Рішення

від 06.10.2014 по справі 914/2818/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2014 р. Справа № 914/2818/14

За позовом: Приватного підприємства «ШипШина», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Збруч-Два», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 88571,42грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Науменко І.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Приватним підприємством «ШипШина», м.Львів до Приватного підприємства «Збруч-Два», м.Львів про стягнення заборгованості в сумі 88571,42грн., з яких основного боргу в сумі 71838,00грн., 16027,38грн. пені, 233,34грн. 3 % річних, 472,70грн. індексу інфляції.

Ухвалою суду від 07.08.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.08.2014р. Ухвалою суду від 20.08.2014р. розгляд справи відкладено на 06.10.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання 06.10.2014р. з'явився, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№4823/14 від 06.10.2014р.), в якій просив стягнути з відповідача 85828,00грн., з яких 71524,00грн. основного боргу та 14304,80грн. штрафу за прострочення платежу, в той час як позовні вимоги про стягнення 233,34грн. 3% річних, 472,70грн. індексу інфляції та 6159,78грн. пені залишити без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач, серед іншого, вправі до прийняття рішення по справі, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Зважаючи на це, заяву ПП «ШипШина» про зменшення розміру позовних вимог прийнято судом, подальший розгляд справи відбувається з її врахуванням.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2014р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, вказаних у позовній заяві, поясненнях по справі (вх.№35025/14 від 14.08.2014р.) та заяві про зменшення розміру позовних вимог (вх.№4823/14 від 06.10.2014р.). Ствердив зокрема, що між позивачем та відповідачем - ПП «Збруч-Два» в березні 2012 року укладено договір, на виконання якого позивачем в травні-червні 2014 року поставлено відповідачу товар на суму 81724,00грн., який останнім, всупереч умовам договору, оплачено лише частково в розмірі 10200,00грн. Зважаючи на наявність заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання ПП «Збруч-Два» взятих на себе за договором зобов'язань із оплати за отриманий товар, ПП «ШипШина» звернулось до суду із позовом про стягнення 41524,00грн. основного боргу та 14304,80грн. штрафу за прострочення платежу. Просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 06.10.2014р. повторно не забезпечив, кореспонденція, надіслана на зазначену у позовній заяві та у даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу, а саме: 79017, м.Львів, вул.Мечникова, буд.39, знаходиться в матеріалах справи, повернута суду установою зв'язку із відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи вищенаведене, суд, у відповідності до ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Приватним підприємством «ШипШина» (постачальник за договором, позивач по справі) та Приватним підприємством «Збруч-Два» (покупець за договором, відповідач по справі) укладено договір поставки товару №ПВ/034 від 01.03.2012р., за яким постачальник зобов'язався проводити поставку (продаж) покупцю у власність (повне господарське відання) авто товари (надалі - товар), окремими партіями, відповідно до замовлення покупця, а покупець - приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору, асортимент, найменування, кількість, ціна та загальна вартість товару зазначаються у бухгалтерських документах постачальника рахунку-фактурі, видаткових накладних, які після підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні ст.266 ГК, та є невід'ємною частиною цього договору.

Як встановлено п.2.2 та 2.3 договору, датою поставки (передачі) товару постачальника у власність покупця, є дата зазначена в накладній на відпуск товару (кожної окремої партії товару), товар вважається поставленим постачальником та переданим у власність покупця з моменту підписання покупцем накладних, які свідчать про факт отримання товару.

Так, протягом травня-червня 2014 року позивачем поставлено відповідачу товар на суму 81724,00грн., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими їх печатками видатковими накладними №28632 від 19.05.2014р., №30930 від 30.05.2014р., №31656 від 03.06.2014р., №31799 від 04.06.2014р., №32107 від 05.06.2014р., №34385 від 18.06.2014р., №33147 від 12.06.2014р., №34574 від 198.06.2014р. та №35200 від 23.06.2014р., а також виписано відповідні рахунки на оплату товару (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.6.2 договору, покупець зобов'язується повністю оплатити поставлений товар згідно з наданих постачальником документів зазначених в п.1.2 цього договору, упродовж 14 банківських днів з дня отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отриманий товар оплачено частково в розмірі 10200,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №1707 від 23.06.2014р.

Внаслідок неналежного виконання ПП «Збруч-Два» взятих на себе за договором зобов'язань із оплати за отриманий товар у нього утворилась заборгованість перед ПП «ШипШина» в розмірі 71524,00грн., що й зумовило звернення останнього до суду із позовною заявою, в якій, згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх.№4823/14 від 06.10.2014р.), окрім суми основного боргу заявлено до стягнення також 14304,80грн. штрафу за прострочення платежу за договором.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищенаведене, а також зважаючи на відсутність в матеріалах належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання ПП «Збруч-Два» взятих на себе за договором зобов'язань з оплати отриманого товару, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 71524,00грн. основного боргу обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення 14304,80грн. штрафу, суд зазначає, що відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як визначено ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п.7.1.1 договору).

Як встановлено п.7.5 договору, при простроченні оплати товару згідно п.6.2 договору покупець, серед іншого, зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20 відсотків від суми простроченої заборгованості.

Враховуючи вищенаведене та провівши підрахунки, суд приходить до висновку, що позивачем здійснено розрахунок розміру штрафу у відповідності до умов договору виходячи із реально існуючої заборгованості ПП «Збруч-Два», відтак, позовна вимога про стягнення 14304,80грн. штрафу за прострочення платежу за договором також підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Збруч-Два» (м.Львів, вул.Мечникова, буд.39; код ЄДРПОУ 23273717) на користь Приватного підприємства «ШипШина» (м.Львів, вул.Городоцька, буд.357; код ЄДРПОУ 35145549) 71524,00грн. основного боргу, 14304,80грн. штрафу та 1827,00грн. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 10.10.2014р.

Суддя Щигельська О.І.