ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/1671/14 29.09.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНВЕСТ БУД"
до Приватного підприємства "Імпекс 2010"
про стягнення 608 707,99 грн.
Суддя Лиськов М.О.
Представники :
від позивача: Дітковський С.В. директор
Стаценко-Сургучова І.С. за довіреністю від 06.02.2014
від відповідача: Мироненко О.О. на підставі договору від 29.09.2014
В судовому засіданні 29.09.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
04.02.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 20-1/01/14 від 20.01.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інвест буд" (надалі - позивач) до Приватного підприємства "Імпекс 2010" (надалі - відповідач ) стягнення 608 707,99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати підрядних робіт, відповідно до договору підряду № 01-05 від 01.05.2013, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 608 707,99 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/1671/14, розгляд справи призначено на 24.02.2014.
В судове засідання, призначене на 24.02.2014, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.
В судове засідання, призначене на 24.02.2014, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.
24.02.2014 ухвалою суду на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 12.03.2014.
12.03.2014 від представника відповідача надійшло клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів.
В судове засідання, призначене на 12.03.2014, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, подане клопотання про призначення судової експертизи підтримав.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2014. у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено здійснювати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2014 провадження у справі №910/1671/14 було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експертів.
23.04.2014 через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов лист від директора Київського НДІ судових експертиз з клопотанням судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2014 провадження у справі №910/1671/14 було поновлено, задоволено клопотання судових експертів Київського НДІ судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи та зобов'язано сторони надати їх суду в двотижневий строк для подальшого направлення судовому експерту.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2014 провадження у справі №910/1671/14 було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експертів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2014 експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надано дозвіл на використання зразків підпису ОСОБА_4, що містяться у різних документах в підшивці матеріалів справи № 910/1671/14 на аркушах 92-108.
13.08.2014 через відділ діловодства господарського суду міста Києва повернулися матеріали справи №910/1671/14 із листом директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.08.2014 №4484/14-32/4485/14-33 про повернення матеріалів справи без виконання експертизи через несплату.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2014 поновлено провадження по справі №910/1671/14 було призначено на 08.09.2014 і зобов'язано відповідача надати суду у строк до 05.09.2014 письмові пояснення з приводу обставин викладених у листі директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 07.08.2014 №4484/14-32/4485/14-33 про повернення матеріалів справи без виконання експертизи через несплату її вартості.
В судове засідання, призначене на 08.09.2014, представники позивача з'явились, надали клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів.
В судове засідання, призначене на 08.09.2014 представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, вимоги ухвали про поновлення провадження у справі не виконав, витребуванні даною ухвалою документи до суду не надіслав, причин не явки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
Ухвалами суду 08.09.2014 на підставі ст. ст. 69 , 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 29.09.2014, а строки розгляду справи продовжено на 15 днів.
В судове засідання, призначене на 29.09.2014, з'явились представник позивача та надав пояснення по суті справи.
В судове засідання, призначене на 29.09.2014, з'явились представник відповідача та клопотав про відкладення розгляду справи. Суд розглянувши вказане клопотання відмовив в його задоволенні у зв'язку з тим, що справа вже неодноразово відкладалась.
Крім того, представник відповідача клопотав про повторне призначення експертизи, пазом з тим, суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з тим, що вказана експертиза вже призначалась саме з ініціативи відповідача, однак останній не здійснив оплату вказаної експертизи, таким чином суд приходить до висновку, що відповідача зловживає своїми процесуальними правами та затягує розгляд справи.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.05.2013 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник), було укладено договір підряду№01-05 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).
Згідно умов п. 1.1 Договору Підрядник зобов'язується своїми силами і засобами, технікою, з використанням власних матеріалів за завданням та за рахунок замовника виконати роботи, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх вартіст.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір від 01.05.2013 року є чинним та виходячи з п. 9.1 дійсним до повного його виконання сторонами. З боку Замовника попереджень про розірвання договору не було. Також виходячи з пунктів 9.2 та 9.3 Договір не може бути достроково припинений за ініціативою однієї із сторін та закінчення строків дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, що відбулись під час його дії.
У відповідності до п.2.1 Підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 27 календарних днів з моменту підписання договору.
В свою чергу, позивач належним чином та в порядку передбаченим Договором виконав роботи, про що свідчить підписаний з боку позивача акт здачі-прийняття робіт від 23.05.2013 року за №0у-130523, який був направлений відповідачу. Крім того, вартість виконаних робіт, підтверджена виставленим рахунком-фактурою відповідачу від 23.05.2013 року за № СФ-230513.
Згідно з пунктами Договору 3.4 та 3.5, 4.4.1 оплата здійснюється в безготівковій формі на розрахунковий рахунок, вказаний в договорі не пізніше двох календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Відповідно до п. 5.2 здача виконаних робіт Замовнику здійснюється Підрядником на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт за довільною формою, який засвідчує завершення та здачу Підрядником Замовнику виконані роботи. Зі своєї сторони, Відповідач на підставі п.5.4. Договору зобов'язаний протягом трьох банківських днів, від дня одержання акту має повернути один примірник Позивачу або в той самий строк надати йому мотивовану відмову від його підписання. В разі ненадання письмової відмови від підписання акту, цей акт вважається підписаним.
Проте, на порушення умов Договору від 01.05.2013 за № 01-05, відповідач не надав Позивачу акт здачі-прийняття робіт, підписаний зі своєї сторони або письмову мотивовану відмову, а Позивачем не отримані кошти за виконані рюботи згідно вищевказаного договору.
Однак судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, а саме не сплатив 568 835 грн.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо виконання взятих зобов'язаннь за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором № 01-05 від 01.05.2013 в 568 835 грн.
Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 568 835 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 3.5 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 568 835 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 28 745,64 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п. 6.4 Договору.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 28 745,64 грн.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11 127,35 грн. трьох відсотків річних.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Імпекс 2010" (02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана, будинок 7-Ж; ідентифікаційний код: 36563829) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНВЕСТ БУД" (01030, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 31/27,літера А; ідентифікаційний код 35332659) 568 835 (п'ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. - основного боргу, 28 745 (двадцять вісім тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 64 коп. - пені, 11 127 (одинадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 35 коп. - 3% річних та 12 174 (дванадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 16 коп. - судового збору за подання позовної заяви.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 03.10.2014
Суддя М.О. Лиськов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2014 |
Оприлюднено | 16.10.2014 |
Номер документу | 40868228 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Лиськов М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні