cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1221/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Межевич М.В.
У Х В А Л А
Іменем України
30 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесконсалтбюро» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесконсалтбюро» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року №0006512210, -
В С Т А Н О В И В:
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року у позові відмовлено.
Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову, оскільки вважає, судом неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосувано норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 06 по 12 грудня 2013 року згідно з нормами підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу №777-П від 06 грудня 2013 року головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Укрбізнесконсалтбюро» (код ЄДРПОУ 38473334) з питань взаємовідносин з Приватним підприємством «Проектний центр «Солео» (код ЄДРПОУ 21528515) за період лютий, березень, квітень, травень 2013 року, за результатами якої складений Акт від 12 грудня 2013 року № 1933/26-51-22-01/38473334 (далі - Акт перевірки).
Дана перевірка проведена на підставі отриманих матеріалів, а саме: службової записки оперативного управління ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29 листопада 2013 року №3390/7/26-51-07-03, висновку про результати відпрацювання ризикового платника податків ТОВ «Укрбізнесконсалтбюро», копії пояснень директора ТОВ «Укрбізнесконсалтбюро», копії фінансово-господарських документів та акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16 серпня 2013 року №654/2207/21528515 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ПП «Проектний центр «Солео» (код ЄДРПОУ 21528515) за період з 01 лютого 2013 року по 30 травня 2013 року».
Так, за результатами перевірки ПП «Проектний центр «Солео» контролюючим органом не виявлено жодних відомостей про наявні у названого суб'єкта господарювання складські приміщення, виробниче обладнання, транспортні засоби, інших основні засоби, трудові ресурси, які необхідні для здійснення звичайної фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, ПП «Проектний центр «Солео» за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не знаходиться.
З урахуванням непідтвердження реальності господарських операцій з поставки товарів та виконання робіт (послуг) ПП «Проектний центр «Солео» у період з 01 лютого 2013 року по 30 травня 2013 року, податковий орган прийшов до висновку, що надані ТОВ «Укрбізнесконсалтбюро» до перевірки первинні документи не можуть бути взяті до уваги як первинні документи, що підтверджують проведення господарських операцій між юридичними особами, а тому перевіркою не підтверджується реальність проведення таких операцій та встановлено їх документування і відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності, а, отже, правових підстав для формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним ПП «Проектний центр «Солео» на користь товариства, що перевірялось, так само як і віднесення сплачених сум до складу валових витрат, не має.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення товариством вимог абзацу «б» пункту 185.1. статті 185, пунктів 198.1., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість за період лютий, березень, квітень, травень 2013 року в розмірі 411746,00 грн. у тому числі за лютий 2013 року - 115150,00 грн., березень 2013 року - 76735,00 грн., квітень 2013 року - 49376,00 грн., травень 2013 року - 170485,00 грн.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивачем до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві 19 грудня 2013 року було подано заперечення на акт, за результатами розгляду яких 26 грудня 2013 року листом № 6474/26-51-22-01 повідомлено суб'єкта господарювання про залишення висновків, викладених у Акті перевірки без змін.
На підставі Акта перевірки від 12 грудня 2013 року за № 1933/23-51-22-01/38473334, згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 та відповідно до абзаців 1, 2 пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення абзацу «б» пункту 185.1. статті 185, пунктів 198.1., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві 30 грудня 2013 року винесла податкове повідомлення - рішення №0006512210, яким ТОВ «Укрбізнесконсалтбюро» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 514682,50 грн., в тому числі 411746,00 грн. - основний платіж, 102936,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Вважаючи свої права порушеними, ТОВ «Укрбізнесконсалтбюро» звернулось з відповідним позовом до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи у позові, дійшов висновку, що позивачем не підтверджені витрати на придбання послуг належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту, є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
Згідно з матеріалами справи, 01 лютого 2013 року між позивачем (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солео» (виконавцем) укладено договір №1/02/13 про надання інформаційних (консультаційних) послуг, згідно з яким замовник в порядку та на умовах, визначених договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому за плату інформаційні (консультаційні) послуги з питань інформатизації, техпідтримки, супроводження програмних продуктів в обсязі та на умовах, визначених договором.
Згідно з пунктом 1.2. названого договору, сторони домовились, що на підтвердження факту надання виконавцем замовнику інформаційних (консультаційних) послуг за договором складається відповідний акт, який виконавець надає замовнику для підписання після надання послуг в повному обсязі.
Згідно з пунктом 1.3. договору надання передбачених пунктом 1.1. цього договору послуг здійснюється виконавцем протягом 20 робочих днів з дати його укладення.
Розділом 4 договору №1-02/13 визначено, що оплата здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на рахунок виконавця протягом 7 календарних днів з дати підписання акту, а розмір оплати визначається сторонами у відповідних актах.
На підтвердження факту отримання інформаційних (консультаційних) послуг позивачем, останній надав суду копії наступних документів:
- рахунків-фактур №СФ-1 від 07 лютого 2013 року, №СФ-2 від 08 лютого 2013 року, №СФ-3 від 11 лютого 2013 року, № СФ-4 від 12 лютого 2013 року, №СФ-5 від 13 лютого 2013 року, №СФ-11 від 19 лютого 2013 року, №СФ-12 від 19 лютого 2013 року, №СФ-13 від 19 лютого 2013 року, №СФ-14 від 19 лютого 2013 року, №СФ-19 від 20 лютого 2013 року, №СФ-20 від 20 лютого 2013 року, №СФ-21 від 20 лютого 2013 року, №СФ-01 від 04 березня 2013 року, №СФ-02 від 05 березня 2013 року, №СФ-03 від 06 березня 2013 року, №СФ-04 від 07 березня 2013 року, №СФ-05 від 11 березня 2013 року, №СФ-07 від 15 березня 2013 року, №СФ-08 від 15 березня 2013 року, №СФ-09 від 15 березня 2013 року, №СФ-10 від 19 березня 2013 року, №СФ-013 від 21 березня 2013 року, №СФ-1 від 02 квітня 2013 року, №СФ-2 від 03 квітня 2013 року, №СФ-3 від 04 квітня 2013 року, №СФ-4 від 05 квітня 2013 року, №СФ-5 від 08 квітня 2013 року, №СФ-01 від 07 травня 2013 року, №СФ-02 від 08 травня 2013 року, №СФ-03 від 13 травня 2013 року, №СФ-04 від 15 травня 2013 року, №СФ-05 від 15 травня 2013 року, №СФ-06 від 30 травня 2013 року, №СФ-07 від 30 травня 2013 року, №СФ-08 від 30 травня 2013 року, №СФ-09 від 30 травня 2013 року, №СФ-020 від 30 травня 2013 року, №СФ-021 від 30 травня 2013 року, №СФ-022 від 30 травня 2013 року, №СФ-023 від 30 травня 2013 року, №СФ-024 від 30 травня 2013 року, №СФ-025 від 30 травня 2013 року, №СФ-026 від 30 травня 2013 року, №СФ-027 від 30 травня 2013 року, №СФ-028 від 30 травня 2013 року;
- актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-1 від 07 лютого 2013 року, №ОУ-2 від 08 лютого 2013 року, №ОУ-3 від 11 лютого 2013 року, №ОУ-4 від 12 лютого 2013 року, ОУ-5 від 13 лютого 2013 року, №ОУ-11 від 19 лютого 2013 року, №ОУ-12 від 19 лютого 2013 року, №ОУ-13 від 19 лютого 2013 року, №ОУ-14 від 19 лютого 2013 року, №ОУ-19 від 20 лютого 2013 року, №ОУ-20 від 20 лютого 2013 року, №ОУ-21 від 20 лютого 2013 року, №ОУ-01 від 04 березня 2013 року, №ОУ-02 від 05 березня 2013 року, №ОУ-03 від 06 березня 2013 року, №ОУ-04 від 07 березня 2013 року, №ОУ-05 від 11 березня 2013 року, №ОУ-07 від 15 березня 2013 року, №ОУ-08 від 15 березня 2013 року, №ОУ-09 від 15 березня 2013 року, №ОУ-10 від 19 березня 2013 року, №ОУ-013 від 21 березня 2013 року, №ОУ-1 від 02 квітня 2013 року, №ОУ-2 від 03 квітня 2013 року, №ОУ-3 від 04 квітня 2013 року, ОУ-4 від 05 квітня 2013 року, №ОУ-5 від 08 квітня 2013 року, №ОУ-01 від 07 травня 2013 року, №ОУ-02 від 08 травня 2013 року, №ОУ-03 від 13 травня 2013 року, №ОУ-04 від 14 травня 2013 року, №ОУ-05 від 15 травня 2013 року, №ОУ-06 від 30 травня 2013 року, №ОУ-07 від 30 травня 2013 року, №ОУ-08 від 30 травня 2013 року, №ОУ-09 від 30 травня 2013 року, №ОУ-020 від 30 травня 2013 року, №ОУ-021 від 30 травня 2013 року, №ОУ-022 від 30 травня 2013 року, №ОУ-023 від 30 травня 2013 року, №ОУ-024 від 30 травня 2013 року, №ОУ-025 від 30 травня 2013 року, №ОУ-026 від 30 травня 2013 року, №ОУ-027 від 30 травня 2013 року, №ОУ-028 від 30 травня 2013 року;
- податкових накладних від 07 лютого 2013 року №1 на суму 55813,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9302,17 грн.), від 08 лютого 2013 року №2 на суму 58689,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9781,50 грн.), від 11 лютого 2013 року №3 на суму 58858,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9809,67 грн.), від 12 лютого 2013 року №4 на суму 57139,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9523,17 грн.), від 13 лютого 2013 року №5 на суму 57315,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9552,50 грн.), від 19 лютого 2013 року №11 на суму 58911,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9818,50 грн.), від 19 лютого 2013 року №12 на суму 57752,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9625,33 грн.), від 19 лютого 2013 року №13 на суму 58274,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9712,33 грн.), від 19 лютого 2013 року №14 на суму 56774,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9462,33 грн.), від 20 лютого 2013 року №19 на суму 56315,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9385,83 грн.), від 20 лютого 2013 року №20 на суму 57420,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9570,00 грн.), від 20 лютого 2013 року №21 на суму 57640,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9606,67 грн.), від 04 березня 2013 року №1 на суму 48651,00 грн. (в тому числі ПДВ - 8108,50 грн.), від 05 березня 2013 року №2 на суму 46257,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7709,50 грн.), від 06 березня 2013 року №3 на суму 44698,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7449,67 грн.), від 07 березня 2013 року №4 на суму 45590,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7598,33 грн.), від 11 березня 2013 року №5 на суму 44871,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7478,50 грн.), від 15 березня 2013 року №7 на суму 43200,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7200,00 грн.), від 15 березня 2013 року №8 на суму 46161,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7693,50 грн.), від 15 березня 2013 року №9 на суму 42120,00 грн. (в тому числі ПДВ - 7020,00 грн.), від 19 березня 2013 року №10 на суму 37542,00 грн. (в тому числі ПДВ - 6257,00 грн.), від 21 березня 2013 року №13 на суму 40200,00 грн. (в тому числі ПДВ - 6700,00 грн.), від 02 квітня 2013 року №1 на суму 59029,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9838,17 грн.), від 03 квітня 2013 року №2 на суму 59320,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9886,67 грн.), від 21 березня 2013 року №13 на суму 40200,00 грн. (в тому числі ПДВ - 6700,00 грн.), від 04 квітня 2013 року №3 на суму 59377,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9896,17 грн.), від 05 квітня 2013 року №4 на суму 59361,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9893,50 грн.), від 08 квітня 2013 року №5 на суму 59169,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9861,50 грн.), від 07 травня 2013 року №1 на суму 58902,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9817,00 грн.), від 08 травня 2013 року №2 на суму 58902,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9817,00 грн.), від 13 травня 2013 року №3 на суму 58902,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9817,00 грн.), від 14 травня 2013 року №4 на суму 58902,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9817,00 грн.), від 15 травня 2013 року №5 на суму 58902,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9817,00 грн.), від 30 травня 2013 року №6 на суму 59000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9833,33 грн.), від 30травня 2013 року №7 на суму 58000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9666,67 грн.), від 30 травня 2013 року №8 на суму 59000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9833,33 грн.), від 30 травня 2013 року №9 на суму 58000,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9666,67 грн.), від 30 травня 2013 року №20 на суму 59322,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9887,00 грн.), від 30 травня 2013 року №21 на суму 59150,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9858,33 грн.), від 30 травня 2013 року №22 на суму 59308,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9884,67,00 грн.), від 30 травня 2013 року №23 на суму 59382,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9897,00 грн.), від 30 травня 2013 року №24 на суму 59136,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9856,00 грн.), від 30 травня 2013 року №25 на суму 59252,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9875,33 грн.), від 30 травня 2013 року №26 на суму 59014,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9835,67 грн.), від 30 травня 2013 року №27 на суму 59169,00 грн. (в тому числі ПДВ - 9861,50 грн.), від 30 травня 2013 року №28 на суму 20667,00 грн. (в тому числі ПДВ - 3444,50 грн.).
Водночас 04 лютого 2013 року між позивачем (клієнтом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солео» (ПП «Проектний центр «Солео») (виконавцем) укладено договір №2/02/13 про надання юридичних послуг, згідно з яким клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо надання юридичних послуг таких видів:
- підготовка проектів юридичних документів (оформлення звернень, запитів, претензій, клопотань, заяв тощо) з питань діяльності клієнта; юридичні консультації в письмовій формі, які надаються за запитами співробітників клієнта; юридична експертиза проектів та укладених договорів клієнта, розробка проектів договорів; підготовка проектів рішень, протоколів та інших документів; розробка та експертиза внутрішніх (локальних) актів для клієнта (положень, правил, інструкцій тощо);
- надання правової допомоги в процесі укладення та виконання угод щодо нерухомості та цінних паперів (аналіз документів, участь у переговорах, розробка проектів договорів та інших документів, представництво інтересів в державних органах з питань укладення та виконання угоди);
- представництво інтересів клієнта у відносинах з органами державної влади та управління, іншими юридичними та фізичними особами (участь в переговорах, слідчих діях, перевірках тощо);
- представництво інтересів клієнта при вирішенні спорів у судах всіх юрисдикцій та інстанцій, третейському суді;
- надання правової допомоги в процесі отримання ліцензій, погоджень та інших дозвільних документів;
- розробка рекомендацій з питань оптимізації оподаткування клієнта;
- державна реєстрація (перереєстрація) підприємств, засновником яких виступає клієнт, а також перереєстрація клієнта: розробка установчих документів, реєстрація в органах державної влади в Україні;
- інформування клієнта про зміни у законодавстві, організація вивчення нормативних актів співробітниками клієнта (спільно з іншими підрозділами клієнта);
- узагальнення і аналіз результатів розгляду претензій, результатів перевірок, судових справ, практики діяльності клієнта у правовій сфері.
При цьому, на виконання умов договору виконавець, зокрема, зобов'язується:
- надавати консультації у письмовій формі за запитом клієнта;
- оформляти, за запитом клієнта, претензії, позовні заяви та інші документи;
- надавати у письмовій формі, за запитом клієнта, юридичні консультації (висновки) щодо питань, які виникають в процесі виконання представницьких функцій виконавця;
- представляти інтереси клієнта у судах усіх інстанцій та юрисдикцій, третейському суді;
- повідомляти клієнта про заходи, здійснені представниками виконавця щодо надання правової допомоги відповідно до цього договору.
Згідно пункту 4.1. договору №2-02/13, за послуги, надані виконавцем, клієнт перераховує на його рахунок оплату, яка зазначається в актах здачі - прийняття робіт (наданих послуг), які є невід'ємною частиною даного договору.
Позивач на підтвердження факту отримання юридичних послуг надав суду копії наступних документів:
- рахунків-фактур №СФ-011 від 19 березня 2013 року, №СФ-012 від 21 березня 2013 року;
- актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-011 від 19 березня 2013 року, №ОУ-012 від 21 березня 2013 року;
- податкових накладних від 19 березня 2013 року №11 на суму 9620,00 грн. (в тому числі ПДВ - 1603,33 грн.), від 21 березня 2013 року №12 на суму 11500,00 грн. (в тому числі ПДВ - 1916,67 грн.).
Під час розгляду в суді першої інстанції інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Договорів від 01 та 04 лютого 2013 року №1-02/13 та №2-02/13, зокрема: завдань на надання інформаційних (консультаційних) послуг; письмових юридичних консультацій, будь-яких документів, оформлених на виконання договору про надання юридичних послуг тощо, позивач суду не надав.
Суд апеляційної інстанції вказує, що не дивлячись на застереження суду першої інстанції, позивач жодних документів на спростування вказаних доводів, не надав.
Разом з тим, позивачем не надано доказів та підтвердження проведення розрахунків з ПП «Проектний центр «Солео» за надані послуги, так само як і доказів на підтвердження факту використання ТОВ «Укрбізнесконсалтбюро» результатів спірних господарських операцій з метою отримання прибутку (в т.ч., договорів, укладених позивачем з контрагентами замовниками робіт і послуг, та оформлених на їх виконання первинних і розрахункових документів).
Не долучено таких доказів апелянтом і до апеляційної скарги.
Таким чином, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірного формування податкового кредиту при взаємовідносинах з Приватним проектним центром «Солео», суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим донарахування податковим органом позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість, а тому податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2013 року №0006512210 є таким, що прийняте на підставі та у спосіб встановлений законом.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесконсалтбюро» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя М.В. Межевич
Суддя Г.В. Земляна
Суддя В.Ю. Ключкович
.
Головуючий суддя Межевич М.В.
Судді: Земляна Г.В.
Ключкович В.Ю.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.09.2014 |
Оприлюднено | 13.10.2014 |
Номер документу | 40810157 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Межевич М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні