Ухвала

від 01.10.2014 по справі 2а-2450/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2014 року Справа № 108806/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В. та Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Центру туризму і краєзнавства «Левандівка» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова до Центру туризму і краєзнавства «Левандівка» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

21.03.2012 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду та просив стягнути з Центру туризму і краєзнавства «Левандівка» податковий борг в розмірі 3230 грн. 00 коп.. В обґрунтування вимог зазначає, що суми податків та фінансових санкцій Центру туризму та краєзнавства «Левандівка» є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Центру туризму і краєзнавства «Левандівка» (код ЄДРПОУ 23966308), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Олесницького, 2, в користь Державного бюджету України 3230 грн. 00 коп. податкового боргу.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема звертає увагу суду на те, що твердження Державної податкової інспекції у Залізничному районі про факт заборгованості перед бюджетом є безпідставним оскільки відповідач не врахував того, що бухгалтерський облік в установі проводить централізована бухгалтерія установ освіти Залізничного району управління освіти Львівської міської ради. Позивач зазначає, що про вказану причину неодноразово повідомлялось ДПІ Залізничного району та ставилось питання про зняття з обліку платника податків установи без закриття свідоцтва про реєстрацію, оскільки ЦТК «Левандівка» повинен бути зареєстрований як юридична особа, оскільки в разі закриття свідоцтва буде анульовано ліцензію без чого навчальний заклад не може існувати як такий.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи,

Центр туризму і краєзнавства «Левандівка» зареєстровано 01.04.1996 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з довідки ДПІ у Залізничному районі м.Львова від 14.02.2012 року за №4841/10/29-017, відповідач взятий на облік платників податків 01.11.2007 року за №660.

Даний борг виник із заборгованості по сплаті податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3230 грн. 00 коп., що підтверджується податковими повідомленнями - рішеннями від 30.11.2011 року за №0016341501 на суму 1020 грн. 00 коп. та від 10.10.2011 року на суму 2210 грн. 00 коп..

В матеріалах справи наявна податкова вимога від 04.11.2011 року за №1286 на суму 2210 грн. 00 коп., яка надіслана на адресу платника податків 04.11.2011 року (акт обстеження юридичної (фактичної) адреси платника від 04.11.2011 року).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана сума податкового зобов'язання є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідні акти індивідуальної дії не оскаржувалися відповідачем, а відтак визначені в них грошові зобов'язання та штрафні санкції набули статусу узгоджених.

Відповідно до п. п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу, яка надсилається платнику податків у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки у відповідності до ст. 59 ПК України.

Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з положенням підп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, у п. 59.5 ст. 59 ПК України зазначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В силу п. 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Відповідно до п. 129.4. ст. 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до положень пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 зазначеного Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача податкового боргу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ст.41, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Центру туризму і краєзнавства «Левандівка» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 року у справі № 2а-2450/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль