Рішення

від 23.07.2014 по справі 910/10058/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10058/14 23.07.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Босенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомДержавного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс" простягнення 115 123,42 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Медвінський Т.А. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (надалі - ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеротехсервіс", (надалі - ТОВ "Аеротехсервіс") про: стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 96 240,00 грн., 3% річних у розмірі 5 217,34 грн., інфляційних втрат у розмірі 6 448,08 грн. та пені у розмірі 7 218,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2014р. порушено провадження у справі №910/10058/14 та розгляд справи призначено на 23.06.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. у зв'язку із перебуванням судді Ковтуна С.А. у відпустці справу №910/10058/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. справу №910/10058/14 було прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. розгляд справи №910/10058/14 було відкладено до 09.07.2014р.

У судове засідання 09.07.2014р. представник відповідача не з'явився, вимог ухвал суду від 30.05.2014 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2014р. розгляд справи відкладено на 23.07.2014р.

В судовому засіданні 23.07.2014р.представник позивача надав додаткові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи, просив задовольнити позовну заяву.

Уповноважений представник відповідача втретє на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про прийняття справи до провадження від 30.05.2014р. та відкладення розгляду справи від 23.06.2014р., від 09.07.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03057, м. Київ, вул. Металістів, 17, кв. 503 та отримані відповідачем про, що свідчать рекомендовані повідомлення, які долучено до матеріалів справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/10058/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.8.2008р. між "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (сторона 1, позивач) та ТОВ "Аеротехсервіс" (сторона 2, відповідач) укладено договір №187-08 щодо скоординованої діяльності сторін по виконанню наступних видів робіт на авіаційній техніці: періодичне технічне обслуговування повітряних судів; доробки і модернізація по бюлетенях промисловості та експлуатаційних бюлетенях повітряних судів, двигунів, ВСУ, їх комплектуючих і засобів технічного обслуговування, наземного обладнання, КВА, ЗВ (далі по тексту АТ), що випускається розробниками і заводами-виготовлювачами авіатехніки; продовжування ресурсу і календарного терміну служби, виконання поточного середнього і капітального ремонтів АТ; надання в оренду наземного обладнання, КВА, КПА для виконання робіт на авіаційній техніці згідно переліку №1; виготовлення гумо-технічних виробів (ГВТ); виготовлення деталей одноразової заміни (контровки, прокладки та ін.); виконання інших послуг по узгодженню сторін.

Відповідно до п. 2.3 договору кожен вид робіт і ремонт кожної партії АТ виконується по окремій додатковій угоді, що є невід'ємною частиною даного договору.

Сторона - замовник зобов'язана: направити стороні - виконавцю заявку на виконання робіт на конкретний перелік АТ із зазначенням виду ремонту. Для ремонту літаків, двигунів та ДСУ - додатково надати паспортні дані, наробітки, кількість циклів і причин зняття з експлуатації (п. 3.3.1. договору).

Пунктом 3.3.2. договору сторони погодили, що по отриманні від сторони - виконавця проекту додаткової угоди на виконання робіт впродовж 3-х робочих днів підписати і затвердити печаткою додаткову угоду.

Згідно п. 4.1. договору конкретний перелік, терміни виконання робіт, умови оплати визначаються додатковою угодою до даного договору, що є невід'ємною частиною договору.

Вартість виконання робіт на кожну партію АТ по кожному виду робіт визначається підписаним обома сторонами відповідним протоколом узгодження цін, що є невід'ємною частиною договору (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.4. договору виконанні роботи оформлюються актом виконаних робіт.

Якщо на протязі 10 днів після повідомлення стороні - замовнику про закінчення виконаних робіт стороною - виконавцем, та отримання нею Актів виконаних робіт, сторона - замовник не підпише їх або не надасть вмотивованої відмови, буде вважатися, що Акти виконаних робіт підписані та у сторони - замовника немає претензій до сторони - виконавця.

У випадку невиконання своїх зобов'язань, що випливають з даного договору, сторона, що не виконала (прострочила) своє зобов'язання сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов'язання вираженого в гривнях за кожний день прострочення у встановленому законом порядку (п. 6.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2009 року.

Додатковою угодою №2 від 26.12.2009р. до договору сторони продовжили термін дії договору №187-06 від 06.08.2008р. до 31.12.2011 року.

Додатковою угодою №4 від 01.03.2012р. сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2013 року.

Додатковою угодою №8 від 19.07.2012р. сторонами погоджено, що сторона 1, згідно заявки сторони 2 вих. №99-12 від 21.06.2012р., №108-12 від 02.07.2012р., на своїх виробничих площах зобов'язується виконати стендове випробування по програмі, наданій стороною 2 в заявці вих.. №123-12 від 19.07.2012р., та внутрішню консервацію двигуна Д-30КП-2 зав. №03053048502083.

Виконання всіх робіт проводиться в присутності представників сторони 2 (п. 1.2 додаткової угоди №8 до договору №187-08 від 06.08.2008р. (надалі - додаткова угода №8).

Відповідно до п. 1.3. додаткової угоди №8 сторона 2 оплачує роботи згідно виставлених рахунків і в терміни, обговорені даною додатковою угодою.

Згідно п. 2.1 додаткової угоди №8 початком виконання робіт вважати дату здійснення передоплати за виконання стендового випробування на розрахунковий рахунок сторони 1.

Термін виконання робіт складає 10 робочих днів (п. 2.2 додаткової угоди №8).

Загальна вартість виконання робіт зі стендового випробування та внутрішньої консервації двигуна Д-30КП-2 зав. №030530048502083 (з урахуванням транспортування), зазначених у даній додатковій угоді складає 96 240,00 (дев'яносто шість тисяч двісті сорок грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ (20%) 16 040,00 (шістнадцять тисяч сорок грн. 00 коп.).

Дана ціна виконання робіт дійсна до 01.10.2012р (п. 3.1 додаткової угоди №8).

Відповідно до п. 3.2 додаткової угоди №8 сторона 2 зобов'язується здійснити передоплату вартості стендового випробування та транспортування на розрахунковий рахунок сторони 1 у розмірі 100% (сто відсотків) у термін 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку.

Згідно п.3.3 додаткової угоди №8 виконані роботи оформлюються Актом виконаних робіт. Якщо протягом 10 днів після відправлення стороною 1 Актів виконаних робіт сторона 2 не підпише їх, або не надасть вмотивованої відмови, буде вважатися, що Акти виконаних робіт підписані й у сторони 2 немає претензій до сторони 1.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що роботи передбачені додатковою угодою №8 ним виконано в повному обсязі, однак відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у ТОВ "Аеротехсервіс" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 96 240,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, 06.08.2008р. між сторонами у справі укладений договір та додаткова угода №8 від 19.07.2012р., згідно з якою позивач зобов`язався виконати стендове випробування по програмі, наданій стороною 2 в заявці вих. №123-12 від 19.07.2012р., та внутрішню консервацію двигуна Д-30КП-2 зав. №03053048502083.

Оцінивши зміст Договору та додаткової угоди №8, з яких виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837 - ст.864 ЦК України.

Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленим актом приймання виконаних робіт за 83 від 31.10.2012р. на суму 96 240,00 грн., Рахунком-фактурою №ДП-0000989 від 24.07.2012р., Видатковою накладною №ДП-0000240 від 08.11.2012р. та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №0000000012 від 08.11.2012р.

Як стверджує позивач, ТОВ "Аеротехсервіс" свої зобов'язання за Договором щодо оплати робіт не виконано.

21.03.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією за №846/ю згідно якої просив відповідача у строк 10 банківських днів з моменту отримання даної претензії сплатити заборгованість, претензію відповідачем отримано 24.04.2013р., однак залишено без належного реагування.

09.07.2013р. позивач повторно звернувся до відповідача з претензією за №1883/ю, разом з тим, відповідачем не надано відповіді та не сплачено заборгованість.

Позивачем також направлено на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2013р., згідно якого заборгованість відповідача склала 96 240,00 грн., у тому числі і за актом №83 від 31.10.2012р.

Жодних доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не подано.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною четвертою статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У п. 3.2 додаткової угоди №8 сторона 2 зобов'язується здійснити передоплату вартості стендового випробування та транспортування на розрахунковий рахунок сторони 1 у розмірі 100% (сто відсотків) у термін 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку.

Згідно п.3.3 додаткової угоди №8 виконані роботи оформлюються Актом виконаних робіт. Якщо протягом 10 днів після відправлення стороною 1 Актів виконаних робіт сторона 2 не підпише їх, або не надасть вмотивованої відмови, буде вважатися, що Акти виконаних робіт підписані й у сторони 2 немає претензій до сторони 1.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 96 240,00 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 217,34 грн. 3 % річних та 6 448,08 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості виконаних робіт стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 5 217,34 грн. 3% річних та 6 448,08 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

ДП "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" також заявлено вимогу про сплату пені у розмірі 7 218,00 грн.

Як встановлено судом, в п. 6.1 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення умов договору, а саме: у випадку невиконання своїх зобов'язань, що випливають з даного договору, сторона, що не виконала (прострочила) своє зобов'язання сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного (простроченого) зобов'язання вираженого в гривнях за кожний день прострочення у встановленому законом порядку.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачена загальна позовна давність у три роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, господарський суд зазначає наступне, що вимоги щодо стягнення пені за порушення строків оплати виконаних робіт за актом №83 від 31.10.2012р., позивачем заявлено лише 26.05.2014р., тобто за межами річного строку позовної давності, проте, оскільки ТОВ "Аеротехсервіс" не заявлялось про застосування позовної давності, то в силу ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України господарським судом позовна давність не застосовується.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок пені з 20.11.2013р. по 20.05.2014р. виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ 7,5%, однак, згідно даних Національного банку України у період з 20.11.2013р. по 14.04.2014р. розмір облікової ставки НБУ дорівнював 6,5%, з 15.04.2014р. по 20.05.2014р. розмір подвійної облікової ставки НБУ дорівнював 9,5%.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 96240 20.11.2013 - 14.04.2014 146 6.5000 % 0.036 %* 5004.48 96240 15.04.2014 - 20.05.2014 36 9.5000 % 0.052 %* 1803.51 За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд приходить до висновку, щодо задоволення вимог в частині стягнення пені у розмірі 6 807,99 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеротехсервіс» (03057, м. Київ, вул. Металістів, 17, кв. 401, ідентифікаційний код 25642627) на користь Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (54037, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, ідентифікаційний код 09794409) основний борг у розмірі 96 240 (дев'яносто шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., пеню у розмірі 6 807 (шість тисяч вісімсот сім) грн. 99 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 448 (шість тисяч чотириста сорок вісім) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 5 217 (п'ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 34 коп., судовий збір у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 27 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 28.07.2014р.

Суддя В.В. Князьков