Рішення

від 25.06.2014 по справі 910/10132/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10132/14 25.06.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нікатекс-Трейд", м. Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вітрола", м. Київ, простягнення заборгованості 251 843,34 грн. за участю представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікатекс-Трейд" (надалі - ТОВ "Нікатекс-Трейд") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрола" (надалі - ТОВ "Вітрола") про: стягнення заборгованості за орендоване приміщення у розмірі 231 034,34 грн., пені у розмірі 29 635,20 грн., вартості послуг адвоката у розмірі 2 000,00грн. та судового збору у розмірі 5 200,00 грн.

Ухвалою від 28.05.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Паламаря П.І. порушено провадження у справі № 910/10132/14 та призначено її до розгляду на 10.06.2014 р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р., у зв'язку із перебуванням судді Паламаря П.І. у відпустці, справу №910/10132/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 р. суддею Князьковим В.В. прийнято до провадження справу №910/10132/14.

У судовому засіданні 10.06.2014 р. господарським судом міста Києва відкладено розгляд справи, у зв'язку із неявкою відповідача, на 25.06.14 р. про що винесена відповідна ухвала.

24.06.14 р. через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва позивачем надані витребувані судом документи та заява про уточнення позовних вимог, в якій ТОВ «Нікатекс-Трейд» просило стягнути заборгованість за користування орендованим приміщенням у розмірі 231 034,34 грн., пеню у розмірі 13 609,00 грн., вартість послуг адвоката у розмірі 2 000,00грн. та судовий збір у розмірі 5 200,00 грн.

У судовому засіданні 25.06.14 р. представник позивача надав пояснення по суті спору, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог відповідачем не надано.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про порушення провадження по справі від 28.05.2014р. та про відкладення розгляду справи від 25.06.2014р., відправлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 100/2.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надані всі докази необхідні для прийняття рішення та беручи до уваги приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/10132/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011 р. між ТОВ "Нікатекс-Трейд" (орендар, позивач) та ТОВ "Вітрола" (суборендар, відповідач) укладено договір суборенди приміщення № 02/01-10-11, за умовами якого орендар передає, а суборендар приймає в користування нежитлове приміщення загальною площею 213 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Петрицького, буд. 4. (п. 1.1.)

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що передача приміщення здійснюється в термін 5 п'яти календарних днів, з дня набуття чинності договору, в свою чергу, відповідно до п 3.1. договору встановлено, що він набирає чинності з 01.10.2011 р.

Згідно п. 4.1. договору оплата проводиться покупцем в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію товару

Передача приміщення оформлюється актом приймання-передачі, в якому зазначається вартість і технічний стан приміщення, акт підписується обома сторонами договору та є його невід'ємною частиною. (п. 2.2.)

Пунктом 4.1. договору сторони встановили, що суборендар вносить плату в розмірі 15,00 USD (п'ятнадцять доларів 0 центів США) в тому числі 20% ПДВ за один квадратний метр загальної площі за місяць. Оплата за 213 кв.м. становить 3 195,00 USD (три тисячі сто дев'яносто п'ять доларів 0 центів США) в тому числі 20% ПДВ і коригується відповідно до індексу інфляції, визначеного Міністерством Статистики України за місяць, що передує місяцю, в якому проводилась оплата.

Відповідно до п. 4.4. договору оренда плата сплачується в гривнях України.

Згідно п. 4.5. договору розрахунки по орендній платі проводяться у вигляді передоплати наступним чином: за перший календарний місяць та останній календарний місяць суборендар сплачує орендну плату авансовим платежем за виставленим розрахунком-фактурою протягом трьох банківських днів з дня з дня виставлення, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендаря. В подальшому розрахунки по орендній платі проводяться кожного місяця у вигляді стовідсоткової передоплати безготівкових коштів не пізніше 25 числа кожного попереднього місяця, який передує наступному розрахунковому місяцю.

У випадку прострочення по сплаті орендних та інших платежів суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, від суми заборгованості за кожен день прострочення. (п. 8.1.)

Згідно п. 8.6. договору сторони погодили, що у випадку систематичної несплати суборендарем повної суми орендної плати протягом календарних п'яти днів після числа кожного попереднього місяця, який передує наступному розрахунковому місяцю, орендар має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір з відшкодуванням орендної плати та стягненням штрафу, про що письмово повідомляє суборендаря.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору передав приміщення орендарю та виставив розрахунки за користування приміщенням, однак дані розрахунки відповідачем на сплачені, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість зі слати орендованого приміщення у розмірі 231 034,34 грн.

Наявний у матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.04.2014 р. підписаний керівником суборендаря - ТОВ «Вітрола», підтверджує, що з боку відповідача не має заперечень з приводу існування боргу за оплату орендованого приміщення у розмірі 231 034,34 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за період з 1 січня 2014 р. по 25 червня 2014 р. у розмірі 13 609 грн., вартість послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн. та судового збору у розмірі 5 200, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у користування приміщення за адресою: м. Київ, вул Петрицького, буд. 4, загальною площею 213 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 8.6. договору відповідач в односторонньому порядку розірвав договір про що була укладена додаткова угода № 3 від 25 квітня 2014 р (засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи). Підставою для розірвання договору стала систематична несплата суборендарем орендної плати, що підтверджується наданим позивачем графіком погашення заборгованості за 2013 рік за договором оренди № 02/01-10-11 від 01.10.11 р., згідно до якого заборгованість ТОВ «Вітрола» перед ТОВ «Нікатекс-Трейд» станом на 01.02.2014 р. склала 146 554,94 грн.

Вищий Господарський суд України у п. 1.12 постанови пленуму «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року № 14 зазначає, що відповідно до частин другої і третьої статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору. Зі змісту цих норм випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за неналежне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору розрахунки по орендній платі проводяться у вигляді передоплати наступним чином: за перший календарний місяць та останній календарний місяць суборендар сплачує орендну плату авансовим платежем за виставленим розрахунком-фактурою протягом трьох банківських днів з дня з дня виставлення, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендаря. В подальшому розрахунки по орендній платі проводяться кожного місяця у вигляді стовідсоткової передоплати безготівкових коштів не пізніше 25 числа кожного попереднього місяця, який передує наступному розрахунковому місяцю.

Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 25.04.2014 р. у відповідача утворилась заборгованість перед відповідачем у розмірі 231 034,34 грн. за договором суборенди приміщення.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Нікатекс-Трейд» доведено та матеріалами справи підтверджено існування обов'язку у відповідача зі слати сплати орендної плати у розмірі 231 034,34 грн. за користування приміщенням

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Нікатекс-Трейд" про стягнення з ТОВ «Вітрола» заборгованості у розмірі 231 034,34 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 13 609,00 грн.

Як встановлено судом, в п. 8.1. договору сторони передбачили відповідальність за порушення строку сплати орендних платежів, встановивши, що суборендар повинен сплатити орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в даний період від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розмір штрафних санкцій згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати підлягає стягненню пеня у розмірі 13 609,00 грн.

Позивачем також заявлені до стягнення судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Згідно матеріалів справи між позивачем (надалі - замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (надалі - виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг № 0304/14 від 03.04.2014 р.

Відповідно до умов договору адвокат надає ТОВ «Нікатекс-Трейд» юридичні та консультаційні послуги з питань юридичного аналізу та підготування позовної заяви в суд до ТОВ «Вітрола», з приводу стягнення заборгованості та штрафних санкцій по договору оренди.

Як слідує із аналізу договору доказом підтвердження виконаних робіт є підписаний обома сторонами договору акт прийняття-передачі послуг.

20.05.2014 р. замовником та виконавцем складено та підписано акт про надання послуг до договору про надання юридичних послуг, за змістом якого адвокат ОСОБА_1 надав ТОВ «Нікатекс-Трейд» юридичні послуги вартістю 2 000,00 грн.

У відповідності до матеріалів справи позивачем було переховано кошти згідно платіжного доручення № 106 від 21.05.2014 р. у сумі 2 000,00 грн. ОСОБА_1 з призначенням платежу: сплата юридичних послуг згідно договору №0304/14 від 20.05.2014 р.

У Відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 48 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Як зазначається в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 1 жовтня 2002 р. ст. 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті лише в тому разі, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування як судових витрат сум, сплачених стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам. Стягнення ж суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

Враховуючи доведеність позивачем сплати саме адвокату ОСОБА_1 коштів за надання юридичних послуг, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з оплатою адвокатських послуг у розмірі 2 000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону України «Про судовий збір»).

Ставка за подачу в господарський суд позову майнового характеру встановлюється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи те, що майнова вимога позивача становить 246 643,34 грн., стягненню підлягає сума судового збору у розмірі 4 932,86 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікатекс-Трейд" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрола» (03127, м. Київ, проспект 40-Річчя Жовтня, буд. 100/2 , ідентифікаційний номер 24581941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікатекс-Трейд" (03115, м. Київ, вул. Анатолія Петрицького, буд. 4, ідентифікаційний код 37832844) основний борг у розмірі 231 034 (двісті тридцять одна тисяча тридцять чотири) грн. 34 коп., пеню у розмірі 13 609 (тринадцять тисяч шістсот дев'ять) грн. 00 коп., вартість послуг адвоката у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. судовий збір у розмірі 4 932 (чотири тисячі тридцять дві) грн. 86 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 01.07.2014р.

Суддя В.В. Князьков