Рішення

від 13.10.2014 по справі 22-ц/796/10920/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e- m ail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22 ц - 796/10920/2014 Головуючий у І інстанції: Парамонов М.Л.

Доповідач: Корчевний Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого Корчевного Г.В.,

Суддів Лапчевської О.Ф., Оніщука М.І.,

при секретарі Меєчко Д.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний медичний коледж» в особі Чернишова ВіктораІвановича на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний медичний коледж» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,-

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний медичний коледж» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову позивачказазначала, що вона працювала у ПВНЗ «Міжнародний медичний коледж» на посаді перекладача-дактилолога з 03.09.2012 року по 31.07.2013 року та звільнена з роботи за власним бажанням за ст.38 КЗпП України на підставі наказу №22к від 31.07.2013 року.

На день звільнення з роботи ОСОБА_2 була нарахована але не виплачена заробітна плата за період з 03.05.2013 року по 31.07.2013 року в сумі 6528,00 грн.; внаслідок зазначених обставин їй завдано також моральної шкоди, розмір якої вона оцінює грошовою сумою 5000,00 грн.; просиласуд постановити рішення, яким стягнути з Відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 03.05.2013 року по 31.07.2013 року у розмірі 6528,00 грн., а також - середній заробіток за час затримки розрахунку - з 01.08.2013 року та в порядку відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

В подальшому позивачка уточнила позовні вимоги, вказавши,що вона працювала у відповідача фактично до 27.06.2013 року включно, згідно звіту відповідача до Управління Пенсійного фонду (даних персоніфікації про застраховану особу) сума заборгованості по заробітній платі за період з 03.05.2013 року по 27.06.2013 року (за два повних відпрацьованих місяці) становить (2505,00 х 2) = 5010,00 грн.Зазначила, що відповідач відмовив у наданні довідки-розрахунку про заборгованість по заробітній платі; відтак просила позов задовольнити в об'ємі позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за два місяці, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за чотири місяці, а також - в порядку відшкодування моральної шкоди 5000,00 грн.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного вищого навчального закладу«Міжнародний медичний коледж» (код 32913038) на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) 5010 грн. 00 коп. - заборгованість по заробітній платі за травень - червень 2013 року, 10020,00 грн. - середній заробіток за час затримки розрахунку, 500,00 грн. - в порядку відшкодування моральної шкоди, а всього - 15530 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 00 коп.; в решті позову - відмовлено.

Стягнуто з Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний медичний коледж» (код 32913038) на користь держави судовий збір в сумі 365 грн. 40 коп.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний медичний коледж»подав апеляційну скаргу та посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права просить рішення суду скасувати повністю та, застосувавши до вимог ОСОБА_2 позовну давність, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вказує, що законом встановлені строки для звернення особи до суду за захистом порушених прав, в т.ч. трудових, де діють скорочені строки. Відповідно до ст. 233 КзПП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.

Апелянт вважає, що позивачка пропустила строк для звернення до суду, оскільки позов подано через 3 місяці та 11 днів після її звільнення відповідно до наказу №22-к від 31.07.2014 р. за ст. 38 КзПП України, тобто за власним бажанням.

Зазначає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про розмір заборгованості, оскільки до винесення оскаржуваного рішення позивачці було нараховано та виплачено 1812,43 грн. за рахунок коштів Міжнародного коледжу Святого Луки та 2052,60 грн. за рахунок відповідача, вказані обставини позивачка підтвердила в судовому засіданні 17.07.2014р.

Апелянт вважає, що заборгованість перед позивачкою складає 1144,97 грн., відтак вказує, що якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Крім того зазначає, що фактично з 01.04.2013 р. відповідач почав припинення юридичної особи у формі ліквідації, єдиним працівником є директор, а саме Чернишов В.І. Суду на підтвердження відсутності руху коштів на рахунку відповідача та в касі були надані копії банківських виписок Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний медичний коледж», на які, на думку апелянта, суд не звернув уваги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно наданої позивачкою копії трудової книжки на її ім'я - ОСОБА_2 працювала у ПВНЗ «Міжнародний медичний коледж» (відповідача) на посаді перекладача-дактилолога з 03.09.2012 року (наказ №66 від 03.09.2012 року) по 27.06.2013 року та була звільнена з роботи по переводу згідно п.5 ст.36 КЗпП України на підставі наказу №67 від 27.06.2013 року (а.с.9).

Згідно пояснень ОСОБА_2, наданих суду першої інстанції,починаючи з 01.07.2013 року вона на роботу до відповідача не виходила.

Також районним судом встановлено, що згідно звіту відповідача до Управління Пенсійного фонду (даних персоніфікації про застраховану особу), підтверджуються наданою позивачкою довідкою Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва за 2013 рік на ім'я ОСОБА_2 (індивідуальні відомості про застраховану особу) - а.с.75; станом на 01.07.2013 року відповідачем не було проведено з позивачем розрахунок по заробітній платі за період з 03.05.2013 року по 27.06.2013 року (фактично за два повних відпрацьованих місяці) в розмірі нарахованої але не виплаченої заробітної плати (2505,00 х 2) = 5010,00 грн.

Вказанітвердження не спростовані відповідачем належними доказами; відповідач фактично не заперечує факт наявної заборгованості по заробітній платі перед працівниками станом на червень 2013 року (а.с.30).

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з відповідача ПВНЗ «Міжнародний медичний коледж» підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 5010,00 грн. - заборгованість по заробітній платі за травень та червень 2013 року, яка утворилась станом на 01.07.2013 року, а також підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за чотири місяці (в об'ємі позовних вимог) у розмірі (2505,00 х 4) = 10020,00 грн.; при цьому, обов'язок щодо утримання з зазначених сум податків та обов'язкових платежів відповідно до закону покладається на ПВНЗ «Міжнародний медичний коледж» (відповідача).

Колегія суддів з таким рішенням суду першої інстанції частково не погоджується з огляду на наступне.

Згідно ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць.

Згідно ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок; в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що станом на 01.07.2013 року відповідачем не було проведено з позивачем розрахунок по заробітній платі за період з 03.05.2013 року по 27.06.2013 року (фактично за два повних відпрацьованих місяці) в розмірі нарахованої але не виплаченої заробітної плати (2505,00 х 2) = 5010,00 грн.

Також встановлено, що спір між сторонами про розмір нарахованої але не виплаченої заробітної плати відсутній.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо розміру стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за чотири місяці (в об'ємі позовних вимог) у розмірі (2505,00 х 4) = 10020,00 грн.; відтак вірним є покладення на ПВНЗ «Міжнародний медичний коледж» обов'язку щодо утримання з зазначених сум податків та обов'язкових платежів відповідно до закону.

Однак, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо виплати, згідно розрахунку по заробітній платі за період з 03.05.2013 року по 27.06.2013 року (фактично за два повних відпрацьованих місяці) в розмірі нарахованої але не виплаченої заробітної плати (2505,00 х 2) = 5010,00 грн.

Доводи апеляційної скарги в частині виплати ОСОБА_2 на зменшення заборгованості 5010,00 грн. грошових коштів у сумі 2052,00 грн. та 1812,43 грн. колегія суддів вважає частково обґрунтованими, оскільки апелянтом не надано належних доказів, що сума 1812,43 грн., сплачена ОСОБА_2 ПВНЗ «Міжнародний коледж Святого Луки» відповідно до розрахункової відомості від 11.09.2013 р. (а.с. 128), є виплатою заборгованості перед позивачкою за період з 03.05.2013 року по 27.06.2013 року. Крім того, суд зазначає, що згідно вказаної відомості, сума 1812,43 грн. виплачена ОСОБА_2 як відпускні за липень.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткового касового ордеру ПВНЗ «Міжнародний медичний коледж» (а.с. 129), 27.06.2013 р. ОСОБА_2 отримала заробітну плату у розмірі 2052,60 грн., про що свідчить її особистий підпис.

З огляду на наведене, суд першої інстанції мав врахувати зазначену виплату, відповідно зменшивши розмір суми заборгованості 5010,00 грн. на 2052,60 грн., тобто до суми 2957,40 грн. (5010,00 грн. - 2052,60 грн. = 2957,40 грн.)

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди на користь позивачки ОСОБА_2, суд першої інстанції визначав її розмір в межах заявлених позивачкою вимог, та з урахуванням обставин справи, характеру та обсягу заподіяних їй фізичних та моральних страждань, відтак обґрунтовано визнав за необхідне стягнути з ПВНЗ «Міжнародний медичний коледж» на користь ОСОБА_2 в порядку відшкодування моральної шкоди 500 грн. 00 коп.

Доводи апеляційної скарги ПВНЗ «Міжнародний медичний коледж» щодо застосування строків позовної давності у справі колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, як убачається з матеріалів справи, 11.11.2013 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про поновлення тримісячного строку (а.с. 17), з зазначенням поважності його пропуску, а саме: похилим віком (78 років), поганим самопочуттям у зв'язку з хвилюванням через тривале намагання отримати свою нараховану але невиплачену заробітну плату в досудовому порядку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження повної виплати ОСОБА_2 суми нарахованої але невиплаченої заробітної плати за період з 03.05.2013 року по 27.06.2013 рокусуду не надано.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний медичний коледж» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди є обґрунтованим, однак підлягає задоволенню частково.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а ОСОБА_2 відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, суд першої інстанції правомірно стягнув з Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний медичний коледж» в дохід держави (243,60 + 121,80) = 365 грн. 40 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про часткову необґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі, що є наслідком для його зміни.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315 та 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний медичний коледж» в особі ЧернишоваВіктора Івановича - задовольнити частково.

Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5 березня 2014 року - змінити в частині стягнення з Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний медичний коледж» (код 32913038) на користь ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) 5010 грн. 00 коп. - заборгованість по заробітній платі за травень - червень 2013 року шляхом зменшення суми 5010 грн. 00 коп. до суми 2957 грн. 40 коп. (Дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 40 копійок).

В іншій частині заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 5 березня 2014 року - залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: