Постанова

від 04.08.2014 по справі 810/4022/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 04 серпня 2014 року           № 810/4022/14 Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в                  м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області до Трипільського комунального підприємства про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: ДПІ в Обухівському районі ГУ Міндоходів у Київській області звернулась до суду з позовом до Трипільського комунального підприємства, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 41 835,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно даних податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Позивач звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити та розглядати справу за відсутності його представника. Відповідач, належно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання повторно не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення засідання до суду не звертався. На підставі ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими. Трипільське комунальне підприємство зареєстровано як юридичну особу Обухівською РДА Київської області 01.03.1999 та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ в Обухівському районі з 26.03.1999 за №1546. З матеріалів справи слідує, що відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 5 863,00 грн., за січень 2013 року на суму 2 802,00 грн., за лютий 2013 року на суму 2 553,00 грн., за березень 2013 року на суму 3 637,00 грн., за квітень 2013 року на суму 4 565,00 грн., за травень 2013 року на суму 5 612,00 грн., за липень 2013 року на суму 4 391,00 грн., за серпень 2013 року на суму 4 265,00 грн., за вересень 2013 року на суму 3 659,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 4 832,00 грн., за листопад 2013 року на суму 449,00 грн., за лютий 2014 року на суму 100,00 грн. та за березень 2014 року на суму 77,00 грн. Також, з матеріалів справи слідує, що в листопаді 2013 року позивачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Трипільського комунального підприємства, за результатами якої складено Акт від 21.11.2013 №1102/15-02/30350799/256. Перевіркою встановлено порушення відповідачем п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме порушено граничні терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2012 року, за червень 2012 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року, за грудень 2012 року та за січень 2013 року. За результатами перевірки та відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України ДПІ в Обухівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 №0003201502/1149, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 4 123,79 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано відповідачем 06.12.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи. Згідно облікової картки відповідача з податку на додану вартість сплачено податкові зобов'язання на загальну суму 5 928,93 грн. та нараховано пеню згідно ст. 129 ПК України у сумі 835,45 грн. Враховуючи вимоги ст. 59 ПК України податковим органом виставлено відповідачу податкову вимогу від 26.03.2012 № 266 на загальну суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 165,93 грн., яка отримана відповідачем 24.05.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України. Так, ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Згідно п.п. 16.1.3 та 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 ПК України). Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання контролюючим органом граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення. Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України). Згідно з п. 59.5 зазначеної статті Кодексу у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання, а також грошові зобов'язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні, яке не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом. Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 41 835,31 грн. Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було. Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отриманих як позика (кредит), майна, випуску цінних паперів, з урахуванням особливостей визначених цією статтею, а також суми надмірну сплачених платежів до відповідних бюджетів. Згідно п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Будь-яких заперечень проти позову або доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві, відповідачем суду не надано. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та  такими, що підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 69-72, 158-163, 256 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Трипільського комунального підприємства (код ЄДРПОУ 30350799) на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 41 835 (сорок одна тисяча вісімсот тридцять п'ять) грн. 31 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                           Лапій С.М.