Рішення

від 23.09.2014 по справі 910/12457/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12457/14 23.09.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна фінансова агенція"

про стягнення 1 465 510,50 грн.

Представники сторін:

від позивача: Жданюк Д.В. - представник за довіреністю № 48.2-08д/220/14 від 25.02.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна фінансова агенція" про стягнення 1 465 510,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 червня 2003 року між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (правонаступник публічне акціонерне товариство "Дельта Банк") та Українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна фінансова агенція" укладений кредитний договір № 10/46-КЛТ-03, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 890 000,00 гривень на строк з 12.06.2003 року до повного повернення кредиту.

27 вересня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

Позивач набув статусу нового кредитора по кредитному договору № 10/46-КЛТ-03 від 12 червня 2003 року.

В порушення умов договору позичальник належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна фінансова агенція" суми заборгованості, станом на 27.05.2014 року, за кредитом в розмірі 1 252 497,86 грн., відсотків за кредитом в розмірі 114 268, 45 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 90 488,68 грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 8 255,51 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2014 року розгляд справи відкладено на 12.08.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва Ковтуна С.А. від 12.08.2014 року розгляд справи № 910/12457/14 доручено здійснювати судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.08.2014 року (суддя Трофименко Т.Ю.) призначено розгляд справи на 23.09.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду м. Києва Ковтуна С.А. від 05.09.2014 року розгляд справи № 910/12457/14 доручено здійснювати судді Мудрому С.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.09.2014 року (суддя Мудрий С.М.) прийнято справу до провадження.

В судове засідання 23.09.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.06.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29985603.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

12 червня 2003 року між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Українсько-російським товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна фінансова агенція" укладений кредитний договір № 10/46-КЛТ-03.

В подальшому між позичальником та банком укладені додаткові угоди № 1 від 12.06.2003 року, № 2 від 15.08.2003 року, № 3 від 04.09.2003 року, № 4 від 13.09.2003 року, № 12 від 10.06.2008 року, № 13 від 09.06.2009 року, № 14 від 09.07.2009 року.

Відповідно до п. 1 кредитного договору, банк надає позичальнику кредити (транші) протягом дії цього договору в межах загальної суми 890 000,00 гривень, а позичальник зобов'язується повернути кредити (транші), що надані банком за цим договором.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору, банк надає позичальнику кредити (транші), на умовах забезпеченості, цільового використання, строковості, повернення та платності наданих грошових коштів.

Пунктом 2.2. кредитного договору встановлено, що кредити (транші) надаються для оплати банкоматів згідно з укладеними договорами.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору, підставою для надання кредитів (траншів) за цим договором є додаткові угоди до нього, що укладаються після надання банку письмової заявки позичальника, в якій вказується сума кредиту (траншу), конкретна ціль кредитування з посиланням на договір (контракт, угоду, рахунок-фактуру).

Згідно з п. 2.6. кредитного договору, відсоткові ставки встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом (траншем).

Відповідно до виписки по рахунку публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» надало відповідачу кредити (транші) в розмірі 1 252 497,86 грн.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 5.1. кредитного договору, цей договір набуває чинності з дня підписання договору застави і договору поруки, які вказані у пункті 4.2. цього договору, і діє до повного погашення позичальником заборгованості за кредитами, відсотками, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредитів і сплату відсотків.

Відповідно до п.п. 3.4.3., 3.4.4. п. 3.4. кредитного договору (із змініами), сплачувати банку нараховані відсотки за користування кредитами (траншами) щомісячно, 25-го числа кожного календарного місяця, а також у день повного погашення заборгованості за кредитами (траншами), виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку. У разі, якщо день сплати відсотків співпадає з вихідних (святковим) днем, сплата відсотків здійснюється в перший робочий день, що є наступним за вихідним (святковим) днем.

Відсотки нараховуються та сплачуються на рахунки банку зазначені у додаткових угодах.

Датою сплати відсотків вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки банку, що вказані у додаткових угодах.

Позичальник зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитами не пізніше 01 вересня 2009 року зі свого поточного рахунку на рахунки банку, що вказані у додаткових угодах.

Датою погашення заборгованості вважається дата зарахування грошових коштів на рахунки банку, що вказані у додаткових угодах.

Згідно з п. 2.7. кредитного договору, розрахунок суми відсотків за користування кредитами (траншами) починається з дня зарахування сум кредитів (траншів) на позичкові рахунки, відкриті банком для обліку заборгованість позичальника за кредитами (траншами), наданими згідно з цим договором.

Відсотки за користування кредитами (траншами) нараховуються щомісячно, 25-го числа кожного календарного місяця, а також в останні робочий день місяця, але не пізніше дати, що вказана в п. 3.4.4. цього договору, виходячи із сум заборгованості на позичкових рахунках позичальника.

При розрахунку суми відсотків береться фактична кількість календарних днів користування кретинами (траншами) в розрахунковому періоді та році.

За день,в який позичальник проводить погашення заборгованості за кредитами (траншами), відсотки на суму повернених кредитів (траншів) не нараховуються.

27 вересня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, зареєстрований в реєстрі за № 2466.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.2.3 договору купівлі-продажу прав вимоги, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Відповідно до п. 2.3. договору купівлі-продажу прав вимоги, права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги.

Між публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" складено акт прийому-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27 вересня 2013 року відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв права вимоги, зазначені в додатку до цього акту (який є його невід'ємною частиною), що посвідчує факт здійснення відступлення.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором № 10/46-КЛТ-03 від 12 червня 2003 року не виконав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 27.05.2014 року факт наявності заборгованість за кредитом в розмірі 1 252 497,86 грн., відсотків за кредитом в розмірі 114 268, 45 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором № 10/46-КЛТ-03 від 12.06.2003 року позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 90 488,68 грн. та пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 8 255,51 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 3.4.8. кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами (траншами) та відсотками сплатити банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами (траншами) та відсотками.

Згідно з ч.2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 90 488,68 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 8 255,51 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна фінансова агенція" (01103, м. Київ, вул. Дружби народів, 38, код ЄДРПОУ 23167180) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, ідентифікаційний код 34047020) заборгованості за кредитом в розмірі 1 252 497 (один мільйон двісті п'ятдесят дві тисячі чотириста дев'яносто сім) грн. 86 коп., заборгованість за простроченими процентами в розмірі 114 268 (сто чотирнадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 45 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмір 90 488 (дев'яносто тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн. 68 коп., пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 8 255 (вісім тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 51 коп. та судовий збір в розмірі 29 310 (двадцять дев'ять тисяч триста десять) грн. 22 коп.

3 . Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 08.10.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий