Рішення

від 01.10.2014 по справі 910/16188/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16188/14 01.10.14

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллері»

про стягнення 25 141,81 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Горбан А.В.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллері» про стягнення заборгованості за договором № б/н від 29.04.2013 р. у розмірі 18 000, 00 грн. - заборгованість за кредитом, 4 397, 18 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 448, 87 грн. - пені та 1 295, 76 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх кредитних зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 р. порушено провадження у справі № 910/16188/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08.09.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. розгляд справи відкладено на 01.10.2014 р. у зв'язку з нез'явленням представника відповідача та невиконанням ним вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не в'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідача та повернуті до Господарського суду міста Києва за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 01.10.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Еллері» підписано заяву про відкриття поточного рахунку, на підставі якої позивач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» та тарифів банку, що розміщені на Інтернет-сайті http://privatbank.ua , які складають договір банківського обслуговування б/н від 29.04.2013 р.

За умовами вищевказаного договору, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» зобов'язалось встановити кредитний ліміт на поточний рахунок № 26006052713634 та здійснювати його обслуговування в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Відповідно до п. 3.18.1.16. умов та правил надання банківських послуг при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системі клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформації, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/ або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, якій належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого підпису» Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 1.18.1.1. умов кредитний ліміт на поточних рахунках надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановленні засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Згідно з п. 3.18.1.3. умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

За умовами п. 3.18.4.9 умов обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Згідно з п. 3.18.2.2.7 умов та обслуговування за розрахунковими картками (Умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів) обов'язком клієнта визначено сплату банку винагороди відповідно до п.п. 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитні кошти у розмірі 18 000, 00 грн. були зараховані на поточний рахунок № 26006052713634, що підтверджується випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллері», яка міститься в матеріалах справи.

13.07.2014 р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллері» з претензією від 07.07.2014 р. про погашення простроченої заборгованості за договором б/н від 29.04.2013 р. у розмірі 18 000, 00 грн., а також заборгованості за відсотками у сумі 4 173, 18 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом 1 295, 76 грн. та заборгованості з пені у сумі 1 337, 24 грн.

Відомостей щодо надання відповідачем відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач відзначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Еллері» порушено зобов'язання за договором б/н від 29.04.2013 р. в частині повернення кредитних коштів у сумі 18 000, 00 грн., у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» просить стягнути заборгованість у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тож, виходячи з вищенаведеного, внаслідок укладання договору банківського обслуговування, у вигляді заяви на відкриття рахунку б/н від 29.04.2013 р. між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Проаналізувавши зміст договору б/н від 29.04.2013 р., а також положення цивільного законодавства України суд дійшов висновку, що цивільні відносини між сторонами за своїми правовими ознаками фактично є кредитним договором, особливості укладання та виконання яких, регулюються нормами ст.ст. 1049-1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач правом надання відзиву на позов не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів наявності об'єктивним причин неможливості виконання договірних зобов'язань не надав.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів надання кредитних коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Еллері» та недоведеність відповідачем їх повернення, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 18 000, 00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4 397, 18 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 448, 87 грн. - пені та 1 295, 76 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Приймаючи до уваги положення п. 3.18.4.9., п.п. 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11., а також виходячи із наявної у матеріалах справи виписки з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллері» суд дійшов про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 4 397, 18 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом та 1 295, 76 грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом.

Відповідно до розділу 3.18.5 умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України на дату сплати.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що відповідач допустив прострочення виконання грошових зобов'язань за договором б/н від 29.04.2013 р., приймаючи до уваги що відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів для уникнення порушення умов договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про застосування правових наслідків, встановлених нормами ст.ст. 549 Цивільного кодексу України та умовами вказаного договору.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 29.08.2013 р. до 15.07.2014 р. з урахуванням граничного строку нарахування пені, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України становить 1 448, 87 грн.

Розрахунок позивача перевірено судом та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллері» (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 7-А, оф. 717, код ЄДРПОУ 38647863), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 18 000, 00 (вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.) грн., 4 397, 18 (чотири тисячі триста дев'яносто сім грн. 18 коп.) грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 448, 87 (одна тисяча чотириста сорок вісім грн. 87 коп.) грн. - пені, 1 295, 76 (одна тисяча двісті дев'яносто п'ять грн. 76 коп.) грн. - заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827, 00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) грн. - судового збору.

3 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.10.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.