Рішення

від 01.10.2014 по справі 916/3156/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" жовтня 2014 р.Справа № 916/3156/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Евродор"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтел"

про стягнення 301 710,43 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача : Марченко К.Б. - довіреність № 17 від 01.08.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Евродор" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтел", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 301 710,43 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 256 707,13 грн., пені у розмірі 5 470,45 грн., інфляційних витрат у розмірі 30 548,15 грн., 3% річних у розмірі 8 984,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №14/12-12 від 14.12.2012р. в частині повної та своєчасної оплати грошових коштів за виконання робіт з ремонту асфальтобетонного та плиткового покриття на об'єктах ТОВ "Комтел" після проведення розкопок у м.Одесі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.08.2014р. порушено провадження у справі №916/3156/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

29.09.2014р. ТОВ "Евродор" до канцелярії суду подано клопотання про доручення до матеріалів справи обґрунтованого розрахунку суми боргу, яким позивач уточнив період стягнення, та згідно якого загальна сума заборгованості складає 300 172,72 грн.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що в порушення вимог ст. 22 ГПК України, позивачем до суду не подано письмової заяви про уточнення позовних вимог, суд розглядає позовні вимоги ТОВ "Евродор" в первісній редакції.

Представник позивача у судовому засіданні 01.10.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комтел" про час та місце судових засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, яка не змінювалася, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру (а.с.38-39), а також на фактичну адресу, вказану позивачем у позовній заяві, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові ухвали були повернуті поштою із відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (а.с.29-32, 44-47) та із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.34-37), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Евродор" (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комтел" (Замовник) укладено договір №14/12-12 (а.с.10-11), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт з власних будівельних матеріалів, власними силами: ремонт асфальтобетонного та плиткового покриття на об'єктах ТОВ "Комтел" після проведення розкопок у м.Одесі. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р. (п.6.5. договору).

Згідно п. 1.2. договору вартість виконаних робіт складає: по тротуарам - 200 грн., у т.ч. ПДВ за 1 м 2 (без прибирання траншеї під асфальтування); по внутрішньоквартальним проїздам - 355,40 грн., в т.ч. ПДВ за 1 м 2 ; по проїжджій частині автодоріг - 558,22 грн., в т.ч. ПДВ за 1 м 2 ; влаштування плитки (без врахування матеріалів) - 111,90 грн., у т.ч. ПДВ за 1м 2 .

Пунктом 2.2. договору встановлено, що замовник до початку робіт сплачує аванс у розмірі 50% від договірної вартості робіт.

Відповідно до п. 2.3. договору остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться на протязі 5 банківських днів після підписання акту здачі-прийняття робіт (форма КБ-2).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Евродор" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, здійснивши підрядні роботи на загальну суму 284 907,13 грн. грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.12-15).

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, ТОВ "Комтел" розрахувалось лише частково, перерахувавши аванс у сумі 28 200 грн. Несплаченою залишилась сума у розмірі 256 707,13 грн.

Приймаючи до уваги несплату відповідачем виконаних робіт, ТОВ "Евродор" було направлено ТОВ "Комтел" листа (а.с.22), в якому просило у найкоротші строки вирішити питання щодо оплати. Вказаний лист отримано відповідачем 09.09.2013р., про що свідчить відповідна відмітка секретаря на листі.

11.03.2014р. ТОВ "Комтел" надіслало ТОВ "Евродор" листа (а.с.24), в якому, не заперечуючи проти наявності заборгованості, просило розглянути питання поступового погашення заборгованості згідно запропонованого графіку.

Однак, як встановлено судом, жодних проплат згідно графіку відповідачем так здійснено і не було.

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.

Враховуючи, що наявність основної заборгованості у сумі 256 707,13 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 5 470,45 грн., 3 % річних у розмірі 8 984,70 грн. та інфляційних витрат у розмірі 30 548,15 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Заходи відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій передбачені частиною 1 статті 546 ЦК України.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2. договору у разі несвоєчасної сплати замовник має оплатити підряднику пеню у розмірі 0,5% облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Так, при перевірці розрахунку пені (а.с.49) було встановлено помилку з огляду на неврахування позивачем святкових днів при визначенні початку відліку прострочення, у зв'язку з чим судом, за допомогою системи „Ліга-Закон", було зроблено власний розрахунок пені за період з 10.06.2013р. по зазначену позивачем дату - 08.12.2013р., згідно з яким її розмір становить 4 272,59 грн.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір 0,5 % ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 256707.13 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 0,0095 % 1 575,41 256707.13 13.08.2013 - 08.12.2013 118 6.5000 % 0,009 % 2 697,18

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті ж самі помилки позивача, зроблені при розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, щодо неврахування святкових днів, судом за допомогою „Ліга-Закон", було зроблено власний розрахунок 3% річних з 10.06.2013р. по зазначеній позивачем період 05.08.2014р., згідно з яким розмір 3% річних становить 8 903,87 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 256707.13 10.06.2013 - 05.08.2014 422 3 % 8903.87

За допомогою „Ліга-Закон" судом також було зроблено розрахунок інфляційних нарахувань.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 10.06.2013 - 05.08.2014 256707.13 1.123 31689.06 288396.19

Отже, сума інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 31 689,06 грн. Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань у заявленому позивачем розмірі - 30 548,15 грн.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних відповідно до вимог ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комтел" (65121, м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. 4Д, код ЄДРПОУ 31129634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евродор" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 60, код ЄДРПОУ 33387560) основну заборгованість у сумі 256 707 /двісті п'ятдесят шість тисяч сімсот сім/ грн. 13 коп., пеню у сумі 4 272 /чотири тисячі двісті сімдесят дві/ грн. 59 коп., 3% річних у сумі 8 903 /вісім тисяч дев'ятсот три/ грн. 87 коп., індекс інфляції у сумі 30 548 /тридцять тисяч п'ятсот сорок вісім/ грн. 15 коп., судовий збір у сумі 6 008 /шість тисяч вісім/ грн. 63 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.10.2014 р.

Суддя Ю.М. Щавинська