Рішення

від 10.10.2014 по справі 367/4430/14-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4430/14-ц

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Саранюк Л. П.

при секретарі Данюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Лізинговий бізнес» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 01-05 від 31.05.2011 року за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія» Лізинговий бізнес» про визнання правочину удаваним, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЛІЗИНГОВИЙ БІЗНЕС» (далі по тексту - Товариство, Позивач, Позикодавець) та громадянином ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, Відповідач, Позичальник) було укладено Договір позики №01-05 (далі по тексту - Договір позики).

Згідно пункту 1 даного Договору позики Товариство, як Позикодавець надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 коп., в якості безвідсоткової позики.

Згідно норми пункту 2 Договору позики, передання грошових коштів в сумі, зазначеній у п. 1 даного Договору позики, було здійснено шляхом перерахування Позикодавцем вказаної сум позики на банківський рахунок Позичальника, одразу після підписання даного Договору позики.

Відповідачем, в тексті даного Договору позики, а саме в реквізитах його, як Позичальника і даним Договором був вказаний банківський рахунок НОМЕР_2 в AT «ОТП Банк» м.Києві МФО 300528.

На вказаний банківський рахунок Відповідача, на виконання пункту 2 Договору позики, Позивачем 31.05.2011р. було перераховано грошові кошти в сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч гривень 00 коп., що підтверджується Випискою з банківського рахунку Позивача НОМЕР_3 відкритого в AT «БМ Банк».

Згідно пункту 3 Договору позики, Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцю суму фактично наданої останнім безвідсоткової позики протягом трьох місяців з моменту отримання Позичальником коштів на його банківський рахунок.

Також, згідно норми пункту 4 Договору позики, ОСОБА_1, як Позичальник зобов'язався здійснювати повернення суми позики самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на зазначений Позикодавцем банківський рахунок.

Згідно норми абзацу 1 частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином. Позичальник, на виконання взятого на себе обов'язку, визначеного пунктом 3 Договору позики, повинен був повернути суму отриманих, в якості позики, грошових коштів в строк до 31.08.2011р.

Проте у вказаний строк, ОСОБА_1, взятого на себе обов'язку за Договором позики, з повернення отриманих ним, в якості позики, грошових коштів не виконав.

Обов'язок з повернення суми позики за даним Договором позики, ОСОБА_1 не виконав і на дату подання даної Позовної заяви до суду.

ОСОБА_1, як Позичальник за даним Договором позики, взятих на себе обов'язків не виконав: отримані, в якості позики, грошові кошти в сумі 35 000 (тридцяті п'ять тисяч) гривень 00 копійок Позикодавцеві не повернув, а ні в строк встановлений нормою пункту 3 Договору позики, ні станом на дату подання даної позовної заяви до суду.

У зв'язку з вищевикладеним просить прийняти рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЛІЗИНГОВИЙ БІЗНЕС» заборгованість за Договором позики №01-05 від 31.05.2011р. в сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок; 350 (триста п'ятдесят) гривень - суму сплаченого судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, підтвердив викладені обставини, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, подав зустрічну позовну заяву, в якій посилається на те, що 03.06.2014 року ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес» звернулося з позовом до нього про стягнення заборгованості за договором позики № 01-05 від 31 травня 2011 року.

Згідно заявлених позовних вимог, на думку представника ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес» він має сплатити на користь Товариства заборгованість у сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. Вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на те, що зазначений вище Договір позики № 01-05 від 31 травня 2011 року було укладено сторонами з метою досягнення інакших правових наслідків, ніж ті, які в ньому зазначені, а саме проведення оплати за надані юридичні послуги по представництву інтересів ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес» у судових та правоохоронних органах та органах виконавчої служби з приводу правовідносин з ТОВ «Легко інк» та ФОП ОСОБА_2

А тому, вважає, що укладений між ними Договір позики № 01-05 від 31 травня 2011 року є удаваним, оскільки при його укладенні воля сторін була направлена на здійснення оплати за юридичні послуги, що надавались ним товариству.

У період з 2009 по 2011 роки, він займаючись підприємницькою діяльністю надавав юридичні послуги різним фізичним і юридичним особам. При цьому він був зареєстрований як фізична особа-підприємець та платник податків за спрощеною системою оподаткування.

У лютому 2011 року у ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес» виникли спірні правовідносини з ТОВ «Легко інк», яке відмовилось від сплати лізингових платежів за укладеними договорами лізингу, а також протиправно заволоділо майном, що належало ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес». З метою вирішення спірної ситуації та представництва інтересів ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес» у правоохоронних, судових та інших державних органах між ним та вказаним товариством було досягнуто угоди про надання юридичних послуг. На підтвердження цього його було уповноважено відповідною довіреністю від 01 лютого 2011 року.

Також, у зв'язку з протиправним заволодінням майном, що належало ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес» посадовими особами ТОВ «Легко інк», у ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес» виникли спірні правовідносини ФОП ОСОБА_2, якому було продане вказане майно.

Тому на виконання досягнутих домовленостей ним було вжито ряд процесуальних заходів, а саме - надання пояснень до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, проведення переговорів з керівником ТОВ «Легко інк» Телюком В.Д., надання пояснень до Відділу спеціальної міліції при ГУ МВС в м. Києві, підготовка та подання позову до Господарського суду Черкаської області, участь у судових засіданнях вказаного судового органу, підготовка та укладення мирової угоди у справі, в тому числі проведення переговорів з ФОП ОСОБА_2

Укладення договору позики замість договору на оплату послуг було ініційовано ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес» з метою уникнення податкового тягаря, запровадженого новим Податковим кодексом України.

Просить визнати Договір позики № 01-05 від 31 травня 2011 року удаваним та відмовити у задоволенні первісного позову.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов ТОВ ЛК «Лізинговий бізнес» підлягаючим до задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_1 не підлягаючим до задоволення по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що 31.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЛІЗИНГОВИЙ БІЗНЕС» та громадянином ОСОБА_1 було укладено Договір позики №01-05.

Згідно пункту 1 даного Договору позики Товариство, як Позикодавець надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 коп., в якості безвідсоткової позики.

Згідно норми пункту 2 Договору позики, передання грошових коштів в сумі, зазначеній у п. 1 даного Договору позики, було здійснено шляхом перерахування Позикодавцем вказаної сум позики на банківський рахунок Позичальника, одразу після підписання даного Договору позики.

Відповідачем, в тексті даного Договору позики, а саме в реквізитах його, як Позичальника і даним Договором був вказаний банківський рахунок НОМЕР_2 в AT «ОТП Банк» м.Києві МФО 300528.

На вказаний банківрький рахунок Відповідача, на виконання пункту 2 Договору позики, Позивачем 31.05.2011р. було перераховано грошові кошти в сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч гривень 00 коп., що підтверджується Випискою з банківського рахунку Позивача НОМЕР_3 відкритого в AT «БМ Банк».

Згідно пункту 3 Договору позики, Позичальник зобов'язався повернути Позикодавцю суму фактично наданої останнім безвідсоткової позики протягом трьох місяців з моменту отримання Позичальником коштів на його банківський рахунок.

Також, згідно норми пункту 4 Договору позики, ОСОБА_1, як Позичальник зобов'язався здійснювати повернення суми позики самостійно, шляхом перерахування грошових коштів на зазначений Позикодавцем банківський рахунок.

Згідно норми абзацу 1 частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином. Позичальник, на виконання взятого на себе обов'язку, визначеного пунктом 3 Договору позики, повинен був повернути суму отриманих, в якості позики, грошових коштів в строк до 31.08.2011р.

Проте у вказаний строк, ОСОБА_1, взятого на себе обов'язку за Договором позики, з повернення отриманих ним, в якості позики, грошових коштів не виконав.

Обов'язок з повернення суми позики за даним Договором позики, ОСОБА_1 не виконав і на дату подання даної Позовної заяви до суду.

ОСОБА_1, як Позичальник за даним Договором позики, взятих на себе обов'язків не виконав: отримані, в якості позики, грошові кошти в сумі 35 000 (тридцяті п'ять тисяч) гривень 00 копійок Позикодавцеві не повернув, а ні в строк встановлений нормой пункту 3 Договору позики, ні станом на дату подання даної позовної заяви до суду.

Нормою частини 1 статті 525 ЦК України встановлено правило, згідно якого одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норми статті 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно норми частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норми частини 3 статті 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася на його банківський рахунок.

В частині зустрічного позову суд відмовляє позивачу ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що його позиція спрямована на ухилення від виконання взятих на себе обов'язків за договором позики №01-05 від 31.05.2011 р.

По факту надання послуг за кожним з вищевикладених договорів було підписано відповідний Акт приймання - передачі наданих послуг. По кожному з вищевикладених договорів про надання юридичних послуг розрахунок з ОСОБА_1 було проведено в повному обсязі, згідно умов таких договорів та умов підписаних на їх підставі актів приймання-передачі наданих послуг.

При кожному з фактів укладення вищевказаних договорів про надання юридичних послуг такі договори виготовлялись та розроблялись безпосередньо самим ОСОБА_1

З вищевикладеного стає очевидним, що в період часу, протягом якого ОСОБА_1 надавались послуги Позивачеві - ТОВ «ЛК «ЛІЗИНГОВИЙ БІЗНЕС», були укладені відповідні договори про надання юридичних послуг, за фактом надання таких послуг були укладені відповідні акти прийому-передачі таких послуг, та надані послуги були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛК «ЛІЗИНГОВИЙ БІЗНЕС» повністю.

Натомість, ОСОБА_1, з метою ухилення від виконання умов Договору позики №01-05 від 31.05.2011р. стверджує про те, що начебто існував інший договір про надання юридичних послуг, ніж ті, що були визначені.

Таким чином, належним доказом укладення договору про надання послуг, є безпосередньо сам договір про надання таких послуг, вчинений у письмовій формі, підписаний сторонами, і такий що містить підтвердження того факту, що сторони дійшли до згоди щодо всіх істотних умов, обов'язкових для визначення таким договором, згідно вищевикладених вимог законодавства України.

Зустрічний позов ОСОБА_1 є взаємовиключним, а отже якщо суд задовольняє основний позов то зустрічний не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст., ст. ст. 509, 525, 526, 530, 1049, ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57, 109, 119, 120, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ТОВ «Лізингова компанія «Лізинговий бізнес» задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Лізинговий бізнес» (Ідентифікаційний код: 34300412) заборгованість за Договором позики № 01-05 від 31.05.2011 року в сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Лізинговий бізнес» (Ідентифікаційний код: 34300412) суму сплаченого судового збору у сумі 350 (триста п'ятдесят) гривень.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Повний текст рішення буде виготовлено 13.10.2014 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л. П. Саранюк