Рішення

від 02.10.2014 по справі 910/7650/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7650/13 02.10.14

За позовом спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХМЕСІЛ лтд»

До дочірнього підприємства «Домастер»

Про стягнення 1198950,00 грн.

Суддя Ковтун С.А. (головуючий)

Суддя Головатюк Л.Д.

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (керівник), Авторгов А.М. (за дов.)

від відповідача Яровий Я.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом спільне українсько-болгарське товариство з обмеженою відповідальністю «ХМЕСІЛ лтд» до дочірнього підприємства «Кентавр ВТХ» про стягнення 1198950,00 грн. за договором комісії №2 від 14.01.2008.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором комісії № 2 від 14.01.2008, внаслідок чого вказаний договір за ініціативою позивача було розірвано та у відповідача виник обов'язок повернути отримані кошти. Зокрема, як зазначає позивач, 14.01.2008 між ОСОБА_1 (комітентом) та дочірнім підприємством «Кентавр ВТХ» (комісіонером) укладено договір комісії № 2 від 14.01.2008, за яким комісіонер зобов'язався придбати для комісіонера нежитлове приміщення. На виконання умов договору комітентом перераховано комісіонеру 150000 доларів США авансу. За договором про відступлення права вимоги від 22.02.2013 ОСОБА_1 відступив спільному українсько-болгарському товариству з обмеженою відповідальністю «ХМЕСІЛ лтд» право вимоги до дочірнього підприємства «Кентавр ВТХ». Оскільки нежитлове приміщення не було придбано, спільне українсько-болгарське товариство з обмеженою відповідальністю «ХМЕСІЛ лтд» відмовилося від договору та звернулося до відповідача з вимогою про повернення 150000 доларів США, які не повернуто.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7650/13.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначив, що договір комісії не укладався, аванс не отримувався, а надана позивачем копія розписки від 04.03.2008 підписана від імені відповідача директором ОСОБА_4 не є належним доказом. Крім того, відповідно до статуту відповідача в редакції на 14.01.2008 директор відповідача має право без доручення укладати договори на суму, що не перевищує суми еквівалентної 100000 доларів США.

Ухвалою суду від 13.06.2013 вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти відповідача в сумі 1222929 грн..

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 вказану ухвалу скасовано.

Під час розгляд справи відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/7650/13 до вирішення справи №761/13027/13-ц за позовом дочірнього підприємства «Кентавр ВТХ» до ОСОБА_1, спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХМЕСІЛ лтд» про визнання договору про відступлення права вимоги (цесії) від 14.01.2008 недійсним. Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначив, що оскільки підставою позову у справі №910/7650/13 є договір про відступлення права вимоги (цесії) від 14.01.2008, розгляд справи №910/7650/13 неможливий до вирішення питання про дійсність вказаного договору.

Ухвалою суду від 13.06.2013 зупинено провадження у справі до вирішення справи №761/13027/13-ц за позовом дочірнього підприємства «Кентавр ВТХ» до ОСОБА_1, спільного українсько-болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «ХМЕСІЛ лтд» про визнання договору про відступлення права вимоги (цесії) недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2013 про зупинення провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 скасовано, а ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2013 про зупинення провадження у справі залишено в силі.

Позивач звернувся до суду з заявою про поновлення провадження у справі, оскільки усунено обставини, що стали підставою для його зупинення.

Ухвалою суду від 17.12.2013 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.12.2013 ухвалено здійснювати розгляд справи колегіально.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду міста Києва від 23.12.2013 передано справу на розгляд колегії суддів у складі: Ковтун С.А. (головуючий), Головатюк Л.Д., Шкурдова Л.М..

Позивачем подано заяву про зміну назви відповідача дочірнього підприємства «Кентавр ВТХ» на дочірнє підприємство «Домастер».

Судом змінено, на підставі ст. 25 ГПК України, назву відповідача дочірнього підприємства «Кентавр ВТХ» на дочірнє підприємство «Домастер».

Ухвалою суду від 17.02.2014 зупинено провадження у справі № 910/7650/13 до вирішення справи № 757/27411/13-ц за позовом дочірнього підприємства «Кентавр ВТХ» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору комісії № 2 від 14.01.2008.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 17.02.2014 про зупинення провадження у справі скасовано.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.06.2014 задоволено заяву про відкликання касаційної скарги та повернуто касаційну скаргу особі, що її подала.

Ухвалою суду від 02.09.2014 справу призначено до розгляду.

Позивачем подано заяву про додаткове обґрунтування позову. Відповідно до вказаної заяви позивач просить стягнути 150000 доларів США у гривні за курсом НБУ як безпідставно набуте майно, оскільки рішенням Печерського районного суду м. Києва визнано недійсним договір комісії № 2 від 14.01.2008.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. В даному випадку вимоги про стягнення коштів, наведені у заяві про додаткове обґрунтування позову, пов'язані з іншими обставинами, ніж ті, що були зазначені у позові. Зокрема, у позовній заяві вимога про стягнення коштів ґрунтувалась на порушенні відповідачем обов'язків за договором комісії, в зв'язку з чим підлягали встановленню обставини щодо стану його виконання, в той час, як для вирішення питання повернення безпідставно набутого майна (коштів) стан виконання договірних зобов'язань не є вирішальним, а мають значення інші обставини - факт отримання майна та наявність підстав для його отримання.

Отже, за своєю правовою природою заява про додаткове обґрунтування позову є заявою про зміну підстав позову. Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті (ч. 4 ст. 22 ГПК України).

Оскільки розгляд справи по суті розпочато, дана заява не підлягає розгляду в рамках даної справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

14.01.2008 між ОСОБА_1 (комітентом) та дочірнім підприємством «Кентавр ВТХ» (комісіонером) укладено договір комісії № 2 від 14.01.2008 (далі - договір комісії).

Відповідно до п. 1 договору комісії дочірнє підприємство «Кентавр ВТХ» зобов'язалося за дорученням комітента здійснити для комітента за його рахунок від свого імені за обумовленою даним договором винагородою наступне: придбати нежитлове приміщення у м. Києві шляхом участі в конкурсі/аукціоні приватизації, площею до 250 кв.м. вартістю до двох мільйонів доларів США, що відповідало 10000000 гривень за курсом НБУ на день підписання даного договору.

За твердженням позивача, на виконання п. 3.3 договору комісії ОСОБА_1 було сплачено дочірньому підприємству «Кентавр ВТХ» аванс в розмірі 150000 доларів США, що підтверджується розпискою від 04.03.2008.

22.02.2013 між ОСОБА_1 (цедентом) та спільним українсько-болгарським товариством з обмеженою відповідальністю «ХМЕСІЛ лтд» (цесіонарієм) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) (далі - договір цесії), відповідно до п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові за договором комісії № 2 від 14.01.2008, укладеним між ОСОБА_1 та дочірнім підприємством «Кентавр ВТХ» (боржником).

Відповідно до п. 2 договору цесії цесіонарій набуває право вимагати від боржника реального та належного виконання наступних обов'язків:

а) належного виконання своїх зобов'язань за договором комісії;

б) повернення авансу, в розмірі 150000 доларів, сплаченого ОСОБА_1 дочірньому підприємству «Кентавр ВТХ» відповідно до розписки від 04.03.2008.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва № 757/27411/13-ц від 25.03.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27.05.2014, визнано недійсним договір комісії № 2 від 14.01.2008, укладений між дочірнім підприємством «Кентавр ВТХ» та ОСОБА_1, як такий, що є фіктивним.

Так судом встановлено, що грошові кошти по договору комісії №2 від 14.01.2008 фактично підприємству «Кентавр ВТХ» передані не були. Передача даних коштів мала місце на виконання договору доручення, укладеного 04.03.2008 між ДП «Кентавр ВТХ» в особі директора ОСОБА_1 (компанією) та ОСОБА_8 (повіреним), за яким ОСОБА_8 прийняла на себе зобов'язання здійснити певний комплекс дій для участі компанії у конкурсі по приватизації об'єкту нерухомості та набуття на нього права власності. Саме на виконання вказаного договору ОСОБА_1, як представник компанії, передав ОСОБА_8 аванс у розмірі 150000 доларів США.

Печерським районним судом міста Києва встановлено, що фактично підприємству «Кентавр ВТХ» грошові кошти по договору комісії № 2 від 14.01.2008 передані не були, а договір комісії укладений з метою обґрунтування походження зазначених коштів у ДП «Кентавр ВТХ», у зв'язку з чим була надана розписка директора про їх отримання. ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як співвласники ДП «Кентавр ВТХ», мали на меті виконати лише договір доручення від 04.03.2008 на придбання нежитлового приміщення для ДП «Кентавр ВТХ», а договір комісії №2 від 14.01.2008, за яким це приміщення начебто повинно було бути придбане для ОСОБА_1, укладений лише для виду з метою обґрунтування походження готівкових коштів у ДП «Кентавр ВТХ» для подальшої їх передачі ОСОБА_8 для виконання договору доручення від 04.03.2008. ОСОБА_1 фактично не передавав грошові кошти у розмірі 150000 доларів США згідно з договором комісії № 2 від 14.01.2008 та розписки до нього, оскільки сторони мали на меті придбати нежитлові приміщення не для ОСОБА_1, а для ДП «Кентавр ВТХ» згідно з іншим аналогічним договором, а саме з договором доручення від 04.03.2008, на виконання якого ОСОБА_1 фактично і передав вказані грошові кошти ОСОБА_8, а тому договір комісії № 2 від 14.01.2008 є фіктивним правочином, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У цьому правочині внутрішня воля сторін не відповідає зовнішній, тобто сторони, укладаючи його не мали наміру створити правові наслідки, які обумовлені цим правочином.

Оскільки правочин - це дія особи (осіб), спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, дії особи, що вчиненні без наміру створити будь-які юридичні наслідки, не призводять до правочинів.

Такі правочини є фіктивними, тобто такими, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що є підставою їх недійсності (ст. 234 ЦК України). Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законом.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, оскільки договір комісії є фіктивним, тобто не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків для ОСОБА_1.

Оскільки, в силу ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, відсутність у ОСОБА_1 вимог до відповідача свідчить не набуття їх спільним українсько-болгарським товариством з обмеженою відповідальністю «ХМЕСІЛ лтд» за договором про відступлення права вимоги (цесії).

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги належним чином не обґрунтовані, документально не доведені та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Рішення підписано 14.10.2014.

Суддя Суддя Суддя С. А. Ковтун (головуючий) Л. М. Шкурдова Л. Д. Головатюк