Ухвала

від 07.10.2014 по справі 808/8729/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 07 жовтня 2014 рокусправа № 808/8729/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Дадим Ю.М.                     суддів:                     Богданенка І.Ю.  Уханенка С.А. за участю секретаря судового засідання:          Спірічева Я.В.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Холдінг СА" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Холдінг СА" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В : Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Холдінг СА" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено. Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал-Холдінг СА" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і при прийнятті постанови, яка оскаржується, мали місце порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 та п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Капітал-Холдинг СА" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 366 519,00 грн., відображено в податковій декларації з ПДВ за березень 2013 року, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. №9021325435 від 17.04.2013 року) та правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість у сумі 407  442 грн., відображеного в податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. №9014149131 від 19.03.2013 року). За результатами вказаної перевірки складено акт №4/1540/33328196 від 05.06.2013 року. В акті перевірки встановлено порушення ТОВ "Капітал-Холдинг СА": п. 200.5 ст. 200 ПК України в частині відсутності права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за березень 2013 року у розмірі 366  519 грн.; п. 200.4 ст. 200 ПК України та пп. 4.6.6 п. 4.6 ст. 4 Наказу Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" підприємством ТОВ "Капітал-Холдинг СА" занижено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2013 року у сумі 366  519 грн.. В подальшому, в ході розгляду заперечень ТОВ "Капітал-Холдинг СА" від 11.06.2013 року №58/06/13 (вх. №465/10 від 11.06.2013 року) до акту перевірки від 05.06.2013 року №4/1540/33328196, відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Капітал-Холдинг СА" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів у сумі 366 519,00 грн., відображеного в податкові декларації в ПДВ за березень 2013 року, подані за відповідний звітний (податковий) період (вх. №9021325435 від 17.04.2013 року) та правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість у сумі 407  442 грн., відображеного в податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. №9014149131 від 19.03.2013 року). За результатами зазначеної перевірки складено акт №17/1540/33328196 від 21.06.2013 року. В акті перевірки №17/1540/33328196 від 21.06.2013 року зафіксовані порушення позивачем: п. 200.5 ст. 200 ПК України в частині відсутності права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за березень 2013 року у розмірі 366 519грн.; п. 200.4 ст. 200 ПК України та пп. 4.6.6 п. 4.6 ст. 4 Наказу Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року "Про затвердження форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" підприємством ТОВ "Капітал-Холдинг СА" занижено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2013 року у сумі 366  519 грн.. На підставі акту №4/1540/33328196 від 05.06.2013 року та акту №17/1540/33328196 від 21.06.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011540/14534 від 03.07.2013 року, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 366  519 грн.. Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі актів перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду. Дослідивши дані обставини справи та правовідносини, що їм відповідають, колегія суддів може зазначити наступне. У відповідності до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України). Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. За приписами п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Так, судом встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість з 29 травня 2012 року. Отже, для отримання позивачем права на бюджетне відшкодування останній має придбати або спорудити майно, що належить до основних фондів. За правилами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства) встановлює Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 року №291 (далі - Інструкція №291 від 30.11.1999 року). Так, Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. Відповідно до Розділу "Необоротні активи" Інструкції №291 від 30.11.1999 року рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів. На рахунках цього класу з відповідним веденням аналітичного обліку узагальнюється інформація про наявність і рух необоротних активів, належних підприємству на праві власності, отриманих на праві господарського відання, на праві оперативного управління, отриманих у фінансовий лізинг, у довірче управління чи за договором оренди цілісного майнового комплексу. Господарські організації (крім державних (казенних) та комунальних підприємств) на окремих субрахунках третього порядку відповідних субрахунків із зазначенням належності до державної та/або комунальної власності відображають контрольовані ними (що перебувають у їх володінні та/або користуванні) необоротні активи, що є об'єктами права державної або комунальної власності, і які не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). Варто зазначити, що рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості. До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" також відображається сума створеного забезпечення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель. Відповідно до методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності, визначених у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого Наказом Міністерства України №92 від 27.04.2000 року (далі - Положення №92), основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Водночас, Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо). На субрахунку 151 "Капітальне будівництво" відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва. Субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби" (крім об'єктів будівництва та основного стада). Відповідно до Порядку №92 капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством. Наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 28.04.2001 року №205 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського облiку 18 "Будiвельнi контракти" визначено, що будiвництво - це спорудження нового об'єкта, реконструкцiя, розширення, добудова, реставрацiя i ремонт об'єктiв, виконання монтажних робiт. Таким чином, будiвництво є процесом, у результатi якого створюються основнi фонди (засоби) або товари. Згiдно з наказом Держстандарту вiд 29.02.96р. №89 "Державний класифiкатор України. Класифiкатор вiдходiв ДК 005-96" процес - сукупнiсть дiй для досягнення будь-якого результату. При цьому, згідно Iнструкцiї №291 для облiку витрат на придбання або створення матерiальних i нематерiальних необоротних активiв призначений рахунок 15 "Капiтальнi інвестиції", для облiку й узагальнення iнформацiї про наявнiсть та рух об'єктiв i майнових комплексiв, що вiднесенi до складу основних засобiв - рахунок 10 "Основнi засоби". До основних засобiв належать матерiальнi активи, якi пiдприємство утримує з метою використання їх у процесi виробництва або постачання товарiв i послуг, надання в оренду iншим особам, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше одного року. Зарахування на баланс власного збудованого об'єкта вiдображається за дебетом рахунку 10 "Основнi засоби" та кредитом рахунку 15. З урахуванням вказаного вище, судом першої інстанції було вірно зазначено, що надання права на бюджетне вiдшкодування особi, яка була зареєстрована як платником податку на додану вартість менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, у разi якщо нарахування податкового кредиту вiдбулося внаслiдок придбання або спорудження (будiвництва) основних фондiв залежить вiд того, чи вiдображено на балансi пiдприємства надходження (придбання, створення) основних засобiв. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, комплекти установки для кондиціювання повітря в приміщенні, придбані у компанії "K.J. Hansen Gmbh" обліковуються на балансі підприємства по рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а не по рахунку 10 "Основні фонди". Вищезазначене спростовує твердження позивача про те, що незавершені капітальні інвестиції, які визначаються, як капітальні інвестиції у будівництво, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання об'єктів необоротних активів, введення в експлуатацію на дату балансу не відбулося, а також авансові платежі для фінансування будівництва, визначаються як різновид основного засобу, а відтак реконструкція основного фонду - корпусу в якому встановлено обладнання, належить до основних засобів. Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкове повідомлення - рішення №0000011540/14534 від 03.07.2013 року прийнято відповідачем правомірно, на підставі встановлених порушень податкового законодавства позивача, у зв'язку з чим порушення прав позивача, на які він посилається, відсутні, а відтак, позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування. З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Холдінг СА" - залишити без задоволення. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року - залишити без змін. Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Головуючий:                                                            Ю.М. Дадим           Суддя:                                                            І.Ю. Богданенко           Суддя:                                                            С.А. Уханенко