.04.2014р., №100 від 07.05.2014р., №123 від 10.06.2014р., №143 від 08.07.2014р., відповідачем визнана та підлягає до стягнення з Приватного підприємства "Ескулап" в силу ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно пунктом 8.1. договору, при несвоєчасному внесенні орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення.

При цьому судом засвідчується, що відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При перевірці розрахунку пені за період з 01.01.2014р. по 01.07.2014р. за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3 судом встановлено, що пеня за даний період, розрахована в межах подвійної облікової ставки НБУ, а тому є підставною та такою, що підлягає до стягнення з відповідача за несвоєчасну оплату орендованого приміщення згідно договору оренди від 21.02.2013р. №1050.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Не підлягає до задоволення клопотання відповідача про звільнення його від сплати судового збору як необґрунтоване належним чином.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн., слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 599, 626, 752, 762 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 175, 181, 193, 230-232, 283 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ескулап", Волинська обл., м. Луцьк, проспект Відродження, 2, код 13345901

на користь Управління охорони здоров'я Луцької міської ради, Волинська обл., м. Луцьк, проспект Волі, 1а, код 05500670

5 842,50грн., в т.ч. 5 625,45грн.-основного боргу та 217,05 грн. пені.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Ескулап" (Волинська обл., м. Луцьк, проспект Відродження, 2, код 13345901) в доход державного бюджету України 1 827,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено

09.10.2014р.

Суддя С. В. Бондарєв