Ухвала

від 02.10.2014 по справі 813/415/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Справа № 876/3428/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Клюби В.В., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудтехносервіс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року за позовом Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудтехносервіс" про надання дозволу на погашення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

У січні 2014 року Стрийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - Стрийська ОДПІ) звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила винести рішення, відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким надати дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудтехносервіс" (далі - ТзОВ "Промбудтехносервіс") в розмірі 1 958 254,26 грн. за рахунок стягнення готівкових (безготівкових) коштів з банківських рахунків Боржника шляхом виставлення платіжних вимог (інкасових доручень (розпоряджень) та вилучення готівкових коштів з каси (місць зберігання готівкових коштів), яке направити до виконання Стрийської ОДПІ.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2014 р. позов було задоволено.

Не погоджуючись з даною постановою, ТзОВ "Промбудтехносервіс" подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що в силу вимог ст.183-3 КАС України та положень ПК України, у позивача не було правових підстав для звернення до суду із адміністративним позовом, оскільки чинним законодавством передбачено лише право податкових органів на звернення до суду із поданням про стягнення коштів за податковим боргом, чого Стрийською ОДПІ не було дотримано. Відтак, оскільки позивач не звертався із відповідним поданням у встановленому порядку, то права на звернення із позовом він не набув. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що з 18.08.2004 р. по 29.09.2004 р. працівниками Стрийської ОДПІ було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Прогрестехбуд» за період з 01.04.2003 р. по 30.06.2004 р., за результатами якої було складено акт №130/23/22424901 від 29.09.2004 р., на підставі якого Стрийською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення №0003322350/0, №0000472600/0, №0003312350/0, №0000482600/0 від 04.10.2004 р.

Відповідач оскаржив вищезгадані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.09.2010 р. залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2013 р., якою залишено в силі оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0003322350/0, №0000472600/0, №0003312350/0, №0000482600/0 від 04.10.2004 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Стрийською ОДПІ відповідно до статті 59 ПК України, здійснено заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання ТзОВ "Промбудтехносервіс" податкової вимоги форми «Ю» №7-22 від 03.09.2013 р. в сумі 1 958251,26 грн., яка була отримана товариством 11.09.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №8240200492633.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявний податковий борг який ним не сплачений у встановлені строки, а тому такий у відповідності до п.95.3 ст.95 ПК України повинен бути стягнутий за рішенням суду.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що суми податкових зобов'язань та фінансових санкцій відповідача являються податковим боргом і підлягають стягненню з врахуванням наступного.

Податковим кодексом України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом п. 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача стосовно того, що податковий орган повинен звертатися до суду з поданням про стягнення податкового боргу, оскільки вищенаведені положення Податкового кодексу України не встановлюють імперативної умови звернення в порядку ст. 183-3 КАС України, як обов'язкової підстави для подання позову про стягнення податкового боргу для розгляду в загальному порядку позовного провадження.

Отже, суд першої інстанції правильно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги шляхом стягнення з ТзОВ "Промбудтехносервіс" податкового боргу в розмірі 1 958 254,26 грн. в дохід Державного бюджету України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до вірних висновків, приймаючи рішення по суті спірних правовідносин.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбудтехносервіс" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року по справі №813/415/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : В.В. Клюба

І.О. Яворський