Рішення

від 15.07.2014 по справі 457/672/14-ц

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/672/14-ц

номер провадження №2/457/223/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Марчука В.І.

при секретарі - Словіцькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Трускавецької міської ради, КП "Трускавецьжитло" Трускавецької міської ради про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Трускавецької міської ради, КП "Трускавецьжитло" Трускавецької міської ради про визнання права власності, мотивуючи тим, що їм, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 39,0 кв.м. Дана квартира складається з однієї житлової кімнати площею 21.4 кв.м., та кухні.

З метою покращення житлових умов та приведення квартири у відповідність до санітарних вимог, позивачами самовільно добудовано житлову прибудову розміром 7.65 х 7.95, внаслідок чого збільшено житлову площу на 35,0 кв.м. Дану прибудову було здійснено зі згоди мешканців цілого житлового будинку та у відповідності до будівельних вимог.

Проте позивачами не було отримано дозволу на виконання будівельних робіт, тому дана добудова є самочинною. Коли позивачі звернулись до відповідача для реєстрації зазначеного нерухомого майна, то їм порадили звернутись до суду з даним позовом.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, однак подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять позов задоволити. Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити.

Представник відповідача Трускавецької міської ради ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, не заперечує щодо задоволення позову.

Представник відповідача КП «Трускавецьжитло» Трускавецької міської ради Ковалик Ю.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечує щодо задоволення позову.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1, загальною площею 39,0 кв.м. Дана квартира складається з однієї житлової кімнати площею 21.4 кв.м., та кухні. З метою покращення житлових умов та приведення квартири у відповідність до санітарних вимог, позивачами самовільно добудовано житлову прибудову розміром 7.28 х 7.00, внаслідок чого збільшено житлову площу на 29,6 кв.м. Перед тим, як здійснювати будівництво, вони отримали згоду у інших співвласників будинку АДРЕСА_1 - власників інших квартир. Про відсутність порушеного права інших мешканців будинку свідчать їхні підписи.

Згідно ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відовідно до ч.13 Постанови №6 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самовільного будівництва)» вирішуючи позови про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових багатоквартирних будинках, суди повинні враховувати, що положення статті 376 ЦК до цих правовідносин не застосовуються. Проте у випадку, коли квартира в такому будинку розташована на першому (цокольному) поверсі й власник здійснив прибудову до неї з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки, спір повинен вирішуватися відповідно до правил статті 376 ЦК.

Встановлено, що позивачі дійсно без проектної та дозвільної документації прибудували до належної їм квартири, яка знаходиться на першому поверсі, спірну добудову, тобто здійснили самовільне будівництво, однак проведена ним добудова не порушує прав та інтересів інших осіб, підтвердженням чого є заяви мешканців сусідніх квартир, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно висновку технічного звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкції та інженерних мереж квартири АДРЕСА_1, виконаного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 - на основі проведенного візуального обстеження встановлено, що квартира АДРЕСА_1 в цілому відповідає надійності і безпечності для експлуатації. Основні конструктивні елементи квартири в цілому знаходяться в доброму та задовільному стані.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що власником земельної ділянки площею 0,282 га, кадастровий №4611500000:06:003:0050, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку) є Трускавецька міська рада, правокористувачем даної земельної ділянки є - КП «Трускавецьжитло» Трускавецької міської ради.

Будівництво (реконструкція) позивачем будинку не порушує також цільового призначення земельної ділянки, яка виділена для обслуговування житлового будинку.

У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, ч.2 цієї статті передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається за підставами, що незаборонені законом, зокрема із правочинів, ч. 2 цієї статті, передбачає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відовідно до ч.16 Постанови №6 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самовільного будівництва)» позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Беручи до уваги вищенаведене, зокрема те, що відповідач (власник земельної ділянки) не заперечує щодо задоволення позову, самочинне будівництво спірного нерухомого майна здійснено без порушення будівельних і технічних норм, а також те, що судом не здобуто доказів того, що таке будівництво суперечить суспільним інтересам чи порушує права інших осіб та що таким будівництвом порушені санітарно-технічні вимоги чи правила експлуатації будинку, суд не вбачає перешкод для задоволення позову, а вважає, що є достатньо підстав для задоволення такого і визнання за позивачами права власності на квартиру в рівних частинах з урахуванням самочинно проведеної добудову до квартири.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, право власності на нерухоме майно в рівних частках, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 77,9 кв.м., житловою - 51,3 кв.м., з врахуванням самочинно прибудованих житлової кімнати літ. 3-6 пл. 12,4 кв.м., кладової літ. 3-7 пл. 2,4 кв.м., коридору літ. 3-8 пл. 6,8 кв.м., кладової літ. 3-9 пл. 0,8 кв.м., житлової кімнати літ. 3-10 пл. 17,2 кв.м.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. І. Марчук