Рішення

від 29.01.2007 по справі 4/2537-30/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/2537-30/184

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

29.01.07                                                                                           Справа№ 4/2537-30/184

За позовом: ТзОВ „Аптека Біокон”, м. Київ

До відповідача: ТзОВ „Львівський науковий центр фармацевтичної технології і маркетингу „Технофарм-маркет”, м. Львів

                                                                                              Суддя  Н.Мороз

                                                                                              Сума   10764,14 грн.

                                                      Представники:

  від позивача  - н/з

  від відповідача –н/з

Суть спору:

            Позовні вимоги заявлено ТзОВ „Аптека Біокон”, м.Київ до ТзОВ „Львівський науковий центр фармацевтичної технології і маркетингу  „Технофарм-маркет”, м. Львів  про стягнення  10764,14 грн. заборгованості.

Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору по суті, у зв”язку з неявкою відповідача в судове засідання, витребуванням додаткових доказів, розгляд справи відкладався ухвалами суду від 21.12.2006 р., 18.01.2007р.

Представник позивача, в судовому засіданні, призначеному на 21.12.2006р. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просить задоволити.

Відповідач в судове засідання повторно не з”явився (хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення), причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду від 30.11.2006р., 21.12.2006р.,18.01.2007р. не виконав.  

Розглянувши  матеріали  справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд  встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями. Відповідно до ст.180 Господарського Кодексу України, договір є укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

    Між  ТзОВ „Аптека Біокон” та  ТзОВ „Львівський науковий центр фармацевтичної технології і маркетингу „Технофарм-маркет” був укладений договір купівлі-продажу №0129 від 18.03.2003р., згідно якого  позивач зобов”язався продати а відповідач придбати у власність товар- лікарські засоби. Згідно п.2 договору, ціна  та загальна вартість товару  зазначаються у накладних.

   На виконання умов  договору, позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 8173,60 грн., що підтверджено накладною № 16691632 від 05.07.2006р. (в матеріалах справи).

  Згідно п.3.1 вищевказаного договору, термін оплати за поставлений товар  вказується у накладній, а саме- до 04.08.2006р., проте відповідачем господарські зобов”язання виконуються неналежним чином, оплата за отриманий товар не проведена,   відтак внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов»язань, сума основного боргу становить  8173,60 грн.і підлягає стягненню.

  У відповідності до ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

 Позивачем, згідно п.п.6.2, 6.3 укладеного договору, за прострочку оплати отриманого товару правомірно нараховано пеню, яка, відповідно до поданого розрахунку становить   232,21 грн. та штраф в розмірі 10% від суми несплаченого в строк  товару в розмірі 817,36 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити  3% річних від простроченої суми, що становить 40,97 грн. (розрахунок в матеріалах справи).

В силу ст.193 ГК України, господарські зобов”язання  повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Крім того, позивачем також заявлено вимогу щодо відшкодування відповідачем збитків  в розмірі 1500,00 грн., що складають суму витрат позивача на оплату юридичних послуг згідно договору №358/10 від 01.10.2006 року.

Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Судом встановлено, що у зв'язку з необхідністю звернення до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення  заборгованості, ТзОВ „Аптека Біокон”  несе додаткові витрати на оплату послуг юридичної фірми згідно укладеного договору №358/10 від 01.10.2006 року, що згідно ст.225 ГК України відноситься до збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Доказом понесення позивачем додаткових витрат у вигляді оплати юридичної допомоги є платіжне доручення №7046 від 15 листопада 2006 року на суму 1500,00 грн. (в матеріалах справи), акт виконаних робіт від 25.12.2006р.

Договором купівлі-продажу №0129 від 18.03.2003р., зокрема, пунктом 6.1 передбачено, що винна сторона ( в даному випадку- ТзОВ „Львівський науковий центр фармацевтичної технології і маркетингу „Технофарм-маркет”) відшкодовує спричинені збитки у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо відшкодування понесених останнім збитків у вигляді додаткових витрат на оплату юридичних послуг задоволити.

Незважаючи на всебічне сприяння суду сторонам у реалізації своїх прав та обов”язків, відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.

Враховуючи наведене, суд дійшов  висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на  відповідача, оскільки саме з його вини спір доведено до суду.  

Керуючись ст.ст.179, 180, 193, 218, 224, 225 Господарського Кодексу України, ст.ст.33, 43, 49, 82, 84, 85  ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з ТзОВ „Львівський науковий центр фармацевтичної технології і маркетингу „Технофарм-маркет”, м.Львів, вул.Чукаріна,9 ( р/р 2600800011802 в ЛОД УСБ, МФО 325019, ЗКПО 23975431) на користь ТзОВ „Аптека Біокон”, м.Київ, вул.Березняківська,29 (р/р 260040234800 АБ „Брокбізнесбанк” м.Київ, МФО 300249, ЗКПО 30263519)- 8173,60 грн. основного боргу, 232,21 грн. пені, 817,36 грн. штрафу, 40,97 грн.-3% річних, 1500 грн. юридичних послуг,  107,70 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.      

3.           Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Мороз Н.В.