Рішення

від 10.10.2014 по справі 904/5752/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ    02.10.14р. Справа № 904/5752/14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РОН-ДО» (м. Чернігів) до товариства з обмеженою відповідальністю «АГ ІМПЕКС» (с. Златоустівка,     Криворізький район, Дніпропетровська область) про стягнення заборгованості     Суддя Татарчук В.О. Секретар Білан О.В. Представники: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «РОН-ДО» звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АГ ІМПЕКС» про стягнення 24999,92грн – основного боргу,  3147,99грн – інфляційних втрат і 695,59грн – 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару згідно видаткової накладної № РН-0000911 від 05.07.2013. Відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 24999,92грн. та з урахуванням п. 3 ст. 83, п. 3 ст. 551 ГПК України і ст. 233 ГК України просить відмовити в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних, оскільки вважає їх штрафними санкціями. Сторони не забезпечили явку представників в судове засідання. Позивач звернувся з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «РОН-ДО». Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ТОВ «АГ ІМПЕКС», який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. В судовому засіданні 02.10.2014 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд – встановив: В матеріалах справи міститься копія видаткової накладної № РН-0000911 від 05.07.2013, відповідно до якої ТОВ «РОН-ДО» здійснило поставку ТОВ «АГ ІМПЕКС» автомобільних шин 12.00 R20 нс18 ИД-304м, У4 в кількості 20 штук на суму 55999,92грн. Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав. Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього Кодексу.   Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами фактично було укладено договір поставки товару.             Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: -          суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; -          кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Як зазначено вище, згідно видаткової накладної № РН-0000911 від 05.07.2013 ТОВ «РОН-ДО» здійснило поставку ТОВ «АГ ІМПЕКС» автомобільних шин 12.00 R20 нс18 ИД-304м, У4 в кількості 20 штук на суму 55999,92грн. Вказаний товар був отриманий відповідачем по довіреності №4 від 05.07.2013. ТОВ «АГ ІМПЕКС» здійснило часткову оплату товару згідно платіжних доручень: №2207 від 05.07.2013 на суму 20000грн., №603 від 12.12.2013 - 5000грн., №726 від 03.01.2014 - 5000грн., №821 від 11.02.2014 - 1000грн. Листом за вих. №376 від 04.09.2013 ТОВ «АГ ІМПЕКС»  повідомило ТОВ «РОН-ДО», про те, що гарантує оплату заборгованості до 30.09.2013. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Однак, відповідачем не здійснено повну та своєчасну оплату. Станом на 30.09.2014 сума основного боргу становить 24999,92грн. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з розрахунком позивача, сума інфляційних втрат за період з жовтня 2013 року по червень 2014 року складає 3147,99грн, 3% річних за період з 01.10.2013 по 27.07.2014 складає 695,59грн. Суд не приймає посилання відповідача на п. 3 ст. 83, п. 3 ст. 551 ГПК України і ст. 233 ГК України. Інфляційні нарахування та річні визначені положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України як спосіб захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові і не можуть вважатися штрафними санкціями. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - вирішив: Позов задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АГ ІМПЕКС» (53073, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Златоустівка, вул. Підстепна, буд. 65А, ідентифікаційний код 36414220) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «РОН-ДО» (14011, м.  Чернігів, вул. Щорса, буд. 100, ідентифікаційний код 37094801)  24999,92грн – основного боргу, 3147,99грн – інфляційних втрат, 695,59грн – 3% річних, 1827грн – витрат по сплаті судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. Повне рішення складено – 07.10.2014.   Суддя                                                                                                              В.О. Татарчук