Рішення

від 30.09.2014 по справі 915/1298/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Справа № 915/1298/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Кошевенко-Писарєв Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (39622, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврол-М» (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. 12 Грудня, буд. 81, код ЄДРПОУ 35665350)

про: стягнення 8913,97 грн., -

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврол-М» 8913,97 грн., з яких: 7800 грн. основного боргу, 945,36 індексу інфляції та 168,61 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором-заявкою №01 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації автоперевезення вантажу від 08.11.2013р. в частині оплати наданих послуг.

09.09.2014р. за вх.№16360/14 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.09.2014р. представником позивача надано додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи.

У судове засідання 30.09.2014р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень, які повернулись до суду з відповідними відмітками пошти «за закінченням терміну зберігання». При цьому відповідні ухвали суду направлялись відповідачу за його юридичною адресою - адресою його реєстрації.

Водночас слід враховувати, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. При цьому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Така ж правова позиція викладена і у п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. №01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

За таких обставин господарський суд визнав за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України - за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

08.11.2013р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврол-М» (Замовник, відповідач) укладений договір-заявка №01 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації автоперевезення вантажу, за умовами якого Експедитор зобов'язався надати вантажний автомобіль для перевезення вантажу, а Замовник зобов'язався своєчасно оплатити за перевезення вантажу встановлену договором плату.

Згідно з договором вартість перевезення становить 7800 грн.; порядок і форма оплати: готівкою при вивантаженні.

Позивачем надано обумовлені договором послуги, про що свідчить підписаний сторонами Акт від 10.11.2013р. №01 здачі-прийомки на виконання послуг з організації автоперевезення вантажу згідно договору-заявки №01 від 08.11.2013р.

Оплату вказаних послуг відповідачем не здійснено.

Іншого відповідачем не доведено.

Виставлені позивачем відповідачу вимоги (претензії) від 25.11.2013р. №1, від 06.12.2013р. №2 та від 11.02.2014р. №1 про сплату боргу у розмірі 7800 грн. залишені останнім без відповіді та задоволення.

Несплата відповідачем наданих послуг стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором-заявкою №01 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації автоперевезення вантажу від 08.11.2013р. в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 7800 грн.

Жодних доказів погашення наявного боргу відповідач до суду не надав. Так само відповідачем не надано і відзиву на позовну заяву, будь-яких заперечень проти надання йому відповідних послуг тощо.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 7800 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд приймає до уваги розрахунки індексу інфляції та 3% річних, надані позивачем до суду в позовній заяві, вважає їх обґрунтованими, з огляду на що приходить до висновку про підставність та необхідність задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 945,36 грн. індексу інфляції та 168,61 грн. 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврол-М» (55200, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. 12 Грудня, буд. 81, код ЄДРПОУ 35665350) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (39622, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 7800 (сім тисяч вісімсот) грн. основного боргу, 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 36 коп. індексу інфляції, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 61 коп. 3% річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 06 жовтня 2014 року.

Суддя Ю.С. Бритавська