Рішення

від 03.10.2014 по справі 910/13563/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13563/14 03.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем-Буд»

про стягнення коштів в розмірі 90 000,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Кушніренко Ю.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем-Буд» (далі - відповідач) про стягнення коштів в розмірі 90 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/13563/14, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р.

31.07.2014 р. до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

13.08.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 13.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/13563/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. справу № 910/13563/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 03.10.2014 р.

14.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного запису.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/13563/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/13563/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 03.10.2014 р.

У судове засідання 03.10.2014 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 03.10.2014 р. не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.12.2006 р. між Вишгородською районною організацією Української спілки ветеранів Афганістану/воїнів - інтернаціоналістів/ (далі - сторона 1), Головним управлінням капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації (далі - сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тотем» (далі - позивач, сторона 3) було укладено Договір № 6 (далі - Договір № 6), відповідно до умов якого сторони зобов'язуються на основі співробітництва об'єднати зусилля з метою будівництва та введення в експлуатацію об'єкту (об'єкт містобудування, нерухоме майно - житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: Київська область, м. Вишгород, просп. Шевченка біля кінотеатру «МИР», та будується з метою забезпечення житлом).

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. та 3.3. Договору № 6 після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту Державною приймальною комісією, в установленому порядку, загальна площа збудованого об'єкту, без врахування вбудованих офісних приміщень, що складає 5 073,00 кв.м., розподіляється між сторонами наступним чином: сторона 1 - 18% від загальної площі збудованого об'єкту - житлового призначення, сторона 2 - 40% від загальної площі збудованого об'єкту - житлового призначення, сторона 3 - 42% від загальної площі збудованого об'єкту - житлового призначення.

Після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту Державною приймальною комісією, в установленому порядку, загальна площа вбудованих офісних приміщень, що складає 900,00 кв.м., розподіляється між сторонами наступним чином: сторона 1 - 0% від загальної площі збудованого об'єкту - нежитлового призначення, сторона 2 - 0% від загальної площі збудованого об'єкту - нежитлового призначення, сторона 3 - 100% від загальної площі збудованого об'єкту нежитлового призначення.

Після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту Державною приймальною комісією, в установленому порядку, загальна площа житлового призначення, понад вимірної одиниці визначеної пунктом 3.1 цього Договору, як результат збільшення вкладень сторони 3 в будівництво об'єкту здійснюється наступним чином: сторона 1 - 20% від збільшеної площі нерухомого майна - житлового призначення, сторона 2 - 0% від збільшеної площі нерухомого майна - житлового призначення, сторона 3 - 80% від збільшеної площі нерухомого майна - житлового призначення.

30.03.2010 р. між Вишгородською районною організацією Української спілки ветеранів Афганістану /воїнів - інтернаціоналістів/, Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління капітального будівництва», Товариством з обмеженою відповідальністю «Тотем» (первісна сторона 3) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тотем-Буд» (далі - відповідач, нова сторона 3) було укладено Угоду № 30/03 про заміну сторони в Договорі № 6 (далі - Угода), відповідно до умов якої нова сторона 3 бере на себе всі права та обов'язки первісної сторони 3 за Договором № 6 з усіма його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 3 Угоди первісна сторона - 3 на момент укладення цієї Угоди на виконання умов Договору № 6 понесла витрати в розмірі 2 908 253,32 грн.

Згідно з п. 4 Угоди нова сторона 3 (відповідач) зобов'язалась за передані права та обов'язки за Договором № 6 компенсувати первісній стороні 3 (позивачу) витрати у розмірі 2 908 253,32 грн. шляхом перерахування даної суми коштів на її розрахунковий рахунок. Сторони домовились, що компенсація, визначена пунктом 4 Угоди, буде проведена між позивачем та відповідачем не пізніше десяти днів з моменту вводу вищезазначеного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями в експлуатацію.

Позивач зазначає суду, що відповідачем не було сплачено позивачу кошти, визначені у п. 4 Угоди, незважаючи на ту обставину, що вказаний будинок введено в експлуатацію.

Проте, враховуючи важкий фінансовий стан, позивач був обмежений у коштах, які підлягали сплаті як судовий збір за подання позовної заяви, а тому, просить стягнути з відповідача лише частину коштів в розмірі 90 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461 (далі - Порядок), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Судом встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано сертифікат на введення в експлуатацію 136 - квартирного житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, творчими майстернями та нежитловими приміщеннями цокольного поверху за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, просп. Шевченка, замовником якого є Вишгородська районна організація Української спілки ветеранів Афганістану /воїнів - інтернаціоналістів/.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 910/2673/13-24 від 11.04.2014 р. про вирішення питання щодо фактичного відшкодування на користь позивача понесених витрат на будівництво вищезазначеного об'єкту нерухомості.

Матеріали справи містять докази як направлення зазначеної вимоги на адресу відповідача, так і підтвердження її отримання уповноваженим представником відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. ч. 1 - 2 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва;

3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Угодою.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача коштів в розмірі 90 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем-Буд» (03057, м. Київ, вул. Металістів, будинок 11-А; ідентифікаційний код: 35265992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотем» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 11; ідентифікаційний код: 24091504) заборгованість в розмірі 90 000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 08.10.2014 р.

Суддя О.В. Нечай