Рішення

від 06.10.2014 по справі 922/4131/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2014 р.Справа № 922/4131/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (м. Полтава) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Полігон" (м. Харків) про стягнення 15235,20 грн. за участю представників сторін:

позивача - Арутюнова А.О. (довіреність №12/16-006194 від 23.04.2014 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Полігон" на свою користь суму сплаченого авансу за партію товару, визначеної специфікацією №1 від 04.12.2013 р. до договору поставки №ТМ-1019/2013 від 04.12.2013 р. у розмірі 11426,40 грн., штраф за не поставку партії товару в розмірі 3808,80 грн. Судові витрати в розмірі 1827,00 грн. просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 06.10.2014 р. підтримва позов у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 06.10.2014 р. явку свого повноважного представника не забезпечив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.12.2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтавський турбомеханічний завод" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КП Полігон" (постачальник) було укладено договір поставки №ТМ-1019/2013.

Відповідно до п. 1.1. договору, на умовах в порядку та строки, визначені цим договором, постачальник зобов'язався протягом терміну дії договору поставляти й передавати у власність покупця, а покупець зобов'язався приймати й оплачувати майно (товар), перелік і кількість якого визначаються специфікаціями, які з моменту підписання сторонами й проставлення печаток сторін (при наявності), є невід'ємною частиною цього договору. Специфікації повинні мати посилання на цей товар.

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна ціна договору складає 19044,00 грн.

Згідно договору поставки та специфікації до даного договору, укладеного між сторонами, відповідач зобов'язався поставити позивачу вал шліцевий ГФ2171С5.800.401 у кількості 2 од на суму - 6270,00 грн. без ПДВ та вал шліцевий ГФ2171С5.800.402 у кількості 3 од. на суму 9600,00 грн. без ПДВ, всього на суму без ПДВ - 15870,00 грн., ПДВ - 3174,00 грн., разом з ПДВ - 19044,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця в наступному порядку: 2.2.1 аванс в розмірі 60% вартості партії товару, визначеної підписаною сторонами специфікацією; 2.2.2 остаточний розрахунок за партію товару, згідно зі специфікацією, покупець здійснює протягом 5-ти календарних днів від дня одержання (факсом) від постачальника письмового повідомлення про готовність партії товару до відвантаження.

Відповідно до п. 3.1. договору, поставка партії товару, визначеної специфікацією, здійснюється протягом 3-х календарних днів від дня оплати покупцем авансу в розмірі, визначеному п.2.2.1, якщо інше не передбачене підписаною сторонами специфікацією на конкретну партію товару.

Пунктом 1 специфікації №1 від 04.12.2013 р. до договору поставки №ТМ-1019/2013 від 04.12.2013 р. визначений строк поставки - 30 робочих днів з моменту отримання авансу в розмірі 60% вартості партії товару.

Пунктом 2 специфікації №1 від 04.12.2013 р. до договору поставки №ТМ-1019/2013 від 04.12.2013 р. визначені умови оплати - аванс у розмірі 60% протягом 5 днів з моменту підписання сторонами специфікації. Залишок у розмірі 40% по письмовому повідомленню про готовність товару до поставки.

Пунктом 2 специфікації №1 від 04.12.2013 р. до договору поставки №ТМ-1019/2013 від 04.12.2013 р. визначені умови поставки - FCA, м. Полтава, згідно міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ИНКОТЕРМС в редакції 2010 р.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "КП Полігон" аванс за товар у розмірі 60% вартості партії товару - 11426,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12057 від 24.12.2013 р., проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору поставки №ТМ-1019/2013 від 04.12.2013 р., не поставив товар відповідно до умов договору та специфікації.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу №12/16-005424 від 08.04.14 р. з вимогою повернути перераховану суму авансу в розмірі 11426,40 грн. та сплатити штраф в розмірі 20% від вартості партії товару, визначеної специфікацією №1 від 04.12.2013 р. в розмірі 3808,80 грн., яка залишилась без відповіді та задоволення.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення суми сплаченого авансу за партію товару, визначеної специфікацією №1 від 04.12.2013 р. до договору поставки №ТМ-1019/2013 від 04.12.2013 р. у розмірі 11426,40 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що у випадку не поставки (поставки не в повному обсязі) партії товару в строк більш ніж 30 календарних днів з дати поставки визначеної цим договором, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від партії товару, визначеної відповідною специфікацією, а також вимагати повернення сплаченого авансу та сплатити штраф в розмірі 20% від вартості партії товару, визначеної відповідною специфікацією.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок штрафу в розмірі 20%, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 3808,80 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Полігон" (61089, м. Харків, Орджонікідзевський р-н., просп. Фрунзе, буд. 63, кв. 48; код ЄДРПОУ 37661054; р/р 2600100073271 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" (36029, м. Полтава, вул. Зіньківська, 6; код ЄДРПОУ 00110792; р/р 26005000067700 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) суму сплаченого авансу за партію товару, визначеної специфікацією №1 від 04.12.2013 р. до договору поставки №ТМ-1019/2013 від 04.12.2013 р. у розмірі 11426,40 грн., штраф за не поставку партії товару в розмірі 3808,80 грн. та судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.10.2014 р.

Суддя Г.І. Сальнікова