Рішення

від 26.09.2014 по справі 921/811/14-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" вересня 2014 р.Справа № 921/811/14-г/11

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом Приватне підприємство "ім.Шевченка" Гаї-за- Рудою,Тернопільської області, Зборівського району,47231

до Приватне підприємство "Ірна-Агро" вул. Чернівецька, 44-Б,Тернопіль,46400

про cтягнення заборгованості в сумі 212 607,45 грн.

За участю представників сторін

Позивача: Чух Г.В. - головний бухгалтер.

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: Приватне підприємство "ім. Шевченка", с. Гаї-за-Рудою, Зборівського району, Тернопільської області звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Ірна-Агро" вул. Чернівецька, 44-Б, м. Тернопіль про стягнення заборгованості в сумі 212 607 грн. 45 коп..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору поставки продукції № 1503 від 15 березня 2011 року, а саме не здійснив повної оплати за поставлену продукцію /цукор вітчизняного виробника/, в наслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 212 607 грн. 45 коп., з них: 174 000 грн. 00 коп. - основний борг, 32 200 грн. 44 коп. - пеня та 6 407 грн. 01 коп. - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 15 серпня 2014 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 27 серпня 2014 року на 12 год. 30 хв. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 16 вересня 2014 року та на 26 вересня 2014 року .

В судовому засіданні 26 вересня 2014 року представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України надав господарському суду заяву про зменшення розміру позовних вимог , а саме: просить зменшити розмір позовних вимог на суму 38 607,45 грн., що становить: 32 200 грн. 44 коп. нарахованої пені та 6 407 грн. 01 коп. - 3 % річних та просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 174 000 грн.

В силу ст. 22 ГПК України, сторони мають право заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду. Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на наведене, суд приймає надану позивачем заяву, як таку, що заявлену у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.

Відтак, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 174 000 грн.

Представник відповідача в судове засідання 26 вересня 2014 року не з"явився, причин не явки суду не повідомив, спростувань та заперечень щодо заявлених до нього позовних вимог не надав.

23.09.2014р. на адресу господарського суду Тернопільської області повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Приватному підприємству "Ірна-Агро".

Відповідно до п.п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено права та обов'язки сторін, передбачені ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

15 березня 2011 року між приватним підприємством "ім. Шевченка", (надалі Продавець) та приватним підприємством "Ірна-Агро" (надалі Покупець) був укладений договір поставки № 1503, у відповідності до умов, зазначених у даному договорі, подавець продає, а покупець купує цукор вітчизняного виробництва в мішках по 50 кг.

Кількість та ціна цукру узгоджується додатково по кожній поставці. (розділу 1 п.1.1. Договору).

Відповідно до розділу 3 п.п. 3.1-3.2. договору покупець здійснює оплату за товар по домовленості сторін. Оплата Договору здійснюється шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Продавця в безготівковій формі згідно рахунку-фактури Продавця.

Судом встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 257 500 грн., що підтверджується видатковою накладною № 030 від 14 березня 2011 року, видатковою накладною № 032 від 16 березня 2011 року, видатковою накладною № 041 від 29 березня 2011 року та довіреністю № 49 від 14 березня 2011 року, довіреністю № 59 від 29 березня 2011 року належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав не в повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти в сумі 83 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 29.03.2011р. , 01.02.2013р. та від 25.04.2013р.

25.07.2014 р. позивач направив на адресу ПП "Ірна Агро" претензію за № 36 з вимогою повернути заборгованість в сумі 174 000 грн. до 01 серпня 2014 року.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до господарського суду у відповідача існує заборгованість перед позивачем згідно договору поставки № 1503 від 15 березня 2011 року в сумі 174 000 грн. 00коп., яка підтверджена належними доказами та не спростована відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього Кодексу - однією з підстав виникнення зобов'язань.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).

Приймаючи до уваги наведене та беручи до уваги те, що всупереч умов договору поставки № 1503 від 15 березня 2011 року та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару відповідач не виконав, а тому, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 174 000 грн. 00 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно платіжних доручень № 358 від 07.08.14 р. та № 373 від 13 серпня 2014 року позивач вніс суму судового збору 4252 грн.15 коп.

26 вересня 2014 року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 174 000 грн.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При цьому, зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору.

З огляду на наведене, господарський суд повертає з Державного бюджету України на користь позивача 772 грн. 15 коп. судового збору, в зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судовий збір покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1 , 2 , 4 , 12 , 32-34 , 43 , 44 , 49 , 75 , 82-85 , Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Ірна-Агро", вул. Чернівецька, 44-Б, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14045680 на користь Приватного підприємства "ім. Шевченка", с.Гаї-за- Рудою, Зборівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30812198 - 174 000 грн. /сто сімдесят чотири тисячі гривень/ 00 коп. заборгованості за поставлений товар та 3480 грн. /три тисячі чотириста вісімдесят гривень/ 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ім. Шевченка" с.Гаї-за- Рудою, Зборівського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 30812198 - 772 гривень 15 коп. судового збору в зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Повернути Приватному підприємству "ім. Шевченка", с.Гаї-за- Рудою, Зборівського району, Тернопільської області оригінал платіжного доручення № 373 від 13 серпня 2014 р. про сплату судового збору в розмірі 772,15 грн.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 02 жовтня 2014 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук