Постанова

від 17.09.2014 по справі 808/4819/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року 14 год. 15 хв. Справа № 808/4819/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердянську Запорізької області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лан» про стягнення суми капіталізованих платежів.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердянську Запорізької області (далі іменується - позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лан» (далі іменується - відповідач, СВК «Лан»), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму капіталізованих платежів у розмірі 215628 грн. 18 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був внесений запис про рішення засновників СВК «Лан» щодо припинення юридичної особи відповідача в результаті ліквідації, після чого у відповідача виник обов'язок щодо слати до Фонду суми капіталізованих платежів для задоволення вимог, які виникли із зобов'язань підприємства перед громадянами, які отримали трудове каліцтво або профзахворювання під час виконання своїх трудових обов'язків. Однак така сума коштів сплачена відповідачем не була.

Ухвалою судді від 29.07.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 17.09.2014, не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибув, проте подав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що обов'язковою умовою для застосування Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, які виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, є факт визнання підприємства банкрутом. Оскільки СВК «Лан» не є банкрутом, а припинення юридичної особи відбулось за рішенням загальних зборів учасників товариства, відповідач вважає, про неможливість застосування у даному випадку Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765.

Керуючись приписами частини 4 статті 128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - Сільськогосподарський виробничий кооператив «Лан» зареєстрований у якості юридичної особи Приморською районною державною адміністрацією та перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердянську Запорізької області.

З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2014 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесений запис про рішення засновників (учасників) СВК «Лан» щодо припинення юридичної особи відповідача в результаті ліквідації, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія Витягу з ЄДРПОУ від 08.08.2014 №19125811.

У Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердянську Запорізької області на обліку перебувають справи потерпілих на виробництві: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які отримали профзахворювання та трудове каліцтво при виконанні трудових обов'язків у СВК «Лан». Факти настання страхових випадків відповідачем не заперечуються.

Громадянин ОСОБА_1: страховий випадок профзахворювання, яке отримане ним 21.06.1990 під час виконання трудових обов'язків на виробництві відповідача. Отримання трудового каліцтва підтверджується довідкою МСЄК №011134 від 02.04.1992. Відповідно до постанови Відділення Фонду від 29.03.2013 №0801/201/201/10 ОСОБА_1 призначена щомісячна грошова допомога у розмірі 904 грн. 22 коп. На дату внесення рішення щодо припинення юридичної особи відповідача в результаті ліквідації, вік потерпілого ОСОБА_1 становить 78 років. Відповідно до таблиці Державної служби статистики щодо смертності та середньої тривалості життя чоловіків та жінок України, очікувана тривалість життя ОСОБА_1 становить 7,06 років.

Громадянин ОСОБА_2: зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, яке отримане ним 28.01.1989 під час виконання трудових обов'язків на виробництві відповідача. Отримання трудового каліцтва підтверджується актом Н-1 від 28.01.1989. Відповідно до постанови Відділення Фонду від 29.03.2013 №0801/203/203/11 ОСОБА_2 призначена щомісячна грошова допомога у розмірі 441 грн. 44 коп. На дату внесення рішення щодо припинення юридичної особи відповідача в результаті ліквідації, вік потерпілого ОСОБА_2 становить 52 роки. Відповідно до таблиці смертності та середньої тривалості життя чоловіків та жінок України, очікувана тривалість життя ОСОБА_2 становить 20,63 років.

Громадянин ОСОБА_3: зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, яке отримане ним 28.06.1996 під час виконання трудових обов'язків на виробництві відповідача. Отримання трудового каліцтва підтверджується актом Н-1 від 28.06.1996. Відповідно до постанови Відділення Фонду від 29.03.2013 №0801/517/517/09 ОСОБА_3 призначена щомісячна грошова допомога у розмірі 86 грн. 63 коп. На дату внесення рішення щодо припинення юридичної особи відповідача в результаті ліквідації, вік потерпілого ОСОБА_3 становить 59 років. Відповідно до таблиці смертності та середньої тривалості життя чоловіків та жінок України, очікувана тривалість життя ОСОБА_3 становить 16,02 років.

З огляду на внесення до ЄДРПОУ рішення про припинення юридичної особи відповідача в результаті ліквідації, у позивача виникла потреба у капіталізації коштів приватного СВК «Лан» для розрахунку з потерпілим на виробництві у загальному розмірі 215626 грн. 18 коп.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випаду на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 №1105-ХІV (далі іменується - Закон України №1105-ХІV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

За приписами статті 46 Закону України №1105-ХІV, фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 Закону України №1105-ХІV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, серед іншого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

За приписами пункту 2.1 Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 30.11.2010 №31, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 року за №867/14134.

Пунктом 5.9 Постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 12.07.2007 №36 встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №765 (із змінами).

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 (далі іменується - Порядок №765).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку №765, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За правилами пункту 2 Порядку №765, розрахунок щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю або перед членами їх сімей, здійснюється таким чином: 1) щомісячні виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрати на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на оздоровлення - з розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки - для інвалідів I групи щороку, іншим інвалідам - один раз на три роки; 5) витрати на пенсійне забезпечення - на підставі довідки відповідного органу соціального захисту населення; 6) витрати на професійну переорієнтацію, професійне навчання або перекваліфікацію потерпілого за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення інвалідності минуло не більше одного року) - з розрахунку середньомісячного заробітку протягом терміну, визначеного програмою реабілітації; 7) одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого - у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого.

Капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

До суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, пов'язаних із зобов'язаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та за лікарняними листами.

У разі неможливості документального підтвердження розміру середнього заробітку потерпілого, який отримав травму або професійне захворювання на підприємстві-банкруті, його середній заробіток визначається виходячи із середньої заробітної плати у відповідній галузі.

Згідно з Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697, Фондом соціального страхування провадиться відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою зазначених пенсій. Зокрема, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 17, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лан» (код ЄДРПОУ 03749767, місцезнаходження: 72151, Запорізька область, Приморський район, село Борисівка, вулиця Леніна, будинок №95) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Бердянську Запорізької області (код ЄДРПОУ 25919916) суму капіталізованих платежів у розмірі 215628 (двісті п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 18 (вісімнадцять) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська