Постанова

від 24.09.2014 по справі 804/13416/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 р. Справа № 804/13416/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №9» Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №9» Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 136 247,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач внаслідок несплати у визначені законодавством строки грошових зобов'язань має податковий борг у сумі 136 247,38 грн., проте підприємство добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач у судове засідання не прибув, просив розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

В процесі здійснення господарської діяльності та на виконання вимог законодавства відповідачем подавались до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за період лютий 2014 року - червень 2014 року, в яких самостійно нараховано суму податкового зобов'язання, проте у встановлені строки комунальним підприємством визначені суми сплачено не було.

Враховуючи наявну переплату, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 132 006,48 грн.

Податковий борг з податку на прибуток виник внаслідок самостійного визначення в податковій декларації на прибуток за 2013 рік у розмірі 23 621,00 грн. та суми авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів у розмірі 4241,00 грн.

Через наявну переплату у розмірі 23 621,00 грн. сума боргу становить 4240,90 грн.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

В силу пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

18 червня 2014 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на адресу боржника було направлено податкову вимогу №1459-25 від 16.06.2014 року, яку отримано відповідачем 24.06.2014 року.

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату нею юридичної сили.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №9» Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №9» Дніпропетровської міської ради (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Жуковського, будинок 2-Б, код ЄДРПОУ 32616337) кошти на користь держави в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 132 006,48 грн. (сто тридцять дві тисячі шість гривень сорок вісім копійок).

Стягнути з рахунків комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №9» Дніпропетровської міської ради (49044, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Жуковського, будинок 2-Б, код ЄДРПОУ 32616337) кошти на користь держави в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 4240,90 грн. (чотири тисячі двісті сорок гривень дев'яносто копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Степаненко