Рішення

від 30.09.2014 по справі 922/3069/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р.Справа № 922/3069/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім Продресурс ЛТД", м. Харків, до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ", м. Харків, 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Київпиво", м. Київ, про стягнення 61316,44 грн. за участю представників:

позивача - Ступак А.Ю. (за дов.),

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Торговий Дім Продресурс ЛТД", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, 1. ТОВ "Фріч-ТОТ", м. Харків, 2. ТОВ "Київпиво", м. Київ, в якій просить суд :

- стягнути з ТОВ "Київпиво" заборгованість за договором поставки товару № 528-13К від 04.12.2013р. у сумі 612227,59 грн., в т.ч. основна заборгованість - 5932,57 грн., пеня - 567,07 грн., штраф - 54043,52 грн., інфляційні втрати - 684,43 грн.;

- стягнути солідарно з ТОВ "Фріч-ТОТ" та ТОВ "Київпиво" 3% річних у сумі 88,85 грн., що нараховані у зв'язку з несвоєчасним виконанням ТОВ "Київпиво" своїх зобов'язань за договором поставки товару № 528-13К від 04.12.2013р.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 18.09.2014р. о 10:00 год.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

1-відповідач у судове засідання не з'явився, 01.09.2014 р. через канцелярію суду надав заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглянути справу за відсутності представника ТОВ "ФРІЧ-ТОТ".

2-відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляд справи повідомлявся ухвалою суду, яка направлялась за місцем реєстрації відповідача та за адресою, по якій він фактично знаходиться, яка була повідомлена позивачем у справі.

Ухвала суду від 24.07.2014 р. про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду на 12.08.2014 р., лист про оголошення перерви на 18.09.2014 р., які були направлені за місцем реєстрації відповідача, повернуті поштою за закінченням строку зберігання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що 2-відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак своїми процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні та надання відзиву на позов не скористався.

Суд вважає, що нез'явлення відповідачів не перешкоджає розгляду справу, у зв'язку з чим на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали, справи, суд встановив наступне.

04.12.2013р. між ТОВ "Продресурс ЛТД" (позивач, постачальник) та ТОВ "Київ пиво" (2-відповідач, покупець) був укладений договір поставки товару № 528-13К, за умовами якого постачальник поставляє і передає у власність покупця товар/продукцію відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець приймає цей товар та оплачує його на умовах і в порядку, визначених Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товарів здійснюється постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії Договору відповідно до встановленої домовленості про постачання, специфікації, додаткових умов або за попереднім замовленням Покупця. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв'язок, по електронній пошті Е-mаіl або надаватись через представника постачальника. Поставлена партія товару - це поставлена кількість товару відповідного асортименту на відповідну суму згідно окремої накладної.

Відповідно до п. 5.2 Договору покупець здійснює розрахунок з постачальником за поставлений товар на умовах відстрочення платежу на 30 календарних днів з дати отримання відповідної партії товару від постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

На виконання умов Договору позивачем був поставлений 2-відповідачу товар на підставі видаткових накладних № 11308К від 19.12.2013р., № 11309К від 19.12.2013р., № 11310К від 19.12.2013р., № 11311К від 19.12.2013р., № 11391К від 19.12.2013р., № 11713К від 26.12.2013р., № 11876К від 31.12.2013р., № 11877К від 31.12.2013р. на загальну суму 7892,35 грн.

Поставлений товар 2-відповідачем був оплачений частково, а саме на суму 1959,78 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № ПН22643 від 07.04.2014р., № ПН16003 від 24.01.2014р., № ПН21753 від 27.01.2014р., у зв'язку з чим залишок заборгованості склав 5932,57 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Приймаючи до уваги, що 2-відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 5932,57 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно п. 6.2 Договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату отриманого товару наступним чином:

- шляхом сплати постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від загальної суми заборгованості до дати повної оплати товару (п.п. 6.2.1);

- в разі якщо прострочення платежу за поставлену партію товару становить більше трьох календарних днів покупець в такому випадку додатково сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 5% від вартості відповідної партії товару за кожен день прострочення платежу до дати повної оплати поставленої партії товару (п.п.6.2.2.).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 473,72 грн., при цьому в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з 1-відповідача пеню в сумі 567,07 грн.

Суд зазначає, що розрахунок пені в сумі 473,72 грн. зроблений з урахуванням дати поставки кожної партії товару, даний розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам Договору та відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймається судом.

Таким чином суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з 1-відповідача пені в сумі 473,72 грн., а в частині стягнення пені в сумі 93,35 грн. суд відмовляє, оскільки така сума не обґрунтована.

Крім того позивачем нарахований штраф, сума якого складає 54043,52 грн., який розрахований в розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Суд зазначає, що сторонами в умовах Договору невірно визначений розмір штрафу, оскільки згідно вимог діючого законодавства штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та не залежить від тривалості прострочення відповідача, тобто є таким, що застосовується однократно.

Нарахування в даному випадку відповідачем штрафу фактично відповідає порядку нарахування пені, однак нарахування пені здійснюється відповідно до п.п. 6.2.1 Договору, а повторне нарахування фактично є подвійним притягненням до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Суд також звертає увагу на те, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладене суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення з 2-відповідача штрафу в сумі 54043,52 грн. нормативно та документально необґрунтовані те не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи надані розрахунки 3% річних за період з 19.01.2014р. по 14.07.2014р. у сумі 88,85 грн. та інфляційних втрат у сумі 684,43 грн., нарахування яких фактично здійснено за період лютий-червень 2014р.

Надані розрахунки відповідають умовам Договору та вимогам чинного законодавства, арифметично обчислення зроблені вірно.

Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з 2-відповідача інфляційних втрат у сумі 684,43 грн. нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про солідарне стягнення з відповідачів 3% річних суд зазначає наступне.

23.01.2014 року між позивачем та ТОВ "Фріч-ТОТ" (1-відповідач, поручитель) було укладено договір поруки № 23-0114, за умовами якого 1-відповідач поручився перед позивачем за виконання обов'язку 2-відповідачем за договором поставки № 528-13к від 04.12.2013р. в об'ємі та на умовах, встановлених договором поруки.

Згідно п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником свого основного зобов'язання в обсязі, який дорівнює 3% річних від простроченої суми. Розмір 3% річних, які підлягають сплаті поручителем. визначається самостійно кредитором при пред'явлені відповідної вимоги.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, 1-відповідач солідарно відповідає з 2-відповідачем перед позивачем за виконання зобов'язань за договором поставки в тому обсязі, який передбачений п. 1.2. договору поруки, а саме в розмірі нарахованих 3% річних.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів 3% річних у сумі 88,85 грн. нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору повністю покладаються на 2-відповідача, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київпиво" (03065, м. Київ, б-р. І. Лепсе, 18, код 38393961) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, код 38383623) основну заборгованість у сумі 5932,57 грн., пеню в сумі 473,72 грн., інфляційні втрати в сумі 684,43 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Київпиво" (03065, м. Київ, б-р. І. Лепсе, 18, код 38393961) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фріч-ТОТ" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, код 33901924) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Продресурс ЛТД" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, код 38383623) 3% річних у сумі 88,85 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Київпиво" штрафу в сумі 54043,52 грн., пені в сумі 93,35 грн. відмовити.

Повне рішення складено 06.10.2014 р.

Суддя В.О. Яризько