Постанова

від 21.02.2014 по справі 804/439/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2014 р. Справа № 804/439/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Алєксєєнко О.С.,

представників відповідача Ваховської Г.О., Привалова К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Дрінк» до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.14 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Дрінк» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Форми «Р» від 08.10.2013 р. №0000202203 про донарахування сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1603,10 грн. (в т.ч. за основним платежем в розмірі - 1282,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 320,60 грн.).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на підставі Акта перевірки № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Преміум Дрінк» за червень 2013 року» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202203 від 08.10.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 1603,10 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач вважає таким, що підлягає скасуванню з огляду на те, що в порушення вимог п.86.2 ст.86 ПК України, Акт перевірки направлено ТОВ «Преміум Дрінк» 10.10.2013 року тобто протягом дванадцяти робочих днів після реєстрації Акту, замість встановлених трьох днів. Також, відповідачем не вжито заходів для забезпечення участі представника Товариства під час розгляду заперечень на Акт перевірки. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення винесено контролюючим органом передчасно, тобто до отримання підприємством Акту перевірки та розгляду заперечень до нього, а отже, підлягає скасуванню. Крім того, під час нарахування грошового зобов'язання, податковим органом взяті до уваги данні відображені у податкових документах з позначкою «До відома», що суперечить вимогам п. 4.13.8 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14 червня 2012 року N 516.

В судовому засіданні представник позивача просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач - Державна податкова інспекція в Ленінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проти позову заперечував, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (а.с. 31). В судовому засіданні представники відповідача, посилаючись на обставини, встановлені під час проведення перевірки та викладені в Акті № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року, просили відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки данні камеральної перевірки свідчать про заниження податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість у розмірі 1282,50 грн., безпідставне формування податкового кредиту в декларації за червень 2013 року за рахунок відображення власного індивідуального податкового номеру.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Дрінк» (ЄДРПОУ 38529905) перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що 24.09.2013 року посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 в порядку ст. 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Преміум Дрінк» з податку на додану вартість за червень 2013 року.

За результатами перевірки складений Акт № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року, з висновків якого вбачається, що проведеною перевіркою встановлено безпідставне формування податкового кредиту в декларації за червень 2013 року за рахунок відображення власного індивідуального податкового номеру, а саме: у Додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (№ 9036104378 від 19.06.2013 р.); Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (№ 9036160165 від19.06.2013 р.); Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (№9051504684 від 19.08.2013 р.); Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (№ 9032633157 від 05.06.2013 р.) до декларації за квітень 2013 року відображено власний індивідуальний податковий номер та обсяг постачання 6412,30 грн. з сумою ПДВ 1282,5 грн., що свідчить про заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з ПДВ за червень 2013 р. на суму 1282,50 грн. (а.с. 9-12).

Не погодившись із викладеними в Акті № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року, висновками, позивачем 25.10.2013 року подані заперечення на вказаний Акт, за результатами розгляду яких відповідачем 01.11.2013 року надана відповідь за вих. №7789/10/2203 про залишення заперечень без задоволення (а.с. 17).

З посиланням на Акт № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року, відповідачем винесено податкового повідомлення-рішення Форми «Р» від 08.10.2013 р. №0000202203 про донарахування сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1603,10 грн. (в т.ч. за основним платежем в розмірі - 1282,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 320,60 грн.) (а.с. 18), яке було направлено на адресу позивача 21.11.2013 року про що свідчить ксерокопія конверту та супровідного листа, залучених до матеріалів справи (а.с. 19-20) та отримано ТОВ «Преміум Дрінк» 02.12.2013 року.

Не погодившись із винесеними рішенням позивач звернувся до суду.

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI (далі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6. п.20.1 ст. 20 ПКУ).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУкраїни, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.2. ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Як свідчать матеріали справи, Акт камеральної перевірки № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року було зареєстровано ДПІ 24.09.2013 року, а відповідно до штемпелю на конверті, відправлення акту на адресу позивача було здійснено відповідачем 10.10.2013 року, тобто протягом дванадцяти робочих днів після реєстрації акту (а.с. 7-8).

Суд також зазначає, що копію Акту про результати камеральної перевірки №250/2203/38529905 від 24.09.2013 року отримано ТОВ «Преміум Дрінк» 21.10.2013 року, про що зазначено у зворотньому повідомлені направленому до ДПІ. Заперечення на Акт було отримано ДПІ 25.10.2013 року (а.с. 13-15), тобто протягом строку зазначеному в Податковому кодексі України. Відповідно до норми абз.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ, платник податку має право брати участь у розгляді заперечення, про що ТОВ «Преміум Дрінк» зазначило у своєму заперечені.

Повідомлення ДПІ від 28.10.2013 р. № 7598 з питання розгляду заперечень до Акту №250/2203/38529905 від 24.09.2013 року було отримано підприємством 28.10.2013 року (а.с. 16). У цьому повідомлені зазначалось, що розгляд заперечення на Акт про результати камеральної перевірки № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року призначено на 01.11.2013 року. Між тим, у листі ДПІ № 7789/10/2203 від 01.11.2013 року «Відповідь на заперечення до Акту перевірки від 24.09.2013 року № 250/2203/38529905» зазначено, що заперечення ТОВ «Преміум Дрінк» було розглянуто ДПІ 31.10.2013 року, під час цього розгляду та прийняття рішення за результатами розгляду заперечення представник ТОВ «Преміум Дрінк» не був присутній, так як був запрошений на іншу дату (а.с.17).

Судом також встановлено, що 25.09.2013 року, тобто на слідуючий день після складення Акту про результати камеральної перевірки № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року, відповідачем на адресу підприємства було направлено запит за вих. №5760/10/15-1 від 25.09.2013 р. в якому ДПІ повідомляє, що за результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих ТОВ «Преміум Дрінк» в деклараціях з ПДВ за квітень 2013 року виявлені розбіжності по податковим зобов'язанням і податковому кредиту на суму 1282,48 грн., у зв'язку із чим, просять надати у 10-ти денний термін пояснення та первинні документи, що підтверджують правомірність формування вказаних показників (а.с. 43-44).

Тобто, зі змісту вказаного листа вбачається, що відбулась електронна, а не камеральна перевірка податкової звітності позивача, якою при співставленні показників податкової звітності і були виявлені розбіжності щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Преміум Дрінк».

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до норм ст. 73 ПК України, пункту 5 Розділу IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 р. за №1490/20228 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), камеральну перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, орган державної податкової служби проводить протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. Між тим, як було встановлено в ході розгляду справи, податкова звітність позивача з ПДВ за червень 2013 року та Розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ, які були предметом дослідження в ході камеральної перевірки, були отримані відповідачем 05.06.2013 р., 19.06.2013 р. та 19.08.2013 р. про що вказано в описовій частині Акту про результати камеральної перевірки № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року (а.с. 10). Однак, сама камеральна перевірка була проведена відповідачем з порушенням строків її проведення, оскільки граничним строком проведення такого роду перевірки є 20.07.2013 року.

Як свідчать матеріали справи, 10.10.2013 року ТОВ «Преміум Дрінк» на виконання запиту ДПІ від 25.09.2013 р. № 5760/10/15-1 на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 91/юр, в якому позивач повідомляв, що ним усунені розбіжності у поданих деклараціях, у зв'язку із чим до ДПІ подані: уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, які зареєстровані в базі даних за номерами 9063374656, 9063265694, 9063479304; розрахунки коригування сум податку на додану вартість за номерами - 9063374663, 9063479303; розшифровки податкових зобов'язань по податковому кредиту - за №9063374660, 9063265130, 9063479302, а також направлені копі первинних документів на підставі яких були сформовані показники податкової звітності за квітень - липень 2013 року (а.с. 45).

З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин, суд зазначає, що відповідачем були порушені норми ст.ст. 73, 86 Податкового кодексу України щодо проведення камеральної перевірки та розгляду заперечень до Акту про результати камеральної перевірки № 250/2203/38529905 від 24.09.2013 року, у зв'язку із чим, спірне податкове повідомлення - рішення від 08.10.2013 року було винесено передчасно без дотримання процедури його винесення, визначеної ПК України.

Суд також зазначає, що порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 49.1 цієї статті, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Пунктом 49.11 статті 49 ПК України визначено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Пунктом 50.1 статті 50 ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п.3 Розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492, у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Як свідчать матеріали справи, в податковій декларації з ПДВ за червень 2013 року від 19.07.2013р. № 9043841650, додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ» за травень 2013 р. від 19.06.2013р. № 9036104378, додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ» за травень 2013 року від 19.06.2013р. № 9036160165, додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ» за травень 2013 року від 05.06.2013р. № 9032633157 задекларовано ПДВ у розмірі 56,21 грн. по взаємовідносинам з СПзП ТОВ «Кипарис», однак в податковій звітності позивачем помилково в графі «Індивідуальний податковий номер» вказано іпн. не постачальника - СПзП ТОВ «Кипарис», а іпн. позивача - 385299004675 (а.с. 46-54, 72).

Суд також зазначає, що оскільки позивачем подавались «звітний» та «новий звітний» Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року, податковим органом помилково було визначено, що сума податкового кредиту завищена на суму 168,63 грн. (56,21 грн.х3 = 168,63 грн.) замість 56,21 грн. Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача - Привалов К.І., сума ПДВ, відображена у вказаних Розрахунках при здійсненні підрахунків при перевірці дійсно була «затроєна», та фактично складає 56,21 грн.

Що стосується висновків податкового органу про безпідставне формування податкового кредиту за рахунок відображення в Розрахуноку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ в розділі 2 «Податковий кредит» власного індивідуального податкового номеру по взаємовідносинам з СПзП ТОВ «Кипарис» в розмірі 1113,83 грн. (№9051504684 від 19.08.2013 р.), суд зазначає, що вказаний Розрахунок є «звітним» за період - липень 2013 року (а.с. 61-65) і не міг бути предметом камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за червень 2013 року.

З матеріалів справи також свідчить, що позивач, скориставшись правом, передбаченим п. 50.1 ст. 50 ПК України на подання уточненої звітності, подав 09.10.2013 р. та 10.10.2013 р. «уточнюючи» Розрахунки коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ податкових зобов'язань з ПДВ за період - травень, червень і липень 2013 року, які зареєстровані в базі даних за номерами - 9063479303, 9063265130, 9063374663, 9063374660 та свідчать про самостійне виправлення помилок у визначенні індивідуального податкового номеру при складанні податкової звітності (а.с. 55-60, 66-71).

За таких обставин, суд зазначає, що відповідачем неправомірно не були прийняті до уваги «уточнюючи» Розрахунки коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ податкових зобов'язань з ПДВ за період - травень, червень і липень 2013 року при розгляді заперечень до Акту перевірки, а висновки податкового органу про безпідставне формування податкового кредиту за рахунок відображення власного індивідуального податкового номеру в податковій звітності, є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведений належними та допустимим доказами факт правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Преміум Дрінк» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Дрінк» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Форми «Р» від 08.10.2013 р. № 0000202203 про донарахування сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1603,10 грн. (в т.ч. за основним платежем в розмірі - 1282,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі - 320,60 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Дрінк» (код ЄДРПОУ 38529905, індекс 49035, місто Дніпропетровськ, вулиця Криворізька, будинок 72 оф. 22) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 172,06 грн. (сто сімдесят дві грн. 06 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева