Рішення

від 07.10.2014 по справі 903/770/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2014 р. Справа № 903/770/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМП ТРАНС", м.Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ" м. Луцьк

про стягнення 19 200,00 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Товариство обмеженою відповідальністю "ЕКСІМП ТРАНС" звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ" та просить стягнути 19 200 грн. - основного боргу по договору про надання транспортно-експедиційних послуг №23 від 27.06.2014р.

Заявлені вимоги підтверджує: договором про надання транспортно-експедиційних послуг №23 від 27.06.2014р.; заявкою № б/н та міжнародною накладною СМR АN000836.

Представник позивача на вимогу ухвали через канцелярію суду супровідним листом за вх.№01-29/9327/14 від 01.10.2014р. та за № 01-29/9326/14 від 01.10.2014р.подав наступні документи:

- рахунок на оплату №6 від 04.07.2014р.;

- акт приймання передачі наданих послуг від 04.07.2014р. за № 6 до договору на транспортне перевезення вантажів в міжнародному напрямку №23 від 27.06.2014р;

- довідку за №02-17/2333 від 09.09.2014р.

Разом з тим, подав клопотання про розгляд справи без участі представника останнього за наявними в матеріалах справи документами.

Представник відповідача в призначене судове засідання не прибув. Ухвала суду від 26.08.2014р. про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи від 16.09.2014р., які були направлені рекомендованими листами на адресу відповідача: (43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 34) повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців №19223060 станом на 01.09.2014р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ": 43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 34. Отже суд направив ухвали про порушення провадження від 26.08.2014р. та про відкладення розгляду справи від 16.09.2014р. за місцем державної реєстрації останнього.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом, тому справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

27 червня 2014р. між виконавцем (позивачем) - ТзОВ "ЕКСІМП ТРАНС" та експедитором (відповідачем) - ТзОВ «Крафт» був укладений договір про надання транспортно-експедиційних послуг №23 (а.с. 7-8).

У п.п 1.1 договору сторони передбачили порядок взаємовідносин, які виникають між експедитором і виконавцем при плануванні і здійсненні всіх необхідних операцій і послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів прямим міжміським автомобільним транспортним сполученням з використанням транспортних засобів виконавця.

Розділом 2 договору сторони визначили, що виконавець зобов'язаний здійснювати або організовувати перевезення вантажів на підставі і у відповідності з заявкою експедитора з визначеною якістю, у відповідні строки в повній збереженості, без втрат і без пошкоджень (псування) вантажу.

Згідно п. 3.1. договору експедитор оплачує рахунки виконавця за наданні послуги по доставці вантажу, шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки виконавця після пред'явлення оригіналів товарно-транспортної накладної, товарної накладної з відмітками про отримання товару вантажоодержувачем, товарної накладної, а також рахунку-фактури за наданні послуги і актом виконаних робіт.

На виконання умов договору відповідно до розділу 2 замовник направив по факсу заявку на перевезення вантажу за маршрутом м. Ворцлавек (Польща) - смт. Любимівка (Херсонська обл.) від 27.06.2014р., в якій вказано: маршрут, кількість автомобілів, найменування вантажу, вага і об'єм, митне оформлення, вартість перевезення, а також сторони дану заявку погодили про свідчать підписи і печатками юридичних осіб.(а.с. 6).

Відповідно до заявки сторони визначили вартість перевезення вантажу в сумі 19 200 грн. та обумовили термін оплати до 15-ти днів після отримання оригіналів документів.

На підтвердження укладення договору перевезення та на виконання вимоги ч. 3 ст. 909 ЦК України, сторони склали коносамент у вигляді міжнародної товаротранспортної накладної СMR серії А № 000836

Відповідно до накладної СMR серія А № 000836 перевезення вантажу за маршрутом м. Ворцлавек (Польща) - смт. Любимівка (Херсонська обл.) виконано. Згідно відмітки у міжнародній товарно-транспортній накладній CMR серія А №000836 вантаж доставлений, що підтверджується печаткою вантажоодержувача в графі 24 накладної СMR (а.с. 30 оригінал знаходиться в матеріалах справи).

Надіслання відповідачу оригіналів вказаних документів підтверджується квитанцією «Укрпошти» за №6148 від 07.07.2014р. (а.с 10)

Проте, відповідач взяті на себе, згідно договору, зобов'язання в частині проведення розрахунків за перевезення вантажу не виконав в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка на момент розгляду справи становить 19 200,00 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №23 від 26.06.2014р.

Відповідно до ст. 908 ЦК перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення, а відповідно до ст. 909 ч. 1 ЦК за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення і видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Правовідносини сторін даного спору є правовідносинами експедитора (позивач) та замовник (відповідач).

Згідно ст. 306 ч.4 ГК України транспортна експедиція є допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 908 ч.2 ЦК, ст. 306 ч.5 ГК умови перевезення вантажів регулюються цими Кодексами і виданими відповідно до них транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 920 ЦК у разі порушення зобов'язань, що випливають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за їхньою домовленістю, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №23 від 27.06.2014р. в розмірі 19 200 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Подаючи позов до суду позивач просив стягнути 1920,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Позивач у справі оплату послуг адвоката підтвердив договором доручення №1/08 від 01.08.2014р., актом приймання-передачі наданих послуг № 1/08 від 18.08.2014р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008р., довіреністю від 18.08.2014р.

Суд дійшов висновку про відмову в стягненні з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в розмірі 1920,00грн., оскільки позивачем не заявлено та не долучено до матеріалів справи доказів про фактичну їх оплату.

Водночас, відшкодуванню з відповідача підлягають понесені витрати позивача.

Керуючись ст.ст. 144, 306 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 908, 909, 920 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАФТ" (43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 34, код ЄДРПОУ 31914287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМП ТРАНС" (46016, м. Тернопіль, вул. Симоненка, 4, кв.188, код ЄДРПОУ 38535484 ) 19 200,00 грн. - основного боргу та 1827,00 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

09.10.2014р.

Суддя В. М. Дем`як