Ухвала

від 27.03.2014 по справі 9101/113390/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 27 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/2107/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Юхименка О.В.                     суддів:                     Мельника В.В.  Нагорної Л.М. за участю секретаря судового засідання:          Федосєєва Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні                апеляційну скаргу     Державної податкової інспекції                                        у Кіровському районі міста Дніпропетровська                                       Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову               Дніпропетровського окружного адміністративного суду від                                  24 квітня 2012 року у справі                         № 2а/0470/2107/12 за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю                                       «УКР ТРЕЙД СЕРВІС»,                                                пр. Кірова, 42/251, м. Дніпропетровськ,49000; до відповідача              Державної податкової інспекції                                        у Кіровському районі міста Дніпропетровська                                        Дніпропетровської області Державної податкової служби                                                 вул. Горького, 22, м. Дніпропетровськ, 49038; про                                  визнання дій протиправними, - встановив: Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД СЕРВІС» подано позов до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Державної податкової служби (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про: визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД СЕРВІС» з Приватним підприємством «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД», що знайшло своє відображення в акті позапланової невиїзної документальної перевірки № 3906/236/37149017 від 20 грудня 2011 року; визнання протиправними дій щодо визнання правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД СЕРВІС» з контрагентами, у тому числі з Приватним підприємством «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД» у листопаді – грудні 2010 року та у січні – лютому 2011 року такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Дніпропетровський окружний адміністративний суд (суддя Єфанова О.В.) своєю постановою від 24 квітня 2012 року позов задовольнив. Постанова суду мотивована тим, що викладення в акті перевірки висновків про нікчемність правочинів суперечить нормам цивільного законодавства та не входить до повноважень органів державної податкової служби. Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція, Відповідач, вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що в провадженні Слідчого відділу податкової міліції ДПІ у місті Дніпродзержинську знаходиться кримінальна справа № 99114405, яка порушена у відношенні посадових осіб Приватного підприємства «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД» за ознаками з злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Зазначене свідчить про те, що діяльність Приватного підприємства «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД» здійснювалась поза межами правової відповідальності. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД СЕРВІС» не надано до перевірки товарно-транспортних накладних, що свідчить про те, що операції з придбання та реалізації не мали реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити. Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Обставини справи: уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД СЕРВІС», код за ЄДРПОУ 37149017, з питань  дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з Приватним підприємством «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД», код за ЄДРПОУ 36826300, за період з 01.06.2010р. по 31.03.2011р. За результатами перевірки складений Акт від 20.12.2011р. № 3906/236/37149017. В Акті перевірки вчинено записи про порушення частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з Приватним підприємством «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД» при придбанні та наступному продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655, 656 Цивільного кодексу України - правочини визнано нікчемними по ланцюгу реалізації. Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД СЕРВІС» та Приватним підприємством «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД» укладено договори від 22.10.2010р. № 02/22-11-10, від 21.01.2011р. № 03/11. На вказаний товар були виписані податкові та видаткові накладні. В подальшому придбаний товар позивач реалізовував своїм покупцям. В провадженні СВ ПМ ДПІ у місті Дніпродзержинську знаходиться кримінальна справа № 99114405, яка порушена у відношенні посадових осіб Приватного підприємства «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД» за ознаками з злочину передбаченого частиною 3 статі 212 Кримінального кодексу України. За позицією фахівців контролюючого органу, правочини вчинені між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ТРЕЙД СЕРВІС» та Приватним підприємством «ДНІПРОТЕХЕНЕРГОБУД» не спричиняють реального настання правових наслідків,  а отже є нікчемними. Визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними правочинів було предметом судового позову. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного. Заявник апеляційної скарги, про що зазначено вище, посилається на нікчемність договорів із зазначеним вище контрагентом та на наявність формально складених, але не достовірних первинних бухгалтерських документів. Свої вимоги заявник обґрунтовує відсутністю товарно-транспортних накладних, відсутністю розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Посилаючись на статті 207, 208 Господарського кодексу України, як на підставу для визнання спірних зобов'язань нікчемними, контролюючим органом не враховано характерні ознаки для таких господарських зобов'язань: вчинення їх об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства; та такі господарські зобов'язання характеризуються суб'єктивним наміром сторін (сторони) порушити вимоги закону, оскільки вони укладаються з метою, яка заздалегідь суперечить інтересам держави і суспільства. Правове вирішення окресленої ситуації очевидне, якщо у відносинах між контрагентами мала місце зловмисна домовленість представника однієї сторони з іншою.   Якщо зазначені положення не дозволяють визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, усталена практика відносин між сторонами, подальша поведінка сторін, та інші обставини, що мають істотне значення. Для того, щоб намір однієї особи міг бути підставою для висновку про вчинення зобов'язання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди, свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.). При цьому, умисел на приховування, наприклад, від оподаткування прибутків та доходів суб'єкта угоди, може бути у певної посадової особи суб'єкта підприємницької діяльності, що також має на меті доведення певними засобами доказування.    А, відтак, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавче визначеними засобами доведення. Фахівці контролюючого органу, з огляду на обов'язок доказування правомірності свого рішення, зобов'язані були з'ясувати всі обставини взаємовідносин сторін та доводити перед судом їх переконливість. Як то: чи мала місце господарська операція, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача, та чи могло бути відомо позивачу про порушення, які допускали його контрагенти. В спірному випадку така обізнаність також не є очевидною. Угоди укладалися Товариством з обмеженою відповідальністю в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними і дозвільними документами.     Товари, які були предметом договорів, з цивільного обороту не виключені, та законодавством  в обігу не обмежені. Доказів протилежного позивачем не надано. Позивачем до податкових органів надається податкова звітність. Відповідні господарські операції відображено в бухгалтерському обліку, про що зазначено в самому акті перевірки, відповідні первинні та бухгалтерські документи досліджувались фахівцями контролюючого органу під час проведення перевірки. Таким чином, податковим органом не доведено укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а, відтак, і нікчемність спірного господарського зобов'язання. Теза в акті перевірки про те, що здійснення господарських операцій по виявленим ланцюгам із залученням вигодоформуючих підприємств не мало ділової мети, є припущенням, відображення якого в акті перевірки є неприйнятним.   Слід зазначити, що правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Тому ТТН обов'язково використовувати для отримання транспортних послуг. В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення окружного адміністративного суду відсутні. Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, - У Х В А Л  И В Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської Державної податкової служби залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року у справі № 2а/0470/2107/12 залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.           Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.    Головуючий:                                                            О.В. Юхименко           Суддя:                                                            В.В. Мельник           Суддя:                                                            Л.М. Нагорна