Рішення

від 12.09.2014 по справі 910/13038/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13038/14 12.09.14 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Кредит Дніпро"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС"

Про стягнення 16 666,37 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Бальчос П. В. - представник (дов. б/н від 01.04.2014)

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством «Банк «Кредит Дніпро» заявлений позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія КС" про стягнення 16 666, 37 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/13038/14 та призначено розгляд справи на 05.08.2014.

В судове засідання 05.08.2014 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 05.08.2014 представник відповідача не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно.

Ухвалою суду від 05.08.2014 розгляд справи відкладено на 12.09.2014.

Представник відповідача в судове засідання 12.09.2014 повторно не з'явився, вимоги ухвал суду від 01.07.2014, 05.08.2014 не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 12.09.2014, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 12.09.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2011 р. між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (Суборендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія КС» надалі - Відповідач, Суборендодавець або ТОВ «Інжинірингова компанія КС») було укладено Договір суборенди №23/14/11-01М нежитлового приміщення.

Згідно п. 1.1. Договору суборенди, суборендодавець зобов'язується передати, а суборендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування (суборенду) на умовах, викладених в договорі і невід'ємних додатках до нього, приміщення в торгівельному центрі, загальною площею 38.00 кв.м. та зобов'язується сплачувати орендну плату в строки, розмірах та умовах, передбачених договором.

Договір суборенди діє з моменту підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін до 31.12.2012 (п. 2.1 Договору оренди).

Пунктом 2.3 Договору суборенди зазначено, що приміщення передаються Суборендодавцем приймаються Суборендарем згідно з Актом приймання-передачі приміщення в суборенду, в якому відображається відповідна інформація про приміщення і його стан. Акт приймання - передачі приміщення підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Приписами п. 5.1.2 сторони погодили порядок внесення орендних платежів, а саме передбачили, що орендна плата за договором вноситься суборендарем щомісячно. Орендні платежі за поточний місяць вносяться на банківський рахунок Суборендодавця авансом не пізніше 5-го календарного дня поточного місяця.

Додатково та окремо від орендних платежів протягом 3 банківських днів після підписання договору суборендар вносить на поточний рахунок суборендодавця гарантійний платіж в розмірі одного Орендного платежу. Гарантійний платіж, внесений суборендарем, у випадку належного виконання останнім фінансових зобов'язань за цим договором зараховується в рахунок орендних платежів за останній місяць оренди.

На виконання вищезазначених пунктів Договору суборенди, 21.06.2011 р. Банком було перераховано гарантійний внесок у сумі 19 051,22 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1706 від 21.06.2014. Передано та прийнято приміщення в експлуатацію суборендарем, 01.06.2014, що підтверджується акт приймання-передачі приміщення.

Між Сторонами було укладено ряд додаткових договорів до договору суборенди, зокрема, згідно п. 1 Додаткового договору від 22.11.2012 до Договору суборенди, сторони дійшли згоди продовжити термін дії Договору суборенди до 30.04.2014.

31.10.2013 між сторонами було укладено Додаткову угоду до договору суборенди нежитлового приміщення № 23/14/11-01 М від 23.05.2011 року, відповідно до п. 1 якої сторони погодили, достроково розірвати Договір суборенди № 23/14/11-01 М від 23.05.2011, з 31.10.2013.

у в'язку з чим, між сторонами було підписано акт приймання-передачі приміщення та повернуто Суборендарем нежитлове приміщення Суборендодавцю.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 202 ГК України зазначено, що господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до п. 5.5 Договору суборенди, у разі закінчення терміну дії чи достроковому припиненні Договору, орендні платежі нараховуються та підлягають сплаті Суборендарем Суборендодавцю за період фактичного знаходження приміщення в :користуванні Суборендаря по дату, яка вказується в акті прийому-передачі приміщення Суборендодавцю.

Позивач зазначає, що в період дії договору, а саме з 23.05.2011 до 31.10.2013, банком були виконані зобов'язання належним чином - сплачені усі платежі.

При достроковому розірванні Договору суборенди у розпорядженні Суборендодавця залишився гарантійний платіж у сумі 19 051,22 грн., що був сплачений Суборендарем який :відповідно до договору повинен був зарахований, як плата за останній місяць оренди. При укладенні Додаткової угоди ід 31.10.2013 р. до Договору суборенди, якою достроково його розірвано та акту приймання передачі приміщення, гарантійний внесок повернуто Банку не було.

09.01.2014 р. між Банком та ТОВ «Інжинірингова компанія КС» було проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої складено Акт звірки, що підписано та завірено печатками сторін. Відповідно до акту сторони погодили, що заборгованість ТОВ «Інжинірингова компанія С» перед Банком складає 16 666,37 грн. .

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору та відшкодування збитків.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що відповідачем не сплачено заборгованість

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Розірвання договору № 23/14/11-01 М від 23.05.2011 і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 16 666,37 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжирінгова компанія КС" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 2, код ЄДРПОУ 331212264) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість у розмірі 16 666 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 37 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн..

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання повного рішення 19.09.2014

Суддя Л.В. Прокопенко