Постанова

від 03.10.2014 по справі 826/11443/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2014 року № 826/11443/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Добрянської Я.І. , розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України, в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області

до відповідача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Черкаської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

про стягнення заборгованості в розмірі 86 061,86 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до відповідача Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Черкаської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення заборгованості в розмірі 86 061,86 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.08.2014 р., відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суддею Добрянською Я.І. було відкрито скорочене провадження в адміністративній справі № 826/11443/14 та запропоновано відповідачу у строк до 20.08.2014 року, або у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття скороченого провадження, надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

За наслідками зазначеного, відповідачем 18.08.2014 р. до канцелярії суду було подано письмове заперечення на позовну заяву, в якому Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з нього заборгованості в розмірі 86 061,86 грн.

Зважаючи на таке, на підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України, з метою з'ясування всіх фактичних обставин у справі, що будуть мати значення при вирішенні справи по суті, суд ухвалою від 20.08.2014 р. призначив судове засідання з розгляду адміністративної справи № 826/11443/14 із викликом сторін на 23.09.2014 р.

Так, у позовній заяві позивач просить суд:

- стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на загальну суму 86 061,86 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області.

Проте, в судове засідання 23.09.2014 р. позивач не прибув та не скерував свого представника, хоча останній належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

В свою чергу представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2014 р. проти задоволення позову заперечив повністю, зазначивши про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення непідтвердженої допустимими доказами заборгованості в розмірі 86 061,86 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

В силу ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене, та зважаючи на неприбуття в судове засідання 23.09.2014 р. позивача (представника позивача), що був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи, суд, з урахуванням вимог ст. ст. 41, 128 КАС України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу № 826/11443/14 в порядку письмового провадження без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, проти чого також не заперечив представник відповідача.

Про перехід до розгляду даної справи № 826/11443/14 в порядку письмового провадження позивача було повідомлено належним чином листом від 23.09.2014 р., докази чого містяться в матеріалах справи.

За наслідками зазначеного, станом на 03.09.2014 р. інших документів від сторін по справі № 826/11443/14 до канцелярії суду не надходило.

Отже, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Шевченківською районною державною адміністрацією м. Києва 12.02.1992 р., внесений до Єдиного державного реєстру установ та організацій України за № 01190043.

Черкаська філія концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, є філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, що створена без права юридичної особи, та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в м. Черкасах Черкаської області, код ЄДРПОУ 34927152.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку, розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Пільгова пенсія призначається при досягненні віку, передбаченого абзацом першим підпункту 2 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішення про призначення пільгової пенсії приймається управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті і районі у місті за місцем розташування підприємства, організації на підставі документів, що подаються у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінпраці, та гарантійного листа підприємства або організації про перерахування коштів на рахунок зазначеного управління для покриття витрат, пов'язаних з виплатою пенсій.

Виплата пільгової пенсії здійснюється після надходження у повному обсязі коштів від підприємства, організації до органу, що призначає пенсію, у строки, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Перерахування коштів підприємством, організацією здійснюється до дня досягнення особою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону.

Кошти на виплату пільгової пенсії та витрати, пов'язані з доставкою пенсій, перераховуються підприємством, організацією у порядку та строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України.

Як підтверджується наявними у справі доказами, та не було належним чином спростовано відповідачем, Черкаська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення згідно з вказаними положеннями законодавства була зобов'язана за період з 2011 р. по 2013 р. сплатити суму по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за пенсіонерів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у загальному розмірі 86 061,86 грн.

Відповідачем зазначений борг погашено не було, та таким чином відповідач має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 86 061,86 грн.

З даного приводу, позивачем на адресу відповідача були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Список № 2), за вказаний період.

Вказані розрахунки були отримані відповідачем, що підтверджується копіями повідомлень про вручення поштового відправлення.

Вказана заборгованість в сумі 86 061,86 грн. відповідачем сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з позовом про її примусове стягнення.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначив, що відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», чинним законодавством не передбачено.

Також, відповідач зазначив, що визначені у розрахунках позивача особи (ОСОБА_2 та ОСОБА_3) працювали на підприємстві «Республіканські мережі магістральних зв'язків і телебачення № 2», яке обслуговувало території Черкаської, Кіровоградської, Чернігівської, Київської, Вінницької, Полтавської, Дніпропетровської областей, проте як вказане підприємство було ліквідоване у 1991 р. за рішенням Міністерства зв'язку України.

Наказом Державного комітету України по зв'язку № 101 від 04.10.1991 р. була створена нова юридична особа - Державне підприємство «Черкаський обласний радіотелевізійний передавальний центр», яке не є правонаступником підприємства «Республіканської мережі магістральних зв'язків і телебачення № 2». А в 2006 р. вказане підприємство було реорганізоване у Черкаську філію Концерну РРТ.

Отже, на думку відповідача, вказані у розрахунках особи жодного дня не працювали на Державному підприємстві «Черкаський обласний радіотелевізійний передавальний центр» та Черкаській філії Концерну РРТ.

В даному випадку, відповідач посилається на п. 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнодержавне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, згідно якого у разі ліквідації підприємства без правонаступників, повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляються.

Із вказаними запереченнями відповідача суд не погоджується, та з приводу зазначеного вважає за необхідне наголосити на наступному.

Як встановлено судом, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, мають здійснюватися відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, ч. 4 ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно п. 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-ХІІ, Закон України «Про пенсійне забезпечення» введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 р. Пунктом 16 наведеного вище Положення було визначено, за наявності якого стажу роботи та віку особи мають право на пенсію на пільгових умовах. При цьому, вимоги щодо атестації робочих місць за умовами праці згідно раніше діючого законодавства були відсутні.

Виходячи з аналізу наведених вище норм, суд звертає увагу на те, що особі, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення») набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 і після цієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами праці, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками № 1 та № 2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В даному випадку, Черкаській філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення було нараховано до відшкодування пільгові пенсії за 2011 р. - 2013 р. по Списку № 2 в загальній сумі 86 061,86 грн., що виплачувались пенсіонерам: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені у позовній заяві особи працювали на підприємстві «Республіканських мереж зв'язків і телебачення № 2», яке ліквідовано, як самостійне підприємство, і перетворено у виробничий цех Республіканської мережі магістральних зв'язків і телебачення № 2 (РМЗ-2) відповідно до наказу РМЗ-2 № 7 від 16.01.1986 р.

Відповідно до наказу ВО РРТ МЗ УРСР № 13 від 30.01.1991 р., Республіканська мережа магістральних зв'язків і телебачення № 2 перейменована в Черкаський обласний радіотелевізійний передавальний центр, який, в свою чергу, наказом Міністра транспорту та зв'язку України № 751 від 20.07.2006 р. було реорганізовано в Черкаську філію Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

За таких обставин, твердження відповідача про відсутність відносин правонаступництва між вказаними особами не відповідають дійсності.

Згідно п.п. 6.9 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, у разі ліквідації підприємства без правонаступників повідомлення для відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням ліквідованого підприємства не направляється, а тому суд доходить висновку щодо наявності у відповідача, як правонаступника, обов'язку по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій.

Наведені обставини також встановлювались Окружним адміністративним судом міста Києва під час розгляду справи № 2а-15232/12/2670 та покладені в основу винесеної за результатами розгляду справи постанови суду від 21.01.2013 р., яка не оскаржувалась Концерном і набрала законної.

Крім того, аналогічні обставини були встановлені в постановах Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2013 р. у справі № 826/1714/13-а, від 22.04.2013 р. у справі № 826/3350/13-а, від 25.06.2013 р. у справі № 826/8455/13-а, та вказані постанови у встановленому законодавством порядку набрали законної сили.

Згідно вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, несплата відповідачем вказаного боргу завдає шкоди інтересам держави та порушує конституційні права громадян.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладене в сукупності, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши норми чинного законодавства з приводу даного спору, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки позивач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність заявлених ним позовних вимог, а відповідач не надав суду допустимих доказів на підтвердження обґрунтувань щодо підстав відмови в позові, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі шляхом стягнення з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на загальну суму 86 061,86 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (адреса: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, код ЄДРПОУ 01190043) заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах на загальну суму 86 061,86 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, код 37930126, на розрахунковий рахунок р/р 25603301201855, в ОПЕРВ Обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 354507.

Стягувач - Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (код ЄДРПОУ 37930126, адреса: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195).

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 03.10.2014 р.