Рішення

від 07.10.2014 по справі 903/692/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2014 р. Справа № 903/692/14

за позовом: Підприємства "Унідор" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк.

до відповідача: Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України, м.Луцьк

про стягнення 207 492,43 грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Лящук С.М. - довіреність від 17.07.2014р.

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Підприємство "Унідор" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернувся з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК" та просить стягнути 207 492,43 грн. заборгованості.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на видаткові накладні №РН-0000012 від 23.04.2012р., № РН-0000017 від 25.05.2012р., № РН-0000024 від 27.06.2012р., № РН-0000027 від 18.07.2012р., № РН-0000028 від 01.08.2012р., № РН-0000084 від 28.09.2012р., № РН-0000091 від 31.10.2012р., № РН-0000106 від 28.11.2012р., № РН-000033 від 03.06.2013р., № РН-0000034 від 19.06.2013р., № РН-0000042 від 27.06.2013р., № РН-0000047 від 10.07.2013р., № РН-0000048 від 15.07.2013р., № РН-000057 від 31.07.2013р., № РН-000065 від 30.08.2013р., акт проведення взаємозаліку розрахунків між філіями ДП "Волинський облавтодор" та підприємством "Унідор" у формі ТзОВ від 18.12.2013р.; претензію про стягнення заборгованості №09 від 26.11.2013р.; акт звіряння розрахунків станом на 31.08.2013р., на 15.04.2014р., на 06.06.2014р.; претензію про стягнення заборгованості №12 від 13.03.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та на виконання вимог ухвали суду від 16.09.2014р.подала додаткові пояснення на заперечення відповідача за вх.. №01-29/9500/14 від 07.10.2014р. та долучила виписку з банківського рахунку руху коштів за 03.06.2014р.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Водночас, в поданих запереченнях на позовну заяву за вх.№ 01-29/8753/14 від 16.09.2014р., позовні вимоги підприємства "Унідор" вважає незаконними і необґрунтованими та просить суд відмовити в даному позові. В обґрунтування заперечень доводить, що усний договір, який був укладений між позивачем та філією "Луцький райавтодор" дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" в особі начальника філії Єрка В,Б., який діє згідно Положення про філію "Луцький райавтодор" не може бути підставою для позовних вимог. Також звертає увагу суду на те, що відповідач ніякого відношення до поставленого позивачем товару по наявних в матеріалах справи видаткових накладних немає, видаткових накладних, довіреностей, договорів не підписував, товару не отримував, документів з цього приводу не погоджував і не схвалював. Ні в одному документі, на яких ґрунтується позовна заява відбиток печатки ДП "Волинський облавтодор" не вчиняв. В усіх 15 видаткових накладних одержувачем товару і платником позивачем зазначено філію "Луцький райавтодор", а не ДП "Волинський облавтодор".

Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає , що неявка представника відповідача в судове засідання, не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

За період з 23.04.2012р. по 30.08.2013р. позивач - підприємство «Унідор» у формі ТзОВ здійснило поставку Філії «Луцький райавтодор» матеріалів, що застосовуються під час будівництва та ремонту дорожнього покриття згідно видаткових накладних:

- № РН-0000012 від 23.04.2012р. на суму 15340,00 грн.;

- № РН-0000017 від 25.05.2012р. на суму 14 240,00 грн.;

- № РН-0000024 від 27.06.2012р. на суму 203764,04грн.;

- № РН-0000027 від 18.07.2012р. на суму 30719,04 грн.;

- № РН-0000028 від 01.08.2012р. на суму 18000,72 грн.;

- № РН-0000084 від 28.09.2012р.на суму 19135,03 грн.;

- № РН-0000091 від 31.10.2012р. на суму 40597,99 грн.;

- № РН-0000106 від 28.11.2012р.на суму 59598,96 грн.;

- № РН-000033 від 03.06.2013р.на суму 11592,00 грн.;

- № РН-0000034 від 19.06.2013р.на суму 7929,60 грн.;

- № РН-0000042 від 27.06.2013р. на суму 16915,00 грн.;

- № РН-0000047 від 10.07.2013р.на суму 19210,00 грн.;

- № РН-0000048 від 15.07.2013р.на суму 21 784,00 грн.;

- № РН-000057 від 31.07.2013р. на суму 10625,00 грн.;

- № РН-000065 від 30.08.2013р.на суму 30 472,50 грн. (а.с. 10-24)

на підставі довіреностей на отримання товару за №140 від 23.04.2012р.; №195 від 18.05.2012р.; №252 від 19.06.2012р., № 298 від 2012р.№342 від 30.07.2012р.; №461 від 31.10.2012р.;№494 від 28.11.2012р. №287 від 30.05.2013р.№ 288 від 19.06.2013р.; №302 від 27.06.2013р.; №303 від 01.07.2013р.; №345 від 15.07.2013р.; № 383 від 30.07.2013р.; №426 від 30.08.2013р. (а.с.52-65 ) на загальну суму 519 923,88 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто обміну листами, телефонограмами тощо, а також шляхом поставки товару за видатковими накладними, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зазначена норма Закону кореспондується з вимогами ст.639 ЦК України.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору купівлі-продажу укладеного шляхом підпису накладних на відпуск товару, як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи слідує, що сторони не визначили строк виконання грошового зобов'язання, а саме не було погоджено дату до якої філія ДП «Волинський облавтодор» здійснить оплату матеріалів.

Водночас, згідно приписів ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до змісту листів ВГС України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», № 01-06/767/2013 від 29.04.2013р. «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту ч.1 ст. 692 ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України. Отже, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 даного Закону і Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Така правова позиція викладена у постанові ВГС України від 20.09.2012р. №12/5026/556/2012.

Матеріалами справи підтверджено, що філія «Луцький райавтодор» приступила до виконання зобов'язань в частині оплати за отримані матеріали шляхом перерахування коштів в сумі 1000грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку руху коштів за 03.06.2014р.

З метою погашення заборгованості перед позивачем, 18.12.2013р. між ДП «Волинський облавтодор» та підприємством Унідор у формі ТзОВ був укладений акт про проведення взаємозаліку розрахунків.

Згідно даного акту заборгованість філії «Луцький райавтодор» перед підприємством «Унідор» ДП «Волинський облавтодор» зменшив на суму 84 277,94 грн.

Даний акт підписаний та скріплений печатками юридичних осіб ( оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Розрахунок за отриманий товар на суму 339 452,78 грн. ДП «Луцький райавтодор» здійснив шляхом поставки товару для позивача (акт звіряння розрахунків від 06.06.2014р., а.с. 32)

В результаті здійсненого взаємозаліку заборгованостей та часткової оплати матеріалів заборгованість філії «Луцький райавтодор» перед підприємством «Унідор» становить 179 471,10 грн.

З метою добровільного врегулювання спору позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача претензії про погашення заборгованості за поставлені будматеріали, а саме: за №9 від 26.11.2013р. на суму 264 749,04 грн., № 12 від 13.03.2014р. на суму 180 521,10 грн., які були надіслані рекомендованою кореспонденцією, проте останні залишені відповідачем без відповіді та задоволення.(а.с.26-27, 29-30).

Доводи ДП «Волинський облавтодор» про те, що керівник філії Єрко В.Б. не мав повноважень на укладення договорів купівлі-продажу та видачу довіреностей на отримання товару, а відтак визнання договорів недійсними як таких, що укладені з перевищенням повноважень не взято до уваги суду.

При цьому суд виходив із такого.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.5, 5.3 Положення про Філію "Луцький райавтодор" ДП "Волинський облавтодор" філія не є юридичною особою, має окремий баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку зі своїм найменуванням, здійснює бухгалтерський та податковий облік, здійснює діяльність на принципах внутрішнього господарського розрахунку, підпорядкованості та підзвітності органам управління підприємства, яке несе відповідальність по зобов'язаннях філії.

Начальник філії організовує оперативно-господарську діяльність відповідно до завдань підприємства, несе всю повноту відповідальності за матеріальні цінності, облік і звітність, за результати фінансово-господарської діяльності (п.п. 6.1, 6.2, 6.3, Положення про філію).

Філія за дорученням директора підприємства може укладати договори відповідно до предмету діяльності підприємства, представляти інтереси філії і підприємства у всіх установах, організаціях, підприємствах, самостійно здійснює господарську діяльність відповідно до завдань, встановлених підприємством (п.п. 3.3, Положення про філію).

Судом встановлено, що у період здійснення поставки позивачем матеріалів начальник Філії діяв на підставі довіреностей № 3-5/17 від 26.01.2012р., №3-5/14 від 25.01.2013р., №44 від 18.03.2013р.

Довіреностями № 3-5/17 від 26.01.2012р., №3-5/14 від 25.01.2013р. начальника Філії уповноважено самостійно укладати від імені Підприємства господарські договори на суму, що не перевищує 30 000 грн. та інші правочини; підписувати від імені Підприємства за письмовою згодою директора Підприємства договори оренди нерухомого майна підприємства, та договори спрямовані на задоволення власних господарських потреб філії, а також інші види договорів, які не потребують нотаріального посвідчення.

Довіреністю №44 від 18.03.2013р. начальника Філії уповноважено самостійно укладати від імені Підприємства господарські договори на суму, що не перевищує 300 000 грн. та інші правочини; підписувати від імені Підприємства за письмовою згодою директора Підприємства договори оренди нерухомого майна підприємства, та договори спрямовані на задоволення власних господарських потреб філії, а також інші види договорів, які не потребують нотаріального посвідчення.

Приписами ч. 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Водночас, згідно вимог ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як визначено ст.241 ЦК України правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено письмове схвалення ДП "Волинський облавтодор" на укладення Філією «Луцький райавтодор» договорів купівлі-продажу матеріалів в період з 23.04.2012р. по 30.08.2013р. у підприємства «Унідор» шляхом підписання 18.12.2013р. акту проведення взаємозаліку розрахунків між філіями ДП «Волинський облавтодор» та підприємством «Унідор» (а.с. 25).

З огляду на викладене у позивача виникло право матеріальної вимоги до відповідача на підставі ст. 655, 625 ЦК України в частині стягнення основного боргу та крім того стягнення нарахованого індексу інфляції і 3% річних за період прострочення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також при проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом:

Відповідно до розрахунків позивача наведених в позовній заяві, розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період з 18.12.2013р. по 02.06.2014р. становить 23 846,89 грн., три проценти річних від простроченої суми за той самий період становить 4 174,44грн., які підлягають до стягнення з відповідача.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача підлягають задоволенню в сумі 207 492,43 грн. в т.ч.: основного боргу - 179 471,10 грн., 3% річних - 4 174,44 грн. та інфляційні втрати - 23 846,89 грн.

Оскільки розгляд справи в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по справі, на підставі ст. 44,49 ГПК України, слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 144, 181, 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 203, 215, 241, 225, 255, 526, 527, 530, 625, 639, 655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (43000, м. Луцьк, вул. Ковельська, 41, код ЄДРПОУ 32035139) на користь Підприємства "Унідор" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (43006,м.Луцьк, вул. Сосюри, 45, код ЄДРПОУ 21748866) 207 492,43 грн. в т.ч.: основного боргу - 179 471,10 грн., 3% річних - 4 174,44 грн. та інфляційні втрати - 23 846,89 грн. та 4 274,18 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Повний текст

рішення складено

09.10.2014р.

Суддя В.М. Дем'як