Постанова

від 24.09.2014 по справі 808/4653/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року 12 год. 20 хв. Справа № 808/4653/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М., представників позивача - Габуєва Г.Ю. (довіреність від 16 липня 2014 року) та Подунаєнка С.В. (довіреність від 04 серпня 2014 року), представника відповідача - Школової Ю.В. (довіреність від 14 січня 2014 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Підприємства споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Підприємства споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товариств (далі іменується - позивач) до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.07.2014 №0001202201, яким визначено суму штрафу у розмірі 31720 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить приписам частини 3 статті 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по сплаті суми штрафу на користь Державного бюджету України. Так, позивач посилається на безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про порушення позивачем статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі іменується - Закон України №481/95-ВР).

Ухвалою судді від 23.07.2014 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

24.09.2014 у судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні. Обґрунтовуючи свою позицію представник відповідача зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем за наслідками перевірки, проведеної співробітниками ОУ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області, якою встановлений факт реалізації позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку, що є порушенням вимог статті 11 Закону України №481/95-ВР. Представник відповідача вважає, що податкове повідомлення-рішення від 02.07.2014 №0001202201 прийняте відповідачем цілком правомірно, у порядок та спосіб, передбачені чинним законодавством України.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 24.09.2014.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Підприємство споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01751688), пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується - Закон України №755-IV); перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (статті 63, 64 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України)); та зареєстрований за юридичною/податковою адресою: 69084, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Базова, будинок №1, (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV).

Позивач провадить свою господарську діяльність на підставі Ліцензії №08-30-2670 від 23.09.2013, виданої Головним управлінням Міндоходів у Запорізькій області, на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (а.с. 44); термін дії Ліцензії з 01.10.2013 по 01.10.2014.

Листом від 18.06.2014 Оперативне управління ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області повідомило відповідача про те, що співробітниками оперативного управління ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя в ході проведення оперативно-профілактичних заходів встановлено, що директор магазину №5 ПСК «ВТП «Універсал» ОСОБА_4 здійснювала зберігання та реалізацію алкогольних напоїв виробництва ТОВ «Латона-Інвест», ТОВ «Олександрія БЛіГ», на яких марки акцизного податку викликають сумніви в якості. У листі зазначено, що відповідно до інформаційних баз даних Міністерства доходів і зборів України АС «Акцизні марки» марки акцизного податку, які містяться на пляшках, вилучених у магазині №5 ПСК «ВТП «Універсал», виробникам вказаної алкогольної продукції ТОВ «Латона-Інвест» та ТОВ «Олександрія БЛіГ» не видавались. З метою прийняття заходів реагування, до зазначеного листа додані матеріали перевірки на 34 аркушах.

На підставі матеріалів перевірки ОУ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 10.05.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 02.07.2014 №0001202201, яким відносно позивача застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 31720 грн.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення, на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначені Законом України №481/95-ВР.

Частиною 4 статті 17 Закону України №481/95-ВР визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.

Позивач вважає, що контролюючий орган, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, діяв всупереч вимог чинного законодавства, оскільки таке рішення ним прийняте за відсутності належним чином оформлених результатів перевірки ПСК «ВТП «Універсал». Однак, суд критично оцінює такі доводи позивача, з огляду на наступне.

Приписи статті 17 Закону України №481/95-ВР не встановлюють вимог щодо форми та змісту рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 (далі іменується - Порядок №790). Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Разом із тим відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX ПК України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності ПК України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу. Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні ПК України.

У свою чергу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, наведена норма зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган. Визначений цією нормою обов'язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Водночас статтею 113 ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні ПК України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи. Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в пункті 58.1 статті 58 ПК України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Тому прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні ПК України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме ПК України.

Приписи статті 17 Закону України №481/95-ВР у даному контексті можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам ПК України. Тому форма та порядок направлення відповідних рішень визначаються нормами ПК України.

Зазначене стосується також і норм Порядку №790. Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена цим підзаконним нормативно-правовим актом, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні ПК України, оскільки відповідні норми Порядку №790 в цій частині суперечать приписам ПК України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень Кодексу.

Тому, починаючи з 01.01.201, у контролюючих органів в розумінні ПК України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.

Водночас, встановлюючи наявність у відповідача підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій по суті правопорушення, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02.07.2014 №0001202201 підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

В даному випадку штрафні (фінансові) санкції застосовані відповідачем згідно абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР, яким встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Зі змісту протоколу огляду від 10.05.2014 (а.с. 34), на підставі якого відповідачем прийняте оскаржуване рішення, вбачається, що перевіркою магазину №5 ПСК «ВТП «Універсал» з'ясовано, що директор магазину ОСОБА_4 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв із акцизними марками, справжність яких викликає сумнів. Однак, при цьому в протоколі огляду від 10.05.2014 особою, яка здійснювала перевірку - оперуповноваженим Пироговим С.О., не наведено жодних ознак, які викликають у нього сумнів у справжності марок акцизного збору. У матеріалах перевірки взагалі відсутні будь-які докази того, що марки акцизного збору є підробленими чи не відповідають встановленим законодавством зразкам.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду жодного доказу вчинення відповідачем порушень, відповідальність за які визначена абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону України №481/95-ВР - ані реалізації фальсифікованої алкогольної продукції, ані реалізації алкогольних виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Крім того, суд звертає увагу та той факт, що протокол огляду від 10.05.2014 не містить переліку товару - алкогольних напоїв, які були вилучені, та не містить опису акцизних марок із зазначенням серії, номера та дати. Натомість, в матеріалах справи наявний другий протокол огляду від 12.05.2014 (а.с. 37), в якому зазначено, що у присутності двох понятих було проведено огляд товару - пляшок з алкогольними напоями в кількості 280 штук з акцизними марками згідно переліку.

З даного приводу суд зазначає, що вилучення товару відбулось саме 10.05.2014, а не 12.05.2014, тому саме протокол огляду від 10.05.2014 повинен був містити перелік товару із зазначенням реквізитів акцизних марок. Тобто, встановлення зв'язку між товаром, який було вилучено 10.05.2014 та описом акцизних марок, який міститься в протоколі від 12.05.2014, є неможливим, оскільки при вилученні товару 10.05.2014 фахівцями контролюючого органу не складено жодного його опису.

Разом з цим, суд звертає увагу також на те, що постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2014 у справі №333/4875/14-а, яка набрала законної сили, визнані протиправними дії оперуповноваженого ОУ ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів в Запорізькій області Пирогова С.О. по огляду та вилученню алкогольної продукції 10.05.2014 у магазині №5 ПСК «ВТП «Універсал», а протокол від 10.05.2014 - скасовано. Крім того, постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 08.08.2014 справа №333/4397/14-п про адміністративне правопорушення відносно директора магазина №5 ПСК «ВТП «Універсал» ОСОБА_4 закрита, у зв'язку із відсутністю у її діях складу правопорушення, а вилучені протоколом огляду від 10.05.2014 алкогольні напої підлягали поверненню.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи допустимі та належні докази у їх сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області від 02 липня 2014 року №0001202201.

Присудити з Державного бюджету України на користь Підприємства споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товариств (код ЄДРПОУ 1751688) суму судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 (сімдесят) коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська