Постанова
від 04.06.2014 по справі 804/4176/14
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 р. Справа № 804/4176/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Песиголовець М.Л.,

представника відповідача Курпай Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРМЕТАЛОТОРГ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.14 року Акціонерне товариство закритого типу «УКРМЕТАЛОТОРГ», правонаступником якого являється Приватне акціонерне товариство «УКРМЕТАЛОТОРГ» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі- відповідач) в якому просять:

- визнати протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо прийняття податкового повідомлення - рішення від 05.03.2014 р. № 0000122203;

- скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.03.2014 р. № 0000122203 яким АТЗТ «УКРМЕТАЛОТОРГ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 124243,00 грн. за період - листопад 2013 року.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення щодо зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2013 року по операціям з ТОВ «СТАЛЬНИЙ ДІМ» прийняті за результатом проведення позапланової невиїзної перевірки підприємства, є протиправними, оскільки суперечать вимогам Податкового кодексу України. Так, в ході перевірки позивачем до контролюючого органу були надані всі первинні документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з постачальником - ТОВ «СТАЛЬНИЙ ДІМ» та визначення розміру від'ємного значення в декларації з ПДВ за лютий 2012 року, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення - рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові та письмових поясненнях.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (а.с. 55-57). Представник відповідача суду пояснив, що в ході перевірки було встановлено, що підприємством в період з 01.02.2012 р. по 28.02.2012 р. задекларовано залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24 Декларацій) у сумі 263863,00 грн. Перевіркою повноти визначення залишку який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24 Декларацій) було встановлено їх завищення у сумі 124243,00 грн., в т.ч. за лютий 2012 р. в сумі 124243,00 грн., що і стало підставою для винесення спірно податкового повідомлення - рішення. Вважають, що оскаржуване рішення винесено відповідачем правомірно і підстави для його скасування відсутні.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що 27.11.2013 року позивачем до відповідача подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2013 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період - лютий 2012 року, за даними якої залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду складає - 263863,00 грн. (ряд. 24 декларації) (ряд.22 - ряд. 23.1 - ряд. 23.2) (а.с. 68-71).

Судом встановлено, що у період з 28.01.2014 р. по 03.02.2014 р. посадовими особами ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі наказу ДПІ від 28.01.2014 р. № 125 у відповідності до положень п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну невиїзну перевірку АТЗТ «УКРМЕТАЛОТОРГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час здійснення експортних операцій за лютий 2012 року за висновками якого встановлено порушення вимог пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) у зв'язку з тим, що позивачем неправомірно завищено залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24 Декларацій) з податку на додану вартість всього у сумі 124 243,00 грн., в т.ч. за лютий 2012 року в сумі 124 243,00 грн. (а.с. 13-23).

Згідно відповіді на заперечення до акту перевірки від 08.02.14 №285/23942934 з посиланням на який ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.03.2014 р. №0000122203, АТЗТ «УКРМЕТАЛОТОРГ», зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 124243,00 грн. за період - листопад 2013 року (а.с.10. 25-33).

Судовим вивченням змісту акту перевірки та висновків щодо розгляду заперечень до акту перевірки, встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного акту індивідуальної дії слугувало встановлення факту завищення показників залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд 24 декларацій) у розмірі 124243,00 грн. за період - лютий 2012 р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Порядок формування платником податків витрат та податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 ПК України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, від 11.07.2002 № 92-IV, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

• придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

• придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв 'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - Покупця належно оформленої та виданої податкової накладної при умові, що товари в подальшому будуть використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивачем було укладено зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу №14051 від 14.11.2011 з ТОВ «Перша Трубна Компанія» (покупець) (Російська Федерація). Експортні операції відображено в Декларації з ПДВ за лютий 2012 року стр. 2.1 на суму 271 900,00 грн. (відповідно вантажно-митної декларації від 09.12.2011 №702000009/2011/014833) та суму 326 096,00 грн. (відповідно вантажно-митної декларації від 09.12.2011 №702000009/2011/014832).

Перевезення товару на експорт відбувалось залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними №51897122 та №51897064 від 09.12.2011. Розрахунки за відвантажений товар на експорт проведені повністю - 17.11.2011 - 7 000 000,00 рос. рублів, що підтверджується банківською випискою за 17.11.2011.

Перевіркою встановлено, що експортовані позивачем товари які було відображені у податковій декларації з ПДВ за лютий 2012 року були придбані у ТОВ «Сталь Дім» (постачальник) (Код ЄДРПОУ 31857580) в листопаді та грудні 2011 року згідно договору №15/01 від 15.01.2011 на придбання труб, умови поставки по договору ЕХW - зі складу постачальника (м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська 7).

Як було з'ясовано судом, позивачем до перевірки не були надані документи, що підтверджують факт отриманого товару встановленим стандартам та технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості (п. 3.2 договору №15/01 від 15.01.2011), а порядок транспортування (фізичного переміщення) указаних активів не підтверджено товарно -транспортними накладними або актами прийому-передачі товару (п. 2 договору №15/01 від 15.01.2011).

Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно- транспортні накладні являються необхідними документами для підтвердження витрат перевезення і, крім того, фактичного переміщення придбаних ТМЦ.

За період з 01.11.2011 по 31.07.2012 АТЗТ «УКРМЕТАЛОТОРГ» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 1 310 430,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.11.2011 по 31.07.2012 встановлено його заниження всього у сумі 124 243,00 грн., в т.ч. за лютий 2012 року в сумі 124 243,00 грн.

Загальна сума коштів, які було витрачено позивачем на придбання труб в асортименті у ТОВ «Стальний Дім» складає 745 454,00 грн., в той же час, сума коштів отриманих від реалізації вказаного товару на адресу нерезидента - ТОВ «Перша Трубна Компанія» (Російська Федерація) в грудні 2011 року (відображено в податковій декларації з ПДВ за лютий 2012 року) склала 597 996,00 грн.

При порівнянні фактурної вартості реалізованої продукції (труб в асортименті) за даними ВМД із сукупною сумою ціни (з урахуванням ПДВ), сплаченої за дану продукцію території України - фінансовий результат від проведених операцій з експорту це збиток в загальній сумі 147 458,00 грн.

Тобто, реалізація труб асортименті без врахування в ціні продажу всіх понесених витрат дають підстави стверджувати, що купівля труб в асортименті та її подальша реалізація на експорт за ціною, нижчою від ціни придбання, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.

Наявність цих ознак може свідчити про спрямованість наміру платника податків ні збагачення за рахунок бюджетних коштів, а відсутність економічної доцільності угоди - на несумлінність платників податків та є доказом вчинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обгрунтованості укладених угод. Крім цього наявність наступних обставин може свідчити лише про направленість дій на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди переважно чи за рахунок бюджету, а саме зловживання суб'єктом господарювання правом на отримання бюджетного відшкодування та відсутність економічного ефекту від укладених угод.

Ціна є грошовим виразом вартості, кількості грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно ціна відображає споживчі властивості (корисність товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, силу конкуренції, державного контролю, економічну поведінку ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти.

Ціна на будь-який товар складається з окремих елементів. В основі формування гуртових та роздрібних цін (та й будь-яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості продукції представленої у формі калькуляції, додаються величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір. Податок на додану вартість (ПДВ) є частиною новоствореної вартості, яка сплачується у держбюджет на кожному етапі виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг.

Верховний Суд України при розгляді справ за участі національних суб'єктів господарювання до органів ДПС зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати/надати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності, що підтверджується постановою Верховного суду України від 01.04.2008 року №08/91 по справі за позовом ВАТ «Запорізький хлібозавод №3» до СДПІ у м. Запоріжжя про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення (а.с. 58-59).

Так як ПДВ не враховується при визначенні бази оподаткування податком на прибуток, необхідність виключення ПДВ зі складу собівартості та доходів зумовлена правилами оподаткування податком на прибуток, а саме підпунктом 135.4.1 пункту 135.4 статті.135, пункту 138.8 статті 138. підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПК України.

Згідно з підпунктом 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат - суми податку на прибуток, податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Пунктом 195.1 статті 195 ПК України передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій.

В свою чергу згідно з пунктом 138.8 статті 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Крім того, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (підпункт 188.1 статті 188 ПК України).

Оскільки АТЗТ «УКРМЕТАЛОТОРГ» є платником податку на додану вартість, на нього не поширюються дії підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПК України в частині, яка відноситься до платників податку, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, та до складу витрат яких входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів, робіт, послуг, вартість яких належить до витрат такого платника податку.

Таким чином, саме визначення бази оподаткування операцій без урахування витрат на сплату ПДВ призвело до помилкового висновку платником податку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому дохідність є умовною, оскільки досягнута за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ.

Аналізуючи визначення господарської діяльності (господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє па користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 ПК України), можна зробити висновок, що господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання прибутку, а не з метою умисного заниження (приховування) податковий; зобов'язань. Навмисні дії платників податків, що спрямовані на заниження податковій зобов'язань з ПДВ за рахунок вчинення завідомо збиткових операцій, слід розцінювати як такі, що виходять за межі господарської діяльності.

Тобто, зі змісту угод платника податку, дана операція є операцією з продажу товару за ціною, нижче, від ціни придбання, за рахунок чого вбачається навмисне збільшенні податкового кредиту, і як слідство, заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Це свідчить про те, що операція не відповідає меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку.

Купівля труб та їх подальша реалізація на експорт згідно з укладеним контрактом за ціною, нижче від ціни придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності товариства, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід лише в обраний позивачем спосіб - шляхом відшкодуванні ПДВ з бюджету (зменшення сплати поточних платежів по ПДВ за рахунок сформованого податкового кредиту) - не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Дії АТЗТ «УКРМЕТАЛОТОРГ» не обумовлені розумним змістом, що направлений ні отримання доходу, вважається, що такі дії були направлені виключно на мінімізацію податкових зобов'язань. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без наміру здійснення господарської діяльності.

З наведених обставин свідчить, що наявність у покупця належно оформлених документів, як відповідно до Податкового кодексу Кодексу України від 02.12.2010, №2755-VI, необхідні для віднесення сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є підставою для відшкодування ПДВ (зменшення сплати поточних платежів по ПДВ за рахунок сформованого податкового кредиту), оскільки не встановлено об'єктивність та поважність причин продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, а відповідно правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

За таких обставин суд зазначає, що оскільки в ході перевірки податковим органом встановлено, що АТЗТ «УКМЕТАЛОТОРГ» здійснювало операцію з експорту товару, яка не мала під собою мети отримання доходу, а була направлена на подальшу мінімізацію сплати ПДВ, контролюючим органом обгрунтовано зроблений висновок про порушення позивачем норм п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України та правомірно зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за листопад 2013 р. у розмірі 124243,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи було встановлено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 05.03.2014 р. № 0000122203 яким АТЗТ «УКРМЕТАЛОТОРГ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 124243,00 грн. за період - листопад 2013 року, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «УКРМЕТАЛОТОРГ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «УКРМЕТАЛОТОРГ» (код ЄДРПОУ 23942934, 49000 м. Дніпропетровськ, вул.. Шевченко б. 30) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1643,92 грн.(одна тисяча шістсот сорок три грн. 92 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.06.2014
Оприлюднено14.10.2014
Номер документу40814148
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —804/4176/14

Ухвала від 11.04.2014

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Тулянцева Інна Василівна

Ухвала від 29.01.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 29.01.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 06.10.2014

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 06.10.2014

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 04.06.2014

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Тулянцева Інна Василівна

Постанова від 04.06.2014

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Тулянцева Інна Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні