Постанова

від 10.09.2014 по справі 910/8559/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа№ 910/8559/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Осипенко О.М. (дов. №23/12/13 від 23.12.2013 року);

від відповідача - не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Нірвана Медіа"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року

у справі №910/8559/14 (суддя О.А. Грєхова)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Нірвана Медіа", м. Київ

про стягнення 92 411, 34 грн. -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Октагон-Аутдор" (надалі - ТОВ "Октагон-Аутдор") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нірвана Медіа" (надалі - ТОВ "Нірвана Медіа") про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 59 004,00 грн., пені у сумі 3 173,09 грн., штрафу у сумі 29 502,00 грн., 3% річних у сумі 732,25 грн., що разом складає 92 411, 34 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року позовні вимоги ТОВ "Октагон-Аутдор" задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ "Нірвана Медіа" на користь ТОВ "Октагон-Аутдор" 59 004, 00 грн. суми основного боргу, 3 173, 09 грн. пені, 29 502, 00 грн. штрафу, 732, 25 грн. 3 відсотка річних та 1 848, 23 грн. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано неналежне виконання останнім умов договору №33-11 щодо оплати наданих позивачем послуг з проведення рекламної компанії, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені та підлягають задоволенню повністю у сумі 59 004,00 грн. Крім того, враховуючи порушення відповідачем грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "Нірвана Медіа" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року по справі №910/8559/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не було досліджено факт підписання актів здачі-приймання робіт повноважним на момент підписання актів директором. Також, апелянт зазначає, що акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №64.001 від 31.01.2014 року на суму 14 880,00 грн. підписаний тільки зі сторони позивача. Наведене, на думку апелянта, свідчить про те, що відповідач не погодив прийняття послуг за вказаним актом, не взяв на себе зобов'язання з їх оплати. Крім того, скаржник заперечує щодо стягнення пені у розмірі 3 173,09 грн. та штрафу у сумі 29 502,00 грн. Відповідач наголошує на тому, що одночасне застосування пені та штрафу є двократним притягненням відповідача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення в порушення ст. 61 Конституції України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 року у справі №910/8559/14 апеляційну скаргу ТОВ «Нірвана Медіа» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Рудченко С.Г. та призначено її розгляд на 03.09.2014 року.

Представник позивача 19.08.2014 року подав через канцелярію суду відзив вих.№6500 від 15.08.2014 на апеляційну скаргу в якому зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року по справі № 910/8559/14 є законним і обгрунтованим. На підставі викладеного позивач просив у відзиві залишити рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року по справі № 910/8559/14 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Нірвана Медіа" без задоволення.

В судовому засіданні 03.09.2014 року представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутністю відповідача, надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

В судове засідання 03.03.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань не подавав, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2014 року відкладено розгляд справи на 10.09.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

08.09.2014 року представник позивача подав через канцелярію суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи вих. №6642 від 05.09.2014 року.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року, у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці, склад колегії суддів у справі №910/8559/14 змінено на наступний: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014 року у справі №910/8559/14 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нірвана Медіа" прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.

В судовому засіданні 10.09.2014 року представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника відповідача, надав усні заперечення по суті апеляційної скарги, просив колегію суддів рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 10.09.2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв та клопотань не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №04116 1129986 9 від 21.07.2014 року.

Оскільки, відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, колегія суддів вирішила розглядати справу за наявними матеріалами.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.11.2011 року між ТОВ «Октагон-Аутдор» (надалі - виконавець) та ТОВ «Нірвана Медіа» (надалі - замовник) було укладено договір № 33-11 про надання послуг з проведення рекламної(их) компанії(й) (а.с. 22 - 29) (надалі - договір).

Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року включно, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених даним договором, а також актами резервування, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 6.1 договору).

Додатковою угодою № 2 від 01.01.2012 року (а.с. 30) до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2012 року.

Додатковою угодою № 3 від 31.12.2012 року (а.с 31) до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2013 року.

Додатковою угодою № 4 від 31.12.2013 року (а.с. 81-82) до договору сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2014 року.

Зі своєю правовою природою вказаний договір є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глав 63 Цивільного кодексу України та Глави 32 Господарського кодексу України .

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 2.1 договору, виконавець зобов'язується протягом строку дії договору професійно та якісно надавати послуги з проведення рекламної(их) компанії(й) для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених згідно акту резервування поверхнях, а замовник зобов'язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплатити роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним договором.

У відповідності до п.3.4.1 договору, виконавець зобов'язується для проведення рекламної кампанії приймати від замовника рекламний матеріал по акту прийому-передачі рекламних матеріалів за адресою, вказаною виконавцем.

Крім того, пунктом 3.4.6. договору сторони дійшли згоди про те, що виконавець зобов'язується надавати замовникові фотозвіт(и) про розміщення рекламного(их) матеріалу(ів) на поверхнях, включаючи ротацію реклами (кур'єром або електронною поштою) протягом 10 (десяти) календарних днів після розміщення рекламного матеріалу відповідно до п.п. 3.4.2. договору, враховуючи строки по регіонам.

У відповідності до п.3.4.7. договору, якщо рекламна компанія триває більше одного місяця, наступні фотозвіти надаються 1 (один) раз на календарний місяць відповідно до письмової заявки замовника протягом 10 (десяти) днів з наступного за днем отримання такої заявки.

В підтвердження належного виконання позивачем п.п. 3.4.6. - 3.4.7. договору в матеріалах справи наявний фотозвіт, яким підтверджено розміщення рекламних матеріалів з сюжетом «Скворцово» на поверхнях рекламних конструкцій у період з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року, замовником якої був ТОВ «Нірвана Медіа».

В силу положень ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що вартість послуг за договором вказується сторонами в акті резервування. Ціна даного договору визначається загальною сумою вартості послуг по проведенню рекламних кампаній замовника за актами резервування.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зокрема, пунктом 5.3.1. договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту резервування, замовник здійснює передоплату в розмірі 100% від вартості першого місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в акті резервування. Факт неотримання рахунку не звільняє замовника від здійснення плати.

Відповідно до п. 3.2.6 договору, замовник зобов'язується оплачувати послуги та роботи виконавця особисто, вчасно і в повному обсязі відповідно до умов даного договору та додаткових угод до нього.

Матеріали справи свідчать про те, що сторонами на виконання умов договору було узгоджено кількість спеціальних конструкцій та строки рекламних компаній, про що свідчать акти резервування (а.с. 32-35): №131027.0465 від 27.10.2013 року на суму 14 880,00 грн., № 131126.0054 від 26.11.2013 року на суму 14 364,00 грн., № 131126.0401 від 26.11.2013 року на суму 14 880,00 грн., № 131227.0192 від 27.12.2013 року на суму 14 880,00 грн.

Відповідно до п. 5.3.2. договору, в подальшому розмір передоплати за кожний місяць рекламної кампанії складає 100% місячної вартості рекламної кампанії, та має бути сплачений не менше ніж за 5 календарних днів до початку поточного місяця рекламної кампанії, якщо інше не зазначено в акті резервування.

В акті резервування №131126.0401 від 26.11.2013 року встановлено, що вартість рекламної кампанії підлягає оплаті в строк 15.11.2013 року. Інші акти резервування не містять окремих вимог щодо оплати.

Таким чином, строк виконання грошового зобов'язання по оплаті за даним договором на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Факт належного виконання позивачем умов договору щодо надання рекламних послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с. 36 - 38), наявними в матеріалах справи: № 5850.001 від 30.11.2013 року, № 5921.001 від 31.12.2013 року, № 5433.001 від 31.12.2013 року, які підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін.

З приводу тверджень відповідача, які викладені в апеляційній скарзі щодо повноважень директорів вчиняти від імені сторін будь-яких дій колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.4.1. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 року № 17 зі змінами від 07.09.2005 року № 755, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що зазначені акти здачі-приймання робіт (надання послуг) містять підпис та відтиск печатки юридичної особи, а в матеріалах справи відсутні докази незаконного використання печатки та відсутні докази наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Також не надано позивачем й доказів звернення до правоохоронних органів стосовно втрати або викрадення печатки.

Таким чином, вказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є належними доказами виконання позивачем умов договору.

З огляду на викладене, доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом всупереч норм діючого законодавства України визнано надані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) такими, що відповідають діючому законодавству є необґрунтованими.

Щодо доводів скаржника про відсутність підпису зі сторони відповідача в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №64.001 від 31.01.2014 року колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.5.6. договору, щомісячно під час проведення рекламної кампанії, зазначеній в акті резервування, сторони підписують акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), а у випадку якщо строк рекламної кампанії один календарний місяць або менше - то Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписується на дату закінчення періоду такої реклами. Виконавець направляє замовникові для підписання 2 (два) екземпляри акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних виконавцем, а замовник протягом 5 робочих днів з моменту одержання актів зобовязаний надіслати виконавцю один підписаний ним екземпляр акта. У випадку неотримання виконавцем акта прийому-передачі робіт (послуг) в зазначений термін та при відсутності письмової мотивованої відмови, послуги виконавця вважаються наданими належним чином і прийнятими замовником.

Після закінчення рекламної кампанії, кожна з сторін має право вимагати від контрагента проведення звірення виконаних зобов'язань, що оформляється актом звірення виконаних зобов'язань (п.5.7. договору).

В матеріалах справи наявні докази направлення вказаного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №64.001 від 31.01.2014 року, зокрема фіскальний чек №0365 від 02.04.2014 року з описом вкладення у цінний лист (а.с. 40), та фіскальний чек №0366 від 02.04.2014 року з описом вкладення у цінний лист (а.с. 76 - 77).

Судом встановлено, що матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від підписання вказаного акту, з огляду на що, відповідно до п. 5.6. договору, послуги виконавця вважаються наданими належними чином і прийнятими замовником.

Аналіз положень вищезазначеного договору свідчить про те, що за правовою природою це є договір про надання послуг.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Приписи закону, які регулюють відносини за договором про надання послуг, пов'язують обов'язок замовника оплатити послуги за фактом їх надання виконавцем, а не за фактом передачі послуг на підставі акту. Крім того, зазначений обов'язок оплатити послуги закон пов'язує з особою замовника, а не підписанта акту про приймання-передачі робіт (послуг), оскільки сторонами договору про надання послуг, відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України є саме замовник і виконавець.

Виходячи з системного аналізу наведених норм Цивільного кодексу України та умов вищезазначеного договору укладеного сторонами спору, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку акт приймання наданих послуг не є єдиною підставою для оплати наданих послуг та нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку сторін підписання акту виконаних робіт для підтвердження факту надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем було підписано не всі акти наданих послуг, з посиланням на які позивач просить стягнути заборгованість. При цьому, позивачем в підтвердження надання послуг по договору за період, по якому відповідачем не підписаний акт здачі-приймання (надання послуг) надано фотозвіт, як то передбачено умовами договору (п. 3.4.6-3.4.7).

Також, позивачем були виставлені рахунки на оплату за послуги по розміщенню рекламного зображення, а саме: № 5850 від 01.11.2013 року на суму 14 880,00 грн. (а.с. 42), № 5921 від 01.12.2013 року на суму 14 880,00 грн. (а.с. 43), № 5433 від 01.12.2013 року на суму 14 364,00 грн. (а.с. 44), № 64 від 01.01.2014 року на суму 14 880,00 грн. (а.с. 45).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, порушуючи умови договору, за надані позивачем послуги не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.

З метою досудового врегулювання спору, 25.03.2014 року позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 5161 (а.с. 46) з вимогою у 7-ми денний термін, з дати одержання претензії, сплатити заборгованість у розмірі 59 004,00 грн. Факт направлення претензії підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком № 0879 від 09.04.2014 року (а.с. 47).

Відповідач відповіді на претензію не надав та в подальшому не вжив належних заходів щодо виконання договірних зобов'язань.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором № 33-11 від 01.01.2011 року на проведення рекламної кампанії, однак відповідач належним чином не виконував взяті на себе обов'язки в частині оплати платежів у розмірі 59 004,00 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 3 173,09 грн., штрафу у сумі 29 502,00 грн., 3% річних у сумі 732,25 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом першої інстанції встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, з чим погоджується колегія суддів, то вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 732,25 грн., нарахованих з урахуванням норм чинного законодавства України є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок 3% річних, здійснений позивачем та прийнятий місцевим господарським судом, та встановлено його арифметичну правильність.

Щодо тверджень відповідача стосовно неправомірності нарахування одночасно пені у сумі 3 173,09 грн. та штрафу у сумі 29 502,00 грн. суд зазначає наступне.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1.2. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати вартості робіт та послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день порушення строку оплати.

У відповідності до п.7.1.4. договору, в разі, якщо прострочення оплати наданих виконавцем послуг триває більше 20 (двадцяти) банківських днів, замовник на вимогу виконавця виплачує останньому штраф у розмірі 50 (п'ятдесяти) відсотків від вартості розміщення реклами, по якій оплата прострочена, що не звільняє замовника від зобов'язань щодо оплати рекламної кампанії.

Згідно з п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Стягнення місцевим судом з відповідача пені та штрафу не є подвійним притягненням відповідача до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки в цьому випадку відповідальність настає лише один раз, а саме у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як форми її сплати, як це сторони передбачили в договорі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання в сумі 3 173,09 грн. та штрафу в сумі 29 502,00 грн., а доводи скаржника є безпідставними та необгрунтованими.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року у справі №910/8559/14.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нірвана Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року у справі №910/8559/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року у справі №910/8559/14 залишити без змін.

3. Справу №910/8559/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

В.Г. Суховий