Рішення

від 06.10.2014 по справі 910/17126/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17126/14 06.10.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Темп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Основа"

про стягнення 71 438,60 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Дем'яненко М. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Основа" заборгованості за договором поставки № 91 від 01.02.2013 в розмірі 71438,60 грн., в тому числі 61611,56 грн. основного боргу, 4568,75 грн. пені та 5258,29 грн. 20% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2014 порушено провадження по справі № 910/17126/14, розгляд справи призначено на 22.09.2014.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 22.09.2014 представника відповідача розгляд справи відкладено на 06.10.2014. Копію ухвали суду від 22.09.2014 було направлено відповідачу за новою юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Закревського, 107.

В судове засідання 06.10.2014 представник позивача з'явився та 29.09.2014 представник позивача через відділ діловодства суду подав пояснення, що позивачем отримано відомості з ЄДРПОУ, де зазначено, що станом на 16.09.2014 місцезнаходженням відповідача є м. Запоріжжя, вул. Закревського, 107. Проте, останні реєстраційні зміни, які вносилися до ЄДРПОУ відповідача відбулися у відділ реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Деснянського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві 08.09.2014. Таким чином, прийняття позовної заяви та порушення провадження по справі відбулося до 08.09.2014 з додержанням правил підсудності.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду надсилались відповідачу в тому числі і на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленням сторони господарському суду поштовою адресою. У разі не надання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності за такою адресою, вважається ухвала про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 10.09.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 15.08.2014, у зв'язку з чим у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 06.10.2014 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 06.10.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал-Темп" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Основа" (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 91, відповідно до умов якого постачальник передає, а покупець приймає й оплачує на умовах і в порядку, визначеному даним договором, продукти харчування (надалі - товар), що поставляються, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у накладних, що свідчать про прийом-передачу товару від постачальника до покупця, які є невід'ємною частиною даного договору.

Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору (п. 2.1 догвоору).

Згідно п. 4.1 загальна сума договору визначається згідно з накладними, що свідчать про прийом-передачі товару від постачальника до покупця.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Датою плати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.3 договору).

Договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. У випадку якщо за 30 днів до закінчення терміну діє договору жодна із сторні письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а уповноважений представник відповідача прийняв товар на загальну суму 73398,79 грн., що підтверджується видатковими накладними: № Р-0118-002 від 18.01.2014, № Р-0122-014 від 22.01.2014, № Р-0202-003 від 02.02.2014, № Р-0205-08 від 05.02.2014, № Р-0215-003 від 15.02.2014, № Р-0305-017 від 05.03.2014, які підписані представниками обох сторін.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за поставлений товар в сумі 61611,56 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією від 21.05.2014 про виконання зобов'язань по договору та сплату заборгованості в розмірі 61611,56 грн. Проте, відповідач на претензію позивача не відреагував, належної відповіді не надав.

У зв'язку з вищезазначеним, ТОВ "Ріал-Темп" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "ТД Основа" 61611,56 грн. заборгованості, 4568,75 грн. пені та 5258,29 грн. 20% річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання згідно із ст. ст. 11 , 509 ЦК України , ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.3 договору сторони визначили, що покупець зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Датою плати товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки відповідачу узгодженого товару не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 61611,56 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В пункті 7.3 договору сторони визначили, що у випадку порушення строку, зазначеного в п. 4.3 даного договору, покупець сплачує за кожний день прострочення пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пені від суми простроченого платежу, згідно ст. 625 ЦК України 20% річних від простроченої суми, а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення. Зазначене не позбавляє покупця від обов'язку сплатити постачальнику вартість отриманого товару та відшкодувати йому всі збитки, пов'язані з порушенням строку оплати.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 6 Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений йому товар, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.3 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 4568,75 грн.

Здійснивши перевірку нарахованої позивачем пені, судом встановлено, що позивач нарахував пеню у відповідності до умов договору та вимог чинного законодавства.

Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 4568,75 грн., за розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та з урахуванням п. 7.3 договору суд, вважає, що 20 % річних підлягають стягненню в розмірі 5258,29 грн. за розрахунком позивача.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Основа" (69000, м. Запоріжжя, вул. Закревського, 107, ідентифікаційний код 37292970) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Темп" (38800, Полтавська область, Чутівський район, селище міського типу Чутове, вулиця Жовтнева, будинок 197, ідентифікаційний код 36564890) 61611 (шістдесят одну тисячу шістсот одинадцять) грн. 56 коп. основного боргу, 4568 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 75 коп. пені, 5258 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 29 коп. 20% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 08.10.2014

Суддя О.А.Грєхова