Ухвала

від 02.10.2014 по справі 813/9445/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 р. Справа № 876/4708/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Коцур В.К.

з участю представників: позивача Чорній Р.Ю., Слуцького Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у адміністративній справі №813/9445/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліол» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліол» звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень від 22.11.2013 року №0001442210 та від 22.11.2013 року №00001452210 в частині 77648 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2014 р. позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 22.11.2013 року №0001442210. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 22.11.2013 року №00001452210 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 62118 грн. та штрафних санкцій в сумі 15529,5 грн., всього на загальну суму 77648 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліол» судовий збір у розмірі 1830 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановлення обставин у справі. Посилається на встановлені актом перевірки порушення, зокрема факт безпідставного відображення ТОВ «Ліол» у податковому обліку господарських операцій з ПП ТК «Брік-Р», оскільки такі фактично не відбувались та вважає, що представлені позивачем акти виконаних робіт, складені з порушеннями, а первинні документи не містять інформації про економічний ефект для підприємства, і не можуть беззаперечно підтверджувати фактичність господарських операцій (придбаних товарів (робіт, послуг)). Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав вказаних у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ДПІ у Личаківському районі на підставі направлень №353, №354, №355, №356, №357, №358, повідомлення від 07.10.2013р. №3088/22-50 у відповідності до п.77.1 ст.77 ПК України, проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Ліол» (код ЄДРПОУ - 23886934) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.12.2012р., про що складено акт від 08.11.2013р. №152/22-10/23886934, яким встановлено порушення: пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5, пп..5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у сумі 108666 грн., в т.ч. за 3 кв. 2010р. у сумі 31018 грн., 4 кв. 2010р. у сумі 77648 грн.; пп. 7.2.3 п.7.2, пп..7.4.1, пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст. 186, п.198.1 ст.198, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), у сумі 199955 грн., в т.ч. за вересень 2010р. в сумі 24814 грн., жовтень 2010р. в сумі 8500 грн., грудень 2010р. в сумі 53618 грн., за липень 2011р. в сумі 9581 грн., грудень 2011р. в сумі 20675 грн., січень 2012р. у сумі 4910 грн., лютий 2012р. у сумі 9430 грн., березень 2012р. у сумі 30056 грн., квітень 2012р. у сумі 26517 грн., травень 2012р. у сумі 11854 грн.; пп. 164.1.2, п.164.2 ст.164, пп. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, пп. 4.2.1 п.4.2 ст.4 Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV та донараховано податок на доходи фізичних осіб в сумі 4160,00 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесені податкові повідомлення-рішення від 22.11.2013р. №0001442210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 97060,00 грн., в т.ч. 77648 грн. основного платежу, 19412 грн. штрафних фінансових санкцій та №00001452210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 347450,00 грн., в т.ч. 175141 грн. основного платежу, 41564 грн. штрафних санкцій.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, натомість позивачем належними первинним документами підтверджено реальність здійснених господарських операцій.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансові звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року №88 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 року за №168/704), первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі) посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п. 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «ТК Брік» був укладений договір №2708-01 від 27.08.2010р. про надання посередницьких (агентських) послуг. Згідно п.1.1, замовник (ТОВ «ЛІОЛ») доручає, а Агент зобов'язується здійснювати пошук покупців товару Замовника. Оркім того, згідно умов договору, агент зобов'язується здійснювати збір, аналіз і обробку інформації та адресної бази, отриманої в результаті такого пошуку.

Актами про надання послуг підтверджено надання агентом посередницьких послуг, у вказаних актах обумовлено надання контрактних послуг наступним покупцям: ВАТ «Ковельмолоко», ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ТзОВ «Нестале Україна», ПП «СТК Молоко», і який саме товар був поставлений. Окрім того, у цих актах вказано суми винагороди агента, що відповідно до п.4.1 договору визначається у розмірі % від суми поставки.

Надання послуг згідно договору №2708-01 від 27.08.2010р. про надання посередницьких (агентських) послуг підтверджується також податковими накладними, виписками про рух коштів на банківському рахунку.

Здійснення поставок продукції на користь ВАТ «Ковельмолоко», ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ТзОВ «Нестале Україна», ПП «СТК Молоко» підтверджується рахунками. Товарними накладними, податковими, видатковими накладними, виписками про рух коштів на банківському рахунку, рахунки-фактури.

Щодо тверджень апелянта про те, що в актах здачі-приймання виконаних робіт про надання посередницьких послуг не вказано які саме дослідження ринку проведено, яких покупців залучено, не вказано обсяги надання послуг в натуральному вимірі, не конкретизовано зміст наданих послуг, то форма акту про надання послуг не затверджена жодним нормативно-правовим актом, даний акт складається між сторонами за довільною формою, яка повинна містити перелік відомостей, передбачених законодавством, не встановлено натуральних одиниць виміру. При цьому, податковим органом в акті перевірки не наведено жодного нормативного акта, яким такий вимірник встановлено.

Щодо вартісних показників, то такі визначені у розмірі винагороди за виконані роботи, що також відображено в актах про надання послуг (здачі-прийняття робіт).

Таким чином, представлені позивачем докази в повній мірі підтверджують реальність здійснення господарської операції між позивачем та ПП «ТК Брік-Р», натомість доказів невиконання або неналежного виконання сторонами договору про надання посередницьких послуг №2708-01 від 27.08.2010р., укладеного між позивачем та його контрагентом, чи визнання його недійсним в судовому порядку, відповідачем не надано.

Наявні в матеріалах справи договір, акт здачі-прийняття робіт (послуг), податкові накладні свідчить про те, що вказані документи, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту відповідні суми ПДВ, відповідають критеріям первинного документу, що не заперечується податковим органом, через що зазначені дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

Таким чином, суми податку з ПДВ по операціях з контрагентом ТОВ «Торговельна компанія Брік-Р», які включені позивачем до податкового кредиту підтверджені податковими накладними, а тому підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013р. №00001452210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині 62118 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15529,5 грн. немає.

Крім того, при винесенні вказаного податкового повідомлення-рішення, податковим органом допущено помилку при зазначені загальної суми грошового зобов'язання прописом «триста сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят гривень» 00 копійок. Згідно числового значення податкового зобов'язання зазначеного в податковому повідомленні рішенні загальна сума становить 216 725 грн. Однак, як видно із долученого до матеріалів справи грошового розрахунку податкових зобов'язань та штрафних санкцій, загальна сума грошового зобов'язання становить 216725 грн., що відповідає числовому значенню податкового зобов'язання та ґрунтується на даних акту перевірки від 08.11.2013р. №152/22-10/23886934.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п. 5.2.1 вказаної статті, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Позивачем на підставі первинних документів, долучених до матеріалів справи, правомірно були віднесені до валових витрат суми по придбанню товарів (робіт, послуг) у контрагента ПП «ТК Брік-Р», а тому у податкового органу були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення від 22.11.2013р. №0001442210, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 97060,00 грн., в т.ч. 77648 грн. основного платежу, 19412 грн. штрафних фінансових санкцій.

Таким чином, зібрані у справі докази в повній мірі підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ПП «ТК Брік-Р», а відповідні первинні документи містять всі обов'язкові реквізити та відображають в повній мірі зміст господарських операцій між позивачем та контрагентом та є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції вірно зазначено, що в ході судового розгляду справи не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, тому оскаржені податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 березня 2014 року у адміністративній справі №813/9445/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 07.10.2014 р.