Рішення

від 01.10.2014 по справі 910/16574/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16574/14 01.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розрахунковий центр"

про звернення стягнення на предмет застави

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Литвин О.А. (дов.)

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 01.10.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розрахунковий центр" про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави № 23/К16/2013 від 12.09.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2014р. порушено провадження у справі № 910/16574/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2014р.

01.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" надійшли документи по справі.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" в судовому засіданні 02.09.2014р. надав суду письмові пояснення по справі.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розрахунковий центр" у судове засідання 02.09.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/16574/14 від 11.08.2014р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014р. розгляд справи №910/16574/14 відкладено на 01.10.2014р.

Представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" в судовому засіданні 01.10.2014р. надав суду пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розрахунковий центр" у судове засідання 01.10.2014р. не з'явився, відзиву на позову та інших витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014р., що повернута поштовим відділенням на адресу суду.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, незважаючи на те, що представник відповідача у судове засідання 01.10.2014р. не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 01.10.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розрахунковий центр" (відповідач, позичальник) укладено Кредитний договір № 16/2013 (надалі - Кредитний договір).

В подальшому до Кредитного договору вносились зміни згідно з Додатковою угодою № 1 від 07 жовтня 2013 року, Додатковою угодою № 2 від 05 листопада 2013 року, Додатковою угодою № 3 від 05 грудня 2013 року.

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування в розмірі 32 360 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит до 11.09.2014 року, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, розмірах, строках та. у випадках, передбачених Кредитним договором.

За користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 23,0% відсотки річних. При порушенні позичальником терміну повернення кредиту, передбаченого пунктом 2.1. цього Договору, встановлюється плата у розмірі 46,0% відсотків річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення (п. 2.2.).

Відповідно до умов Кредитного договору, позивачем було надано відповідачу кредит у сумі 32 360 000,00 у термін до 11.09.2014 року включно.

Відповідно до п. 8.1 Кредитного договору, у випадку порушення якого-небудь із зобов'язань по сплаті кредиту та/або відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку за кожен випадок пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. що діяла в період, за який виплачується пеня.

Додатковою угодою № 1 від 07 жовтня 2013 року сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 12.09.2013р. по 30.09.2013р. включно в сумі 387 206,58 грн. позичальник зобов'язується сплатити в термін до 05.11.2013 року.

Додатковою угодою № 2 від 05 листопада 2013 року сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 12.09.2013р. по 31.10.2013р. включно в сумі 1 019 334,80 грн. позичальник зобов'язується сплатити в термін до 05.12.2013 року.

Додатковою угодою № 3 від 05 грудня 2013 року сторони домовились, що нараховані відсотки за користування кредитом за період з 12.09.2013р. по 31.12.2013р. та за період з 01.01.2014р. по 30.04.2014р. включно, позичальник зобов'язується сплатити в термін до 05.05.2014 року.

Позивач зазначає, що станом на 01.06.2014 року позичальником порушені умови Кредитного договору в частині сплати відсотків за користування кредитом за період з 12 вересня 2013 року по 30 квітня 2014 року, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом та інших платежів.

Згідно з п. 6.2 Кредитного договору у разі виникнення події невиконання зобов'язань включаючи про строчку по сплаті суми кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, нарахованої пені по простроченим платежам) банк набуває право вимоги дострокового виконання зобов'язань по Кредитному договору в повному обсязі та/або звернути стягнення на майно, що передане в заставу.

В зв'язку із невиконанням умов кредитного договору позивачем на адресу відповідача надіслано лист вимогу №1-09-3221 від 04.06.2014 року вказаним листом позивач вимагав протягом 30-ти календарних днів з моменту направлення даної вимоги сплатити в повному обсязі.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (позивач, заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розрахунковий центр" (відповідач, заставодавець) укладено Договір застави №23/К16/2013 від 12.09.2013р., відповідно до якого заставодавець надав в заставу заставодержателю інвестиційні сертифікати іменні ТОВ "КУА НЬЮ ЕССЕТ ПВНЗІФ "Укрнадра" (пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестиційний фонд "Укрнадра" (код ЄДРПОУ 35253505/код за ЄДРІСІ 2331717) в кількості 8 000 штук номінальною вартістю 1000,00 грн. за один інвестиційний сертифікат на загальну сумарну номінальну вартість 8 000 000,00 грн.,(далі - предмет застави).

Відповідно до п. 2.2. Договору застави, зазначені цінні папери належать заставодавцю на праві власності, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах від 12.09.2013 року №302075-UA40003733, що відкритий у ПАТ "Комерційний банк "Даніель".

За домовленістю сторін предмет застави на дату укладення цього Договору оцінено в сумі 80 000 000,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору застави передбачено, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави у разі, зокрема, якщо заставодержатель згідно умов Кредитного договору та/або чинного законодавства України набув права вимагати дострокового виконання застоводавцем зобов'язання, забезпеченого заставою, і якщо його вимога не була задоволена протягом трьох робочих днів з моменту її отримання (п.п. 4.1.1.).

За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за Кредитним Договором в повному обсязі (п. 4.2.).

Позивач, мотивуючи позовні вимоги, зазначає, що станом на 12.07.2014 року заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 38 955 510,38 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 32 360 000,00 грн., заборгованість по відсотках - 6 382 229,04 грн., заборгованість по неустойці - 213 281, 34 грн.

Враховуючи заборгованість позичальника за Кредитним договором № 16/2013 від 12.09.2013р. позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення суми заборгованості шляхом звернення такого стягнення на предмет застави згідно Договору застави №23/К16/2013 від 12.09.2013р., а саме: інвестиційні сертифікати іменні ТОВ "КУА НЬЮ ЕССЕТ ПВНЗІФ "Укрнадра" (пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестиційний фонд "Укрнадра" (код ЄДРПОУ 35253505/код за ЄДРІСІ 2331717) в кількості 8 000 штук, шляхом реалізації його з аукціону за ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності у ході виконавчого провадження

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

З наданих позивачем доказів, вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розрахунковий центр", тоді як відповідач свої зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за Кредитним договором не виконав. У зв'язку з чим. Позивач набув право дострокового повернення кредитних коштів.

За розрахунком позивача, станом на 12.07.2014 року, заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 38 955 510,38 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 32 360 000,00 грн., заборгованість по відсотках - 6 382 229,04 грн., заборгованість по неустойці - 213 281, 34 грн.

Розмір заборгованості за Кредитним договором перевірений судом та є арифметично вірним.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, між сторонами було укладено Договір застави №23/К16/2013 від 12.09.2013р., згідно з яким, заставодавець надав в заставу позивачу інвестиційні сертифікати іменні ТОВ "КУА НЬЮ ЕССЕТ ПВНЗІФ "Укрнадра" (пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестиційний фонд "Укрнадра" (код ЄДРПОУ 35253505/код за ЄДРІСІ 2331717) в кількості 8 000 штук.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель, набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 20 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992р. № 2654-XII заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Отже, слід виходити з того, що Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель", у зв'язку з порушенням зобов'язання за Кредитним договором, має право вимагати сплати заборгованості за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Судом встановлено, що відповідач повідомлявся про порушення зобов'язань за Кредитним договором з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмети застави ( вимога вих. №1-09-3221 від 04.06.2014 року), проте порушення умов Кредитного договору усунуті не були.

Реєстрація обтяження предмету застави за Договором застави №23/К16/2013 від 12.09.2013р. підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №441878939 від 13.09.2013р. та №45017685 від 28.08.2014р.

Під час розгляду справи, від відповідача не надходило заперечень щодо вартості предмету застави згідно Договором застави №23/К16/2013 від 12.09.2013р., що погоджена сторонами у даному договорі.

Відповідно до частини 1 статті 39 "Про іпотеку" № 898-IV від 05.06.2003р. та частини 2 статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" № 1255-IV від 18.11.2003р., у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються:

1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження;

2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача;

3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону;

5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження;

6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

У відповідності до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", суд в резолютивній частині рішення може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем, в порядку статей 33, 34 ГПК України не спростовано, факт наявності заборгованості позичальника за Кредитним договором у розмірі 38 955 510,38 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави №23/К16/2013 від 12.09.2013р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки, ціна позову становить 38 955 510,38 грн., тому судовий збір повинен становити 73080,00 грн.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 15.04.14 № 217 "Про відкликання банківської ліцензії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.04.2014р. прийнято рішення №29 розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель".

Враховуючи, те що Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Даніель" звільнений, від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір", то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору в розмірі 73080,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розрахунковий центр" (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 36656284) перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Даніель" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 3, літ. А, код ЄДРПОУ 26475516) за Кредитним договором 16/2013 від 12 вересня 2013 року в розмірі 38 955 510,38 (тридцять вісім мільйонів дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот десять) грн. 38 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 32 360 000,00 грн., заборгованість по відсотках - 6 382 229,04 грн., заборгованість по неустойці - 213 281, 34 грн. звернути стягнення на предмет застави за Договором застави №23/К16/2013 від 12 вересня 2013 року: інвестиційні сертифікати іменні ТОВ "КУА НЬЮ ЕССЕТ ПВНЗІФ "Укрнадра" (пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестиційний фонд "Укрнадра" (код ЄДРПОУ 35253505/код за ЄДРІСІ 2331717) в кількості 8 000 штук.

Встановити спосіб реалізації предмету застави згідно Договору застави №23/К16/2013 від 12 вересня 2013 року шляхом проведення аукціону за початковою ціною, на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний розрахунковий центр" (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, будинок 2-А, код ЄДРПОУ 36656284) в доход Державного бюджету України 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.10.2014р.

Суддя О.В. Гулевець