Рішення

від 07.10.2014 по справі 911/2771/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа № 911/2771/14

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Арт», м. Київ

до Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон», Київська область, м. Ірпінь

про стягнення 26380,12 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача : Шаппентал М.М. (довіреність б/н від 25 серпня 2014 року);

Соломенко Н.Г. (протокол №1 від 6 вересня 2003 року);

від відповідача: Графський Д.І. (довіреність б/н від 24 липня 2013 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Арт» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон» (далі - відповідач) про стягнення 26380,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору за №ФР002532 від 28 травня 2012 року року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 25306,45 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 1083,67 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 9 липня 2014 року та призначено справу до розгляду на 26 серпня 2014 року.

У судових засіданнях 26 серпня 2014 року, 9 вересня 2014 року та 23 вересня 2014 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.

2 жовтня 2014 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 19127,95 грн. основного боргу та 1083,67 грн. пені.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Представник відповідача в усних та письмових поясненнях, викладених у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечував.

7 жовтня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Арт» (за договором - постачальник) та Дочірнім підприємством «Фуршет Регіон» (за договором - покупець) 28 травня 2012 року укладено договір за №ФР002532.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними у накладній.

Згідно пункту 7.1 договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Пунктом 7.9 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 (тридцять) днів.

Відповідно до пункту 8.6 договору ціна поставленого товару вказується також у видаткових та податкових накладних.

Згідно пункту 6.1 договору у випадку затримки постачальником в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених даним договором, він зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 22240,80 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с.17-27), копії яких наявні в матеріалах справи, а оригінали оглянуто у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Так, в матеріалах даної справи наявний акт звіряння взаємних розрахунків від 15 вересня 2014 року, який підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача, з якого вбачається, що станом на 15 вересня 2014 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 19127,95 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 19127,95 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем, у сумі 1083,67 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Фуршет Регіон» (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 6а, код 37910542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Арт» (03191, м. київ, вул. Академіка Вільямса, 5, кв. 68, код 32589398) - 19127 (дев'ятнадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 95 коп. заборгованості, 1083 (одна тисяча вісімдесят три) грн. 67 коп. пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 9 жовтня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.