Постанова

від 09.10.2014 по справі 815/5040/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5040/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюк І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтранзит» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000592203 від 25.06.2014 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач (далі - Підприємство) зазначив, що висновки в акті перевірки від 13.06.2014 року № 3399/15-53-22-3/36435585, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, перевіряючими встановлено порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість у 2013 році на 3057869,50 грн., а також нереальність надання послуг по відбору проб, отриманих ТОВ «Южтранзит» від ТОВ «Грант Тайм» на адресу інших суб'єктів господарювання на суму 3368002 грн. Позивач зазначає, що платник податків не несе автоматичну відповідальність за дії інших несумлінних платників податків, тому визначення йому податкових зобов'язань є необґрунтованим. В основу висновків, серед іншого, покладено протокол допиту ОСОБА_1 - директора контрагента позивача ТОВ «Грант Тайм», однак цей протокол не наданий позивачу. Разом із тим, позивач зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів, що є підставою для зменшення об'єкту оподаткування. Висновки про неправомірність включення до податкового кредиту ПДВ коштів, сплачених за взаємовідносинами із контрагентом не підтверджені жодним документом бухгалтерського та податкового обліку, або іншими доказами, які є допустимими у розумінні чинного податкового законодавства та, відповідно, є незаконним. Отже покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв'язку із чим зазначене податкове повідомлення-рішення неправомірне та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили задовольнити позов.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно наданих до суду заперечень, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено в межах правового поля, при наявності порушень позивачем податкового законодавства.

Вислухавши пояснення представників позивача, покази свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, на підставі Наказу від 03.06.2014 року № 1261, співробітником ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Южтранзит» щодо підтвердження взаємовідносин із платником податків ТОВ «Грант Тайм» за період - 2013 р., за результатами якої складений акт від 13.06.2014 року № 3399/15-53-22-3/36435585.

Перевіркою встановлено порушення п.186.1 ст.186, п.198.2 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 3218809,70 грн. (перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 2013 р. встановлено його завищення на загальну суму 3218809,70 грн.).; в порушення пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України у ТОВ «Южтранзит» відсутній об'єкт оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) в розумінні ст.ст. 139, 139 ПК України, згідно якого встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 16094050 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у 2013 р. на 3057869,50 грн. Перевіркою встановлено нереальність надання послуг по відбору проб отриманих ТОВ «Южтранзит» від ТОВ «Грант Тайм» на адресу ТОВ «Трейн Укрейн» на суму ПДВ 3368002 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2014 року № 0000592203, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3218810 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1609405 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене податкове повідомлення-рішення обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що позивачем укладено ряд договорів по організації інспектування та здійснення контролю якості вантажу, зокрема із ПП «Фортуна А» договору № 1403/13-1 від 14.03.2013 р. (т. І, а.с. 102-104), ТОВ «Южтранзит» із ТОВ «Свит Грейн» від 15.01.2013 р. № 1501/13-1 (т.І, а.с. 107-109), ТОВ «Югагротранс» від 15.04.2013 р. № 1-1504/13 (т.І, а.с. 127-129), ТОВ «Ферко» від 03.01.2013 р. № 0301/13-8 (т. І, а.с. 138-140), ТОВ «Сити Комплекс» від 03.01.2013 р. № 0301/13-6 (т. І, а.с. 153-155), ТОВ «Україніські Аграрні Інвестиції» від 21.01.2013 р. № 2101/13-3 (т. І, а.с. 163-165), ТОВ «УМК РОСЬ» від 03.01.2013 р. № 000001 (т. І, а.с. 168-170), ПП «Терра» від 28.12.2012 р. № 2812/12-2 (т. І, а.с. 194-196), ТОВ «Укр Мед Експорт» від 04.02.2013 р. № 0402/13-1 (т. І, а.с. 221-223), ТОВ «Укр-Ресурс» від 24.01.2013 р. № 2401/13-2 (т. І, а.с. 233-235), ТОВ «Ростхим» від 06.03.2013 р. № 0603/13-2 (т. І, а.с. 241-243), ТОВ «Росток-Трейд» від 08.01.2013 р. № 0801/13-1 (т. І, а.с. 247-249), ТОВ «Україна Експорт-Імпорт» від 04.01.2013 р. № 0401/13-1 (т. ІІ, а.с. 5-7), ПП «Сіс Груп» від 19.04.2013 р. № 1-1904/13 (т. ІІ, а.с. 14-16), від 29.03.2013 р. № 2903/13-1 (т. ІІ, а.с. 17-19; при цьому в договорі зазначена невірна назва підприємства - «Сис Групп»), ТОВ «Трейн Укрейн» від 02.01.2013 р. № 0201/13-1 (т. ІІ, а.с. 28-30), від 15.04.2013 р. № 3-1504/13 (т. ІІ, а.с. 31-33), від 01.06.2013 р. № 0106-1/13 (т. ІІ, а.с. 34-36), ПрАТ «Рамбурс» від 26.12.2012 р. № 2612/12-1 (т. ІІ, а.с. 155-157), від 01.06.2013 р. № 0107-1/13 (т. ІІ, а.с. 158-161), ТОВ «Раціонал Кпетіал Менеджмент» від 03.01.2013 р. № 03/01 (т. ІІ, а.с. 183-185), ТОВ «Рашн Игліш ЛС» від 03.01.2013 р. № 0301/13-3 (т.ІІ, а.с. 187-189), ТОВ «Рив. А.Холдинг» від 10.01.2013 р. № 1001/13-2 (т. ІІ, а.с. 197-199), СПК «Родина» від 23.01.2013 р. № 2301/13 (т. ІІ, а.с. 203-205), ТОВ «Торговий Дом «Рада» від 03.01.2013 р. № 0301/13-4 (т. ІІ, а.с. 208-210), ТОВ «Північтрансагро» від 29.12.2012 р. № 2912/12-4 (т. ІІІ, а.с. 15-17), ПП «Престиж Сервіс» від 27.12.2012 р. № 2712/12-1 (т. ІІІ, а.с. 23-25), ТОВ «Промстил» від 28.12.2012 р. № 2812/12-4 (т. ІІІ, а.с. 43-45), ТОВ «Охта» від 29.01.2013 р. № 2901/13-1 (т. ІІІ, а.с. 65-67), ПП ВКФ «Онікс Сигма» від 25.01.2013 р. № 2501/13-3 (т. ІІІ, а.с. 73-75), ТОВ «Оксамит-С» від 23.01.2013 р. № 2 (т. ІІІ, а.с. 78-79), ТОВ «Новик Порт Сервис» від 24.01.2013 р. № 2401/13-1 (т.ІІІ, а.с. 83-85) та ін.

В цілому, позивачем укладено однотипні договори із 80 суб'єктами господарювання, копії яких наявні в матеріалах справи (т. І-V). Виконання послуг оформлювалось актами виконаних робіт та податковими накладними, також залученими до матеріалів справи. Загальна вартість наданих робіт склала 3834710,06 грн.

За змістом вищезазначених договорів ТОВ «Южтранзит» зобов'язано надати послуги по організації інспектування, здійснити контроль якості вантажу, який надходить в Одеський, Іллічівський морські торговельні порти, порт Южний (п.1 Договору).

При цьому вищезазначені договори не передбачають можливості передоручення виконання зобов'язань, у т.ч. шляхом залучення інших контрагентів для виконання робіт. Зазначене положення є істотною умовою договору і не може бути порушеним в силу принципів договірних цивільних зобов'язань.

Поряд із тим, судом встановлено, що 02.01.2013 року між ТОВ «Южтранзит» (Замовник) та ТОВ «Грант Тайм» (Виконавець) укладений договір № 01-0201/13, за яким Виконавець зобов'язаний надати послуги з організації проведення робіт по відбору проб вантажу, в т.ч. із залученням та/або дорученням та/або передорученням виконання таких дій третім особам. У перелік відповідних дій входять: пошук контрагентів/третіх осіб, та/або укладання угод (договорів, контрактів та інше) з дорученням та/або передоручення третім особами виконання дій з організації проведення робіт по репрезантивному відбору проб в рамках діючих або знову укладених договорів, та/або складання, підписання, надання, отримання різного роду документів, пов'язаних з виконанням цього договору, не тільки, але в т.ч.: заявок, замовлень, інформації, актів, довідок, звітів, листі та ін. необхідне для виконання цього Договору.

На виконання вищевказаного договору на адресу ТОВ «Южтранзит» було виписано податкові накладні за 2013 р. на суму 3218809,70 грн. (згідно реєстру).

До перевірки також надані акти виконаних робіт/наданих послуг по організації відбору проб та/або акти відбору проб вантажу.

Згідно з актом перевірки аналізом вищезазначених актів неможливо встановити особу представника ТОВ «Грант Тайм», якою відбирались зразки проб (відсутні ПІБ). У зв'язку із цим перевіряючим зроблено висновок про дефект змісту та походження документів, які, в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та є неналежні та недопустимі для встановлення реальності вчинення господарських операцій. Також, всупереч п.186.1 ст.186 ПК України, неможливо встановити місце зберігання та постачання товарів (робі/послуг).

На підставі викладеного за результатами перевірки зроблено висновок про непідтвердження виконання робіт по відбору проб ТОВ «Грант Тайм» на загальну суму ПДВ 3218809,7 грн.

Предметом доказування у цій справі, який пов'язаний із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України (Постанова Верховного Суду України від 1 вересня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 4970766), докази, на які посилається позивач у справі (податкові накладні, акти виконаних робіт), є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справах цієї категорії становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту.

У постанові від 8 вересня 2009 року (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 N 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

На підтвердження факту отримання послуг позивачем до суду надано копії актів виконаних робіт (послуг) та акти відбору проб. При цьому акти відбору проб не містять ПІБ особи, яка їх здійснювала, що не дає змоги ідентифікувати особу виконавця; а деякі акти не мають підпису взагалі.

У зв'язку із цим суд критично оцінює зазначені доводи позивача, оскільки з актів виконаних робіт не вбачається, ким виконувались роботи, відбирались проби тощо.

Поряд із тим, як вбачається з акту від 13.06.2014 року № 3399/15-53-22-3/36435585, до перевірки були надані додаткові угоди №№ 1-137, якими змінено вартість послуг по організації робіт по відбору проб зернових культур; інші умови залишились незмінними. В ході перевірки директор ТОВ «Южтранзит» пояснив, що інших додаткових угод не укладалось.

При цьому, з додаткових угод №№ 1-137, залучених до матеріалів справи (т. V, а.с.135-250, т. VI, а.с. 1-21) вбачається, що останні укладались майже протягом півроку щоденно: 01, 03-31 січня 2013 року, 01-28 лютого 2013 року, 01-31 березня 2013 року, 01-05, 08-11 квітня 2013 року, 01, 04, 08, 10, 11, 13-18, 20, 21, 28 травня 2013 року, 01, 06, 10, 13, 14, 15-30 червня 2013 року, 31 липня 2013 року, 30 вересня 2013 року, 31 жовтня 2013 року та 31 листопада 2013 року.

Зазначені додаткові угоди підписані з боку Замовника - ТОВ «Южтранзит» директором ОСОБА_4, а з боку Виконавця - ТОВ «Грант Тайм» директором ОСОБА_5 (угоди з 1 по 87; т. V, а.с. 135-221) та наступним директором підприємства ОСОБА_1 (угоди з 87 по 136; т. V, а.с. 222-250, т. VI, а.с. 1-21). Місце підписання всіх додаткових угод: м. Одеса. При цьому ТОВ «Грант Тайм» зареєстровано в м. Києві (юридична адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, 72, оф. 320).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка директор ТОВ «Южтранзит» пояснив, що ніколи не зустрічався із директором контрагента - ТОВ «Грант Тайм» і не контактував з ним, а всі ділові стосунки між підприємствами здійснювалися засобами електронного зв'язку та телефону, проте докази цього відсутні. Зазначені обставини свідчать про неможливість підписання вищезазначених додаткових угод, у зв'язку із чим суд вважає вказані докази неналежними.

Також свідок пояснив, що додаткові угоди направлялися на адресу позивача поштою, однак жодних доказів в обґрунтування цього не існує.

Крім того, суд враховує, що оперативним управлінням ГУ Міндоходів у м. Києві до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (лист від 01.04.2014 р. № 575/7/26-15-07-2415) надано копію допиту посадових осіб та засновників ТОВ «Гран Тайм» щодо причетності до діяльності зазначеного підприємства.

Згідно вказаного протоколу допиту (т.ХІ, а.с.12-17) гр. ОСОБА_1 в лютому 2013 р. погодився зайняти посаду директора ТОВ «Гран Тайм», в результаті чого підписав у нотаріуса в м. Києві ряд документів та чистих аркушів. Мету реєстрації підприємства, та де останнє знаходиться, відомості щодо складських приміщень, працівниках та транспорті він не знає. Допитаний ОСОБА_1 зазначив, що не підписував ніяких договорів, пов'язаних з орендою приміщення, не ставив підприємства на облік в податкових органах, не отримував свідоцтво платника податку на додану вартість. Він не мав наміру вести фінансово-господарську діяльності і нічого про це не знає.

Згідно інформації, отриманої від ОУ ДПІ у Шевченківському району ГУ Міндоходів у м. Києві ОСОБА_1 перебував на посаді з лютого 2013 року.

Отже ОСОБА_1 участі в діяльності підприємства не приймав, документи фінансово-господарської діяльності не підписував, розрахунковим рахунком не керував та не розпоряджався, кошти з рахунків не знімав. Невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ «Грант Тайм», від імені його номінального директора (ОСОБА_1) провадили незаконну діяльність, яка полягала у створенні підприємствам-контрагентам умов для умисного ухилення від оплати податків шляхом здійснення безтоварних операцій.

В даному випадку акти виконаних робіт (послуг) характеризуються дефектністю, оскільки підписані особою - директором ТОВ «Грант Тайм» ОСОБА_1, який фактично заперечує дані обставини.

Вирішуючи спір, суд враховує висновок Верховного Суду України у постанові від 05.03.2012 року (доступ - http://reyestr.court.gov.ua/Review/24068085) про те, що виписані податкові накладні, акти виконаних робіт та інші первинні документи, які створені від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності підприємства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та віднесення до валових витрат є безпідставним.

Крім того, договірні відносини позивача із ТОВ «Грант Тайм» містять ряд суперечностей. Так, п.3.4 Договору № 01-0201/13 від 02.01.2013 р. передбачений обов'язок Замовника надати письмову заявку (електронною поштою з наступним наданням оригіналу) на надання послуг.

Однак в судовому засіданні представники позивача та свідок пояснили, що відповідні заявки надавалися у телефонному режимі, у зв'язку із чим відповідних заявок не було надано до перевірки та до суду.

Крім того, укладені із 80 суб'єктами господарювання договори не передбачають можливості передоручення виконання зобов'язань, у т.ч. шляхом залучення Виконавцем (ТОВ «Южтранзит») інших контрагентів для виконання робіт. Зазначене положення є істотною умовою договору і не може бути порушеним в силу принципів договірних цивільних зобов'язань.

Натомість, ТОВ «Южтранзит» на виконання взятих на себе зобов'язань за договорами про надання послуг з організації сертифікації вантажу всупереч умовам цих же договорів було залучено ТОВ «Грант Тайм», в результаті чого позивач фактично виступив посередником, який в періоді - 2013 р. задокументував витрат в сумі 16094050 грн., які були обумовлені цією діяльністю, чим занижено податок на прибуток на 3057869,50 грн. При цьому переважна більшість договорів була укладена вже після укладання договору із ТОВ «Грант Тайм», який повинен бути похідним від основних договорів, а не навпаки.

Також, судом встановлено, що другим відділом КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві розпочато досудове розслідування щодо умисного ухилення від сплати податків службовими особами ряду підприємств, у т.ч. ТОВ «Грант Тайм», спільно з банківськими установами: ПАТ «Реал Банк», АТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Банк «Високі технології», які мають ознаки фіктивності. Службові особи підприємств, у т.ч. ТОВ «Грант Тайм», надавали послуги по незаконному формуванню податкового кредиту, через використання рахунків яких за участю службових осіб АТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Реал Банк» проводилось незаконне «обготівкування» грошових коштів.

Вирішуючи спір, суд враховує, що презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширеною на реальність господарських операцій. До загальновизнаних у світі дієвих механізмів, завдяки яким здійснюється аналіз господарських угод, виявлення та класифікація протиправних схем та методик незаконного ухилення від сплати податків, відносяться спеціальні судові доктрини.

В листі № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 року ВАС України зазначив, що з урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд повинен виходити з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається. Тому за наявності відповідних обставин суди повинні в мотивувальній частині судового рішення вказувати на нікчемність відповідних договорів і розглядати податкові наслідки вчинення відповідних дій без урахування наявності цивільно-правового договору. При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Статтею 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цій статті, та в яких, крім іншого, повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Такі ж вимоги до первинних документів визначені у п.2.4 Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В п.2.15 і п.2.16 Положення № 88 зазначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже позивачем не надано первинних документів у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, на підтвердження фактичного отримання послуг від контрагента.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Однак позивачем документально не доведено дотримання вимог, встановлених ч.1, ч. 2, ст. 3 Господарського кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України, в частині участі в господарських відносинах, реалізуючи господарську компетенцію.

У наказі Держкомстату від 26.12.2005 року № 375 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005» (втратив чинність з 01.01.2014 у зв'язку із закінченням строку його дії) дано визначення економічної діяльності як процесу виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Вирішуючи спір, суд враховує, що приймати на підтвердження даних податкового обліку можливо лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, суд погоджується із викладеними в акті перевірки від 13.06.2014 року № 3399/15-53-22-3/36435585 висновками про те, що у перевіреному періоді ТОВ «Южтранзит» порушено пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у 2013 р. на 3057869,50 грн. Також суд враховує, що надані представниками позивача сертифікати якості на підтвердження виконання робіт по договорам із контрагентами жодним чином не підтверджують факту їх виконання ТОВ «Грант Тайм».

Вирішуючи спір, суд зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість викладених в акті перевірки від 13.06.2014 року № 3399/15-53-22-3/36435585 висновків про те, що наявні у позивача первинні документи, які не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у своїй сукупності не підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентом - ТОВ «Грант Тайм», а тому формування валових витрат за рахунок накладних, отриманих від зазначеного суб'єкта господарювання, є неправомірним.

При таких обставинах суд вважає, що позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення.

На підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з позивача належить стягнути решту суми (90%) судового збору пропорційно до відхиленої частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

оленж

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтранзит» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.вної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного й

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южтранзит» (код ЄДРПОУ 36435585, 65049, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 49) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 4384,80 гривень (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.анови.пії постанови.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2014 року.

Суддя

---

І.В. Завальнюк