ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14571/14 01.10.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новбуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна компанія»
про стягнення 341 068,68 грн.
Суддя Босий В.П.
Учасники судового процесу:
від позивача: Добрянський В.А.
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новбуд» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна компанія» про стягнення 343 068,68 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив порушення виконання зобов'язань за договором поставки № 8 від 09.06.2013 р. в частині строків постачання, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за непоставлений товар в розмірі 321 000,00 грн., трьох відсотків річних у розмірі 8 199,73 грн. та пені у розмірі 13 868,95 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2014 р. за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/14571/14, призначено її до розгляду на 18.08.2014 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи.
Представник позивача в судовому засіданні 18.08.2014 р. надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2014 р.; надав усні пояснення по суті спору та письмову заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за непоставлений товар в розмірі 319 000,00 грн., три відсотки річних у розмірі 8 199,73 грн. та пеню у розмірі 13 868,95 грн., оскільки ТОВ «Універсальна компанія» сплатило 11.07.2014 р. 2 000,00 грн. заборгованості за непоставлений товар. Дану заяву прийнято судом.
У відповідності до 4 частини статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.
Отже, з огляду на те, що судом прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог, то у вирішенні спору має місце нова ціна позову - 341 068,68 грн.
Враховуючи неявку представника відповідача в призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 18.08.2014 р., керуючись ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи № 910/14571/14 на 10.09.2014 р. та повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у даній справі.
Враховуючи неявку представника відповідача в призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду, керуючись ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи № 910/14571/14 на 01.10.2014 р. та повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у даній справі.
Представник позивача в судовому засіданні надав суду докази у справі, які залучено до матеріалів справи; надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №31352634.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
09.06.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новбуд» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна компанія» (постачальник) було укладено договір поставки № 8 (надалі - «Договір»), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити цеглу керамічну повнотілу М-100 виробництва Корсунь-Шевченківського цегельного заводу (надалі - товар) у порядку, визначеному цим договором.
Згідно з п. 1.2 Договору постачальник зобов'язується поставляти товар згідно з заявками (замовленнями) покупця, на підставі виставленого рахунку постачальника за раніше погодженими цінами відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 1.3 Договору товар поставляється за вільними (договірними) цінами, які є спів ставними з ціною ідентичних (однорідних) товарів інших виробників на товарному ринку.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що асортимент та ціна на товар, що постачається, визначаються на підставі специфікації постачальника, погодженої з покупцем, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів з дня отримання авансу. Поставка товару може бути здійснена постачальником достроково за умови наявності згоди покупця.
Відповідно до п. 4.2 Договору моментом здійснення поставки товарів постачальником є отримання їх покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна).
За змістом п. 5.2 Договору розрахунки здійснюються шляхом 100% передоплати.
На виконання умов Договору позивачем було сплачено за період з 24.07.2013 р. по 09.08.2013 р. грошові кошти в розмірі 717 250,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №101 від 23.07.2013 р., №124 від 29.07.2013 р., №146 від 31.07.2013 р. та №154 від 09.08.2013 р.
Відповідачем було частково поставлено оплачений позивачем товар на суму 394 000,00 грн., а також частково було повернуто суму передоплати у розмірі 4 250,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000380 від 31.07.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000371 від 26.07.2013 р. на суму 18 900,00 грн., № РН-0000368 від 25.07.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000363 від 24.07.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000443 від 15.08.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000439 від 14.08.2013 р. на суму 18 900,00 грн., № РН-0000433 від 13.08.2013 р. на суму 28 350,00 грн., № РН-0000429 від 12.08.2013 р. на суму 18 900,00 грн., № РН-0000419 від 09.08.2013 р. на суму 9 450,00 грн., № РН-0000415 від 08.08.2013 р. на суму 9 450,00 грн., № РН-0000407 від 07.08.2013 р. на суму 20 250,00 грн., № РН-0000397 від 05.08.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000392 від 03.08.2013 р. на суму 18 900,00 грн., № РН-0000387 від 02.08.2013 р. на суму 40 500,00 грн., № РН-0000383 від 01.08.2013 р. на суму 29 700,00 грн., № РН-0000466 від 21.08.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000461 від 20.08.2013 р. на суму 11 600,00 грн., № РН-0000455 від 19.08.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000451 від 17.08.2013 р. на суму 9 450,00 грн., № РН-0000444 від 16.08.2013 р. на суму 9 450,00 грн., № РН-0000569 від 27.09.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000520 від 11.09.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000611 від 16.10.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000579 від 02.10.2013 р. на суму 2 900,00 грн., № РН-0000633 від 30.10.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000649 від 06.11.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000698 від 27.11.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000774 від 27.12.2013 р. на суму 10 150,00 грн. та актами звіряння взаємних розрахунків за період з 24.07.2013 р. до 26.02.2014 р. та за 24.07.2013 р. по 15.08.2014 р.
08.04.2014 р. ТОВ «Новбуд» направило на адресу ТОВ «Універсальна компанія» претензію (вих. № 38 від 07.04.2014 р.) з вимогою перерахувати суму грошових коштів за недопоставлений товар у розмірі 323 250,00 грн., а також сплатити штраф за прострочення поставки товару.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 319 000,00 грн.
Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи (платіжні доручення №101 від 23.07.2013 р., №124 від 29.07.2013 р., №146 від 31.07.2013 р. та №154 від 09.08.2013 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача повної вартості товару у розмірі 717 250,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів з дня отримання авансу. Поставка товару може бути здійснена постачальником достроково за умови наявності згоди покупця.
Відповідачем було частково поставлено оплачений позивачем товар на суму 394 000,00 грн., а також частково було повернуто суму передоплати у розмірі 4 250,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000380 від 31.07.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000371 від 26.07.2013 р. на суму 18 900,00 грн., № РН-0000368 від 25.07.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000363 від 24.07.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000443 від 15.08.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000439 від 14.08.2013 р. на суму 18 900,00 грн., № РН-0000433 від 13.08.2013 р. на суму 28 350,00 грн., № РН-0000429 від 12.08.2013 р. на суму 18 900,00 грн., № РН-0000419 від 09.08.2013 р. на суму 9 450,00 грн., № РН-0000415 від 08.08.2013 р. на суму 9 450,00 грн., № РН-0000407 від 07.08.2013 р. на суму 20 250,00 грн., № РН-0000397 від 05.08.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000392 від 03.08.2013 р. на суму 18 900,00 грн., № РН-0000387 від 02.08.2013 р. на суму 40 500,00 грн., № РН-0000383 від 01.08.2013 р. на суму 29 700,00 грн., № РН-0000466 від 21.08.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000461 від 20.08.2013 р. на суму 11 600,00 грн., № РН-0000455 від 19.08.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000451 від 17.08.2013 р. на суму 9 450,00 грн., № РН-0000444 від 16.08.2013 р. на суму 9 450,00 грн., № РН-0000569 від 27.09.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000520 від 11.09.2013 р. на суму 10 800,00 грн., № РН-0000611 від 16.10.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000579 від 02.10.2013 р. на суму 2 900,00 грн., № РН-0000633 від 30.10.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000649 від 06.11.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000698 від 27.11.2013 р. на суму 10 150,00 грн., № РН-0000774 від 27.12.2013 р. на суму 10 150,00 грн. та актами звіряння взаємних розрахунків за період з 24.07.2013 р. до 26.02.2014 р. та за 24.07.2013 р. по 15.08.2014 р.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
08.04.2014 р. ТОВ «Новбуд» направило на адресу ТОВ «Універсальна компанія» претензію (вих. № 38 від 07.04.2014 р.) з вимогою перерахувати суму грошових коштів за недопоставлений товар.
Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 319 000,00 грн., а строк його виконання настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 319 000,00 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «Універсальна компанія» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Новбуд» про стягнення з ТОВ «Універсальна компанія» заборгованості у розмірі 319 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 13 868,95 грн. та 3% річних у розмірі 8 199,73 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 26.07.2013 р. по 07.07.2014 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
Пунктом 7.3 Договору встановлено, що за несвоєчасну поставку товару за цим договором постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення поставки товару. Сплата штрафу не звільняє постачальника від поставки товару, у випадку якщо покупець не відмовиться від такої поставки.
При цьому, хоча даним пунктом Договору вказану неустойку вказано як штраф, за своєю правовою природою вона є пенею, оскільки обчислюється у визначеному розмірі за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання поставки товару за Договором, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком та вважає за можливе задовольнити вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 13 868,95 грн.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 199,73 грн., то слід зазначити, що відносини з приводу стягнення з постачальника суми попередньої оплати регулюються, зокрема, ст. 693 Цивільного кодексу України, в частині третій якої встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, а відтак, до правовідносин, що склались між сторонами, положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України застосуванню не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №3-30гс13 від 15.10.2013 р.
З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 199,73 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Універсальна компанія» на користь ТОВ «Новбуд» заборгованості у розмірі 319 000,00 грн. та пені у розмірі 13 868,95 грн.
В іншій частині (3% річних у розмірі 8 199,73 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новбуд» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна компанія» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 19, офіс 1213, код ЄДРПОУ 37292724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новбуд» (08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, вул. Б. Хмельницького, 7, приміщення 60, код ЄДРПОУ 38451567) 319 000 (триста дев'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп., 13 868 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 95 коп. пені та 6 657 (шість тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 06.10.2014 р.
Суддя В.П. Босий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2014 |
Оприлюднено | 10.10.2014 |
Номер документу | 40826679 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Босий В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні