Постанова

від 19.09.2014 по справі 826/7242/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 19 вересня 2014 року                      № 826/7242/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А..,   розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКВЗ-Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКВЗ-Україна» (далі – позивач, ТОВ «ТД «УКВЗ-Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2014 №0013511503. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Мнідоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 10.04.2014 №260/26-50-15-03/37641745 щодо несвоєчасної сплати податку на додану вартість внаслідок несвоєчасного подання платіжного доручення, прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 №0013511503, яке позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню. У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з огляду на те, що уточнюючий розрахунок від 22.11.2012 року №9073976767 подано з простроченням 2 дня, тобто із затримкою до 30 календарних днів, а тому підлягає сплаті штраф у розмірі 10%погашеної суми податкового боргу. З огляду на це податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 №0013511503 про накладення штрафу в розмірі 46925,07 грн. винесено правомірно та відповідно до норм чинного законодавства України. Відповідно до п.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку   письмового провадження   за наявними у справі матеріалами. В судовому засіданні представники сторін заявили клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження. Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного. Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКВЗ-Україна», зареєстровано як юридичну особу Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією від 12.05.2011 року №10681020000027870, ідентифікаційний код юридичної особи 37641745, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №788617. Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено перевірку в частині своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ «ТД «УКВЗ-Україна» та складено акт перевірки від 10.04.2014 №260/26-50-15-03/37641745. Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено податок на додану вартість внаслідок несвоєчасного подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 №0013511503, яким накладено штраф у розмірі 10% у сумі 46925,07 грн. Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до вимог   ст.67 Конституції України   платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Згідно п.41.1   ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Відповідно до пп.16.1.3   та пп.16.1.4   п.16.1   ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Приписами п.46.1   ст.46 Податкового кодексу України   встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Розділом V Податкового кодексу України   передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість. Відповідно до   ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. (п.56.11   ст.56 Податкового кодексу України) Пунктом   57.1   статті   57 Податкового кодексу України   передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно п.п.31.1   ст.31 Податкового кодексу України   строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом. Пунктом   38.1   ст.38 Податкового кодексу України   встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано уточнюючий розрахунок від 20.11.2012 року №9073432915 до декларації за вересень 2012 року, в результаті чого збільшено суму грошового зобов'язання на 716667 грн. та відповідно збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету України, з урахуванням  залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 715296 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 3% у сумі 21459 грн. Відповідно до наданих платіжних доручень від 20.11.2012 №195 та №196 вбачається, що позивачем сплачено суму 210212 грн. та 35833,33 грн.   Отже, від 22.11.2012 позивач подає уточнюючий розрахунок №907397667 до декларації за жовтень 2012 року, в якому погашає на суму 494403 грн.   Згідно з п.50.1 ст.50 ПКУ у разі якщо у майбутніх   податкових періодах   (з урахуванням строків давності, визначених   статтею 102 цього Кодексу)   платник податків   самостійно   (у тому числі за результатами електронної перевірки)   виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним   податковій декларації   (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслатиирозрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно   (у тому числі за результатами електронної перевірки)   виявлені. Платник податків, який самостійно   (у тому числі за результатами електронної перевірки)   виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених   пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати   уточнюючий   розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період   або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. З огляду на це, позивачем не дотримано приписів ст.50 ПКУ, а саме ТОВ «ТД УКВЗ-Україна» подано уточнюючий розрахунок від 20.11.2012 року та сплачено суму недоплати та штрафу тільки в розмірі 210212 грн. та 35833,33 грн., в той же час 469250 грн. позивачем не було сплачено, а вже погашено уточнюючим розрахунком від 22.11.2012 року, чим саме прострочивши 2 дні. Керуючись п.87.9   ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до   статті 95 цього Кодексу   або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно вимог п.126.1   ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Таким чином, враховуючи обґрунтованість доводів відповідача, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 30.04.2014 №0013511503 є правомірним та не підлягає скасуванню. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову узадоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «УКВЗ-Україна». Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив: У задоволенні позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКВЗ-Україна» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.04.2014 №0013511503 – відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКВЗ-Україна» недосплачений судовий збір у розмірі 1684 грн.80 коп. на розрахункові рахунки Окружного адміністративного суду міста Києва. Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                О.А. Соколова