Рішення

від 29.09.2014 по справі 908/2900/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/58/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 Справа № 908/2900/14

Позивач-1: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

позивач-2: Міське комунальне підприємство "Основаніє", м. Запоріжжя

до: Автомобільної школи Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху, м. Запоріжжя

про стягнення 11 433,25 грн., розірвання договору оренди та виселення

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

від позивача-1: Сипко І.А., довіреність № 23/01/01-10 від 05.02.2014р.

від позивача-2: Сипко І.А., довіреність № 267 від 17.07.2014р.

від відповідача: не з'явився

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (позивач-1) та Міське комунальне підприємство "Основаніє" (позивач-2) звернулись до господарського суду Запорізької області з позовом до Автомобільної школи Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р., звільнити нежитлове приміщення загальною площею 109,2 кв. м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 6 та стягнути з відповідача 11 433,25 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р.

Ухвалою суду від 12.08.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2900/13, присвоєно справі номер провадження 13/58/14 та призначено судове засідання на 02.09.2014р.

Ухвалою суду від 02.09.2014р. розгляд справи відкладено на 29.09.2014р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

До початку розгляду справи представник позивачів заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

22.09.2014р. до господарського суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 82/02-02 від17.09.2014р., в якій позивачі просять суд стягнути з відповідача 15 020,66 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р., розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р. та звільнити нежитлове приміщення загальною площею 109,2 кв. м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 6.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання заяви.

Як вбачається зі змісту заяви позивач фактично збільшив розмір позовних вимог до початку розгляду судом справи по суті, та враховуючи вищенаведені приписи ст. 22 ГПК України, суд задовольнив заяву позивача.

29.09.2014р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивачів в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві № 50/02-02 від 23.07.2014р. з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 82/02-02 від17.09.2014р. та просить суд стягнути з відповідача 15 020,66 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р., розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р. та звільнити нежитлове приміщення загальною площею 109,2 кв. м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 6. Позовні вимоги засновані на приписах ч. 3 ст. 18, ст. 19, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 526, ч. 1 ст.770, ч. 1 ст. 785 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст. 2, 22, 54-57 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Як зазначено в п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята та задоволена судом, оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про розгляд справи без участі його представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Про дату, час та місце призначеного судового засідання відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення на його адресу відповідних ухвал.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 908/2900/14 від 12.08.2014р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 02.09.2014р. направлені Автомобільній школі Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху за адресою: 69059, м. Запоріжжя, вул. Чкалова, буд. 99 не повернулись на адресу суду. Також, в судовому засіданні 02.09.2014р. представник позивачів надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 29.08.2014р. в якому місцезнаходження Автомобільної школи Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху зазначено як: 69059, м. Запоріжжя, вул. Чкалова, буд. 99.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що відповідач про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином у відповідності із приписами закону. Підстави неявки відповідача суду не відомі.

Суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами та поясненнями представника позивача в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, суд

В С Т А Н О В И В:

21.06.2002р. між Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 14» (правонаступником якого є Міське комунальне підприємство "Основаніє") (Орендодавець) та Автомобільною школою Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху (Орендар) було укладено договір № 229/14 оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до п. 1. Договору, Орендодавець на підставі рішення міськвиконкому від 27.05.2002р. за № 154/144, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування під учбові класи з підготовки водіїв нежитлове приміщення загальною площею 109,2 кв.м. за адресою: бул. Шевченко, 6, що значиться на балансі КП «ВРЕЖО № 14», вартість якого для розрахунку орендної плати станом на 20.06.2002р. складає 38 226,41 грн.

Згідно із Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 21.06.2002р., Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове володіння та користування на термін, обумовлений в договорі, нежитлове приміщення за адресою бул. Шевченка, 6, загальною площею 109,2 кв.м., балансовою вартістю 38 226,41 грн. станом на 20.06.2002р.

Додатковою угодою до Договору оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р., в зв'язку із реорганізацією КП «ВРЕЖО № 12 та 14» шляхом злиття та створення згідно з Рішенням Запорізької міської ради № 40 від 05.06.2002р. КП «ВРЕЖО № 13», яке є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків комунальних підприємств «ВРЕЖО № 12 та 14», змінено з 01.09.2002р. Орендодавця по договору оренди № 229/14 від 21.06.2002р. з КП «ВРЕЖО № 14» на КП «ВРЕЖО № 13» та перерахування орендної плати на його рахунок.

Додатковою угодою до Договору оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р., змінено з 01.10.2002р. в преамбулі договору Орендодавець з КП «ВРЕЖО № 13» на Управлінням житлового господарства міської ради, у подальшому Орендодавець.

Додатковою угодою від 01.06.2011р. до Договору оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р., на підставі рішень Запорізької міської ради від 18.02.2011р. № 6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність апарату Запорізької міської ради», від 06.04.2011р. № 20 «Про передачу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради окремих повноважень щодо управління об'єктами права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» Сторони дійшли згоди замінити сторону в Договорі оренди № 229/14 від 21.06.2002р. нежитлового приміщення площею 109,20 кв.м. по бул. Шевченка, 6, а саме Орендодавця з Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. З дати підписання цієї Додаткової угоди Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець) приймає на себе всі права (в тому числі права вимоги), обов'язки та відповідальність орендодавця за Договором оренди, що належить Управлінню житлового господарства Запорізької міської ради.

Додатковою угодою від 01.10.2013р. до Договору оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р., на підставі рішення Запорізької міської ради «Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» від 25.07.2012р. №6 встановлено, що міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ» є повним правонаступником комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 13».

Згідно п. 3.2 Договору (з урахуванням Додаткової угоди до договору від 26.02.2009р.), розмір платежу за неповний місяць оренди визначається з поденного розрахунку місячної орендної плати. Орендна плата за кожний наступний місяць перераховується Орендарем самостійно, шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць до місцевого бюджету м. Запоріжжя, щомісячно до 10 числа місяця, наступного за тим, що підлягає оплаті. Розмір орендної ставки змінювався укладеними додатковими угодами до договору оренди (копії додаткових угод до договору оренди додано до позовної заяви).

Відповідно до п. 5.2 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків договору оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п. 9.1 Договору).

Згідно із п. 10.4 Договору, Договір може бути розірваний за вимогою однієї із сторін за рішенням господарського суду, у випадках, передбачених чинним законодавством.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди, з лютого 2013 року по серпень 2014 року заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі складає 15 020,66 грн. (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцем цілісних майнових комплексів, нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності є орган місцевого самоврядування.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивачів укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення п. п. 3.2 Договору відповідач в період дії договору оренди з лютого 2013 року по серпень 2014 року не сплачував орендну плату у повному обсязі та у встановлені строки за користування нежитловим приміщенням.

Доказів повного або часткового виконання відповідачем зобов'язань по сплаті заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р. за вказаний період суду не надано та в матеріалах справи вони відсутні.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Міського комунального підприємства "Основаніє" про стягнення з Автомобільної школи Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху 15 020,66 грн. заборгованості з орендної плати згідно умов договору оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р. обґрунтованими, доведеними, заснованими на законі, договорі і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з наданих суду документів, свої зобов'язання за Договором оренди позивачами виконано у повному обсязі, а саме, спірне приміщення передано відповідачу в оренду, що підтверджується актом прийому - передачі нежитлового приміщення від 21.06.2002р.

Однак, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору оренди щодо сплати орендної плати за користування майном, у відповідача утворилась заборгованість за період з лютого 2013 року по серпень 2014 року у розмірі 15 020,66 грн.

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до п. 10.4 Договору, Договір може бути розірваний за вимогою однієї із сторін за рішенням господарського суду, у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору найму (оренди) і вимагати повернення речі, якщо орендар не вносить плату за користування майном на протязі трьох місяців підряд.

В частині 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно із п. 5.10 Договору, у разі припинення дії Договору оренди повернути Орендодавцю орендоване приміщення в належному стані, не гірше, ніж на час передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу.

У відповідності до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивачів, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

Факт порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 2120/2 від 01.06.2010р., підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судових засіданнях не заперечив щодо порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 2120/2 від 01.06.2010р. в частині оплати за оренду нежитлового приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позовні вимоги Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (позивач-1) та Міського комунального підприємства "Основаніє" (позивач-2) до Автомобільної школи Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 229/14 від 21.06.2002р. та виселення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 4 263,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Автомобільної школи Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху (69059, м. Запоріжжя, вул. Чкалова, 99, код ЄДРПОУ 25919939) на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району (на розрахунковий рахунок № 33212871700007 в ГУДКСУ у Запорізькій області, кодЄДРПОУ 38025409, МФО 813015, призначення платежу: за оренду 22080401) 15 020 (п'ятнадцять тисяч двадцять) грн. 66 коп. заборгованості за договором № 229/14 оренди нежитлового приміщення від 21.06.2002р. по орендній платі.

Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення № 229/14від 21.06.2002р. укладеного між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Автомобільною школою Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху.

Зобов'язати Автомобільну школу Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху (69059, м. Запоріжжя, вул.. Чкалова, 99, код ЄДРПОУ 25919939) звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 109,2кв.м., що розташоване зха адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 6 на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр.. Леніна, код ЄДРПОУ 37573068) та Міського комунального підприємства "Основаніє" (69000, м. Запоріжжя, вул..Українська, 29А, код ЄДРПОУ 20485152) шляхом виселення.

Стягнути з Автомобільної школи Запорізького міського об'єднання учасників дорожнього руху (69059, м. Запоріжжя, вул. Чкалова, 99, код ЄДРПОУ 25919939) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр.. Леніна, код ЄДРПОУ 37573068, на розрахунковий рахунок № 35417001078540 в УДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) 4 263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 06.10.2014р.