Рішення

від 10.09.2014 по справі 910/15165/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15165/14 10.09.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергопуск", м. Київ доДержавного підприємства "Укрметротунельпроект", м. Київ простягнення 73 462,53 грн. Суддя Князьков В.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Романюк М.В. - за довіреністю, Трофименко А.П. - директор від відповідача:Хазанов А.В. - за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопуск" (надалі - ТОВ "Енергопуск") звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача, Державного підприємства "Укрметротунельпроект" (надалі - ДП "Укрметротунельпроект") про стягнення 73 462,53 грн.

Ухвалою від 25.07.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Ковтуна С.А. порушено провадження у справі № 910/15165/14.

11.08.2014р. від відповідача надійшло пояснення щодо суті позовних вимог, у якому ДП "Укрметротунельпроект" фактично визнає заборгованість та позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та просить суд розстрочити виконання рішення до 28 лютого 2015 року, зобов'язується сплатити основний борг з урахуванням інфляційного збільшення та сплатити 3% річних від суми заборгованості. Разом з тим, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, а позивача відмовитись від позовних вимог в цій частині.

В судовому засіданні оголошено перерву до 10.09.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Ковтуна С.А. у відпустці, справу №910/15165/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою від 10.09.2014р. справу №910/15165/14 прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Представник позивача в судовому засіданні 10.09.2014р. позовні вимоги підтримав повністю та подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошті суми в межах предмета позову.

Уповноважений представник відповідача, позовні вимоги визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, а також відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014р. відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/15165/14.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.07.2012р. між позивачем (далі - виконавець) та відповідачем (далі - замовник) було укладено Договір № 1-07 на виконання проектних робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання проектних робіт (ПР): «Розробка робочої документації кошторисів на пусконалагоджувальні роботи при спорудженні дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від ст. «Виставковий центр» до Одлеської площі в Голосіївському районі м.Києва».

Зміст та обсяг роботи в цілому визначаються узгодженим Кошторисом (додаток №1), що складає невід'ємну частину даного договору (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору термін здачі робіт в цілому по договору визначається узгодженим Календарним планом (Додаток №3), що складає невід'ємну частину даного договору.

Згідно п. 1.4 договору договір діє в межах Генерального Договору №61/02-08-РД/10-ДБМ/2011 від 29.06.2011р., «Розробка проектно-кошторисної документації стадії «РД» на будівництві Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від ст. «Виставковий центр» до Одеської площі у Голосіївському районі м. Києва».

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що вартість робіт за цим договором становить 102 013,00 (сто дві тисячі тринадцять грн.), крім того: 20% ПДВ - 20 402,60 грн. (двадцять тисяч чотириста дві грн. 60 коп.). Загальна сума за договором - 122 415,60 грн. (сто двадцять дві тисячі чотириста п'ятнадцять грн. 60 коп.).

Загальна вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток №2), що є невід'ємною частиною даного договору.

Оплата проектних робіт проводиться замовником після підписання двостороннього акту здачі-приймання робіт в межах отриманих від генерального замовника за генеральним договором №61/02-08-РД/10-ДБМ/2011 від 29.06.2011р. коштів в термін, що складає 5 банківських днів з дня отримання коштів на розрахунковий рахунок ДП "Укрметротунельпроект"(п.2.7 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору після закінчення виконання робіт виконавець передає замовнику документацію за накладною та акт здачі-приймання ПР.

Згідно п. 3.5 договору замовник зобов'язаний розглянути прийняту документацію, і на протязі 10 календарних днів підписати акт здачі-приймання виконаних робіт та передати його виконавцю, або вмотивовану відмову від приймання робіт з переліком необхідних доробок, які виконавець зобов'язаний усунути за власний рахунок в узгоджений сторонами строк.

За невиконання, або неналежне виконання договірних зобов'язань замовник і виконавець несуть майнову відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 4.1 договору).

У разі порушення замовником термінів оплати за виконану роботу, останній сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату нарахування пені (п.4.3 договору).

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання договірних зобов'язань.

Датою завершення робіт виконавцем вважається дата передачі замовнику готової проектної документації з накладною, що є її невід'ємним додатком та підписанням сторонами акта приймання-передачі робіт (п. 7.4 договору).

Матеріали справи містять такий кошторис, календарний план та протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (Додаток №1, Додаток №2, Додаток №3).

Спір у справі виник в зв'язку з не повним виконанням відповідачем свого обов'язку за договором щодо оплати виконаних робіт, що призвело до виникнення заборгованості.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у своїх поясненнях щодо позовних вимог не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та просить суд розстрочити виконання рішення до 28.02.2015р., щодо вимог в частині стягнення пені, просить суд відмовити в цій частині.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, 12.07.2012р. між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач зобов`язався виконати проектні роботи (ПР): «Розробка робочої документації кошторисів на пусконалагоджувальні роботи при спорудженні дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від ст. «Виставковий центр» до Одеської площі в Голосіївському районі м.Києва».

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837 - ст.887 ЦК України.

За приписами ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно актів здачі-приймання проектних робіт №26 від 07.11.2012р., №2/5 від 04.07.2013р. позивачем виконано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 122 415,60 грн.

Разом з тим, відповідач свого обов'язку щодо оплати виконаних робіт в строки, встановлені Договором, в повному обсязі не виконав, сплатив позивачу 61 923,60 та не надав доказів виконання свого обов'язку щодо оплати робіт за актом№2/5 від 04.07.2013р. на суму 60 492,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 4-03 від 26.03.2014р. щодо оплати виконаних робіт. У листі-відповіді на вказану претензію (лист № 01-14/194 від 29.04.2014р.), відповідач визнав заборгованість у розмірі 60 492,00 грн. та зобов'язувався сплати борг до кінця першого півріччя 2014 року.

Окрім того, позивачем надано до матеріалів справи лист №01-09/257 від 20.06.2014р. в якому ДП "Укрметротунельпроект" в якому відповідач вказує, що акт здачі-приймання проектних робіт №57 до додаткової угоди №9 до договору від 29.06.2011р. №61/02-08-РД/10-ДБМ/2011 підписано ДП "Укрметротунельпроект" та КП "Київський метрополітен" 29.07.2013р. Розрахунок на обсяг робіт за актом №57 від 29.07.2013р., здійснено КП "Київський метрополітен" з ДП "Укрметротунельпроект" після підписання акту сторонами.

Однак, незважаючи на відправлені позивачем вимоги та виконання генеральним замовником обов'язку щодо оплати робіт, ДП "Укрметротунельпроект" борг сплачено не було.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт в частині 60 492,00 грн. та не спростував заявлених позовних вимог в цій частині, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України., а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 60 492,00 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 730,23 грн. 3 % річних та 7 264,40 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 7 264,40 грн. інфляційних та 3% річних в розмірі 1 730,23 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 3 975,90 грн. пені.

Як встановлено судом, в п. 4.3 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення умов договору, а саме: у разі порушення замовником термінів оплати за виконану роботу, останній сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату нарахування пені.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком пені на суму 3 975,90 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним та узгоджується з ч. 6 ст. 232 ГК України, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд зазначає наступне:

Частиною 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012р. за №9, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи , зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи, враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобовязань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до норм ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду належних документальних доказів які б підтверджували винятковість випадку згідно з вимогами ГПК України та доказів того, як розстрочка виконання рішення сприятиме його виконанню.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи інтереси обох сторін, суд не знаходить обєктивних обставин, які б підтверджували виключність випадку, передбаченого ст. 121 ГПК України, для надання розстрочки виконання рішення суду.

У задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення відмовляється.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопуск" задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укрметротунельпроект" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 21, к. 1, ідентифікаційний код 01388443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопуск" (01014, м. Київ, вул. Струтинського, 6; ідентифікаційний код 30969817) 60 492 (шістдесят тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 00 коп., пеню у розмірі 3 975 (три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 90 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 264 (сім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 40коп., 3% річних у розмірі 1 730 (одна тисяча сімсот тридцять) грн. 23 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 11.09.2014р.

Суддя В.В. Князьков