Рішення

від 30.09.2014 по справі 531/2167/13-ц

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/2167/14-к

Провадження №2/531/ 46/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2014 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Жмурко П.Я.

при секретарі Клименко Т.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Гіперіон К» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Гіперіон К», в якому просить : стягнути з ТОВ «Гіперіон К» р/р 26006060473665 в Полтавському ГРУ ПАТ «Приватбанк» м.Полтава МФО 331401, код ЕДРПОУ 37645631, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість по заробітній платі в сумі 7212 грн. 90 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2896 грн.32 коп. та моральну шкоду в сумі 8 000,00 грн. .

Позовні вимоги позивач і обґрунтувала тим, що вони : ОСОБА_1 наказом №11 від 27.09.2012 року була прийнята на роботу бухгалтером - спеціалістом в ТОВ «Гіперіон К». 10.09.2013 року наказом №3/к від 10.09.2013 року звільнилась з роботиза згодою сторін.На день звільнення з роботи ТОВ «Гіперіон К» директор не розрахувався із позивачем по нарахованій до виплати заробітній платі , за 6 місяців в сумі 7212 грн.90 коп..На неодноразові звернення до відповідача на виплату боргу він ніяк нереагував. Порушивши трудове законодавство в частині права на своєчасну винагороду за працю відповідач повинен виплатити їй також і виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і моральну шкоду у зв*язку з тим , що позивач втратила нормальні життєві зв'язки і вимагають для неї додаткових зусиль організації свого життя. На цих підставах вона звернулась до суду . Свої розрахунки і біль детальні посилки на них вона подала в позовній заяві . ( а.с. 1-4).

В судовому засіданні позивач пояснила , що дійсно вона працювала у відповідача і дійсно за вказаний період вона не отримувала запробітної плати . І якщо відповідач заперечує проти цього то хай надасть докази які свідчать про отримання нею заробітної плати .

Відповідач в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи без його участі не надав, причину неявки суду не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач в судовому засіданні яке відбулося 02.06.2014 року надав суду своє пояснення відповідно до свого заперечення ( а.с.33-35) . Окрім цього пояснив , що дійсно позивач працювала у нього як вона вказує. За її час роботи заробітна плата їй була виплачена повністю. Довідка про заборгованість на яку вона посилається дійсно вродіби підписана ним. Появилась довідка тому , що , Гордіенко була головним бухгалтером і при підписі документів підписала і довідки про заборгованість. Також пояснив , що він не відав якою формою потрібно розраховуватись , оскільки це повинен знати головний бухгалтер. Доказом про розрахунок з позивачем по заробітній платі є напис в книзі , якій він надав слова «ОСОБА_1» і сум проти неї. Просить відмовити в позові .

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов, обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2012 року позивач ОСОБА_1 була прийнятий на роботу ТОВ «Гіперіон К» на посаду бухгалтером спеціалістом , наказ № 11 від 27.09.2012 року . (а.с. 20)

11.09.2013 року звільнена з посади бухгалтера - за угодою сторін згідно ст. 36 КЗпП України (а.с.20)

Відповідно до ст. 115 КЗпП та ст. 24 ЗУ "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Позивач посилається на те, що відповідачем не виплачувалась їй заробітна плата за шість місяців .

На підтвердження цих обставин позивач надано копію (а.с.6 ) а потім і оригінал (а.с.218 ) довідку про заробітну плату (доход) з підписами керівника підприємства , відповідача по справі ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_4 з круглою печаткою ТОВ «Гіперіон К».

З даною довідки вбачається , що ОСОБА_1 , позивачу по справі , станом на 10.09.2013 року заборгованість по заробітній платі становить 7212,90 грн. .

Дана довідка по даній справі ніким не спростована і має доказовий характер оскільки відповідачем по справі не оскаржувалась і не була предметом огляду

Відповідач в своєму заперечені зазначає, що факт видачі заробітної плати позивачу , ним підтверджується проведенням досудового розслідування працівниками Карлівського РВ УМВС України та винесеною постановою згідно якою досудове розслідування , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013180180001132 від 12.12.2013 року закрито в зв*язку з встановленням відсутності в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.175 КК України . Проте постановою від 30.12.2013 року старшого слідчого СВ Карлівського РВ УМВС України Полтавської області неохоплена інформація проте , що відповідно до Закону заробітна плата виплачується працівникам у чітко визначені дні, які мають бути погоджені з органами Пенсійного фонду. (а.с.141 )

Відповідно до ст. 30 ЗУ "Про оплату праці" при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Вказану норму дублює ст. 110 КЗпП України.

Тобто працівникові видається розрахунковий лист по заробітній платі за кожен відпрацьований ним місяць в якому зазначається сума заробітної плати, що підлягає виплаті. В довідці також зазначається борг підприємства, якщо такий існує.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає в діях відповідача грубі порушення законодавства про працю при розрахунках з позивачем ОСОБА_1 які полягають у вище перерахованому.

Статтею 141 КЗпП передбачено, що власник або уповноважений ним орган повинен неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про те , що стягнути з ТОВ «Гіперіон К» р/р 26006060473665 в Полтавському ГРУ ПАТ «Приватбанк» м.Полтава МФО 331401, код ЕДРПОУ 37645631, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість по заробітній платі в сумі 7212 грн. 90 коп..

Щодо виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені , відповідно до ст. 117 КЗпП України, суд вважає наступне.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМ України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Отже середній заробіток за час затримки відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України , в межах заявлених позивачем вимог за період з часу звільнення 10.09.2013 року по час звернення позивачем до суду 05.11.2013 року складає 56 днів * 51,72 грн. середньоденний заробіток = 2896,32 грн. .

Таким чином підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки 2896,32 грн. .

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на її користь відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 8000 грн.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення законних прав призвели чи могли призвести до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають для нього додаткових зусиль організації свого життя.

Оскільки встановлено порушення права позивача на отримання розрахунку в день звільнення, то спричинена моральна шкода має бути відшкодована відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, ступінь, обсяг та тривалість моральних страждань, які зазнали позивач .

Враховуючи обставини справи, той факт, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі було задоволено частково , а в матеріалах справи відсутні медичні довідки, які б свідчили про погіршення стану здоров'я позивача у зв'язку з протиправними діями відповідача чи інші докази на підтвердження завданих їм моральних страждань, суд вважає за можливе позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, на суму 850 грн.

Керуючись Постановою ПВСУ "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 року, , ЗУ "Про оплату праці" від 24.03.1995 року, ст. ст. 32, 43-1, 49, 48, 56, 115-117, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 57, 60, 61, 79, 84, 88, 89, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Гіперіон К» про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Гіперіон К» р/р 26006060473665 в Полтавському ГРУ ПАТ «Приватбанк» м.Полтава МФО 331401, код ЕДРПОУ 37645631, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість по заробітній платі в сумі 7212 грн. 90 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2896 грн.32 коп. , а також відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 850 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути з ТОВ «Гіперіон К» р/р 26006060473665 в Полтавському ГРУ ПАТ «Приватбанк» м.Полтава МФО 331401, код ЕДРПОУ 37645631 на користь держави судовий збір у розмірі 110 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.

Суддя Жмурко П.Я.