Ухвала

від 07.10.2014 по справі 872/14305/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2014 рокусправа № 804/11120/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 р.

по справі № 804/11120/13-а за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій, наказу та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року фізична особа-підприємць ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами: визнати протиправним наказ начальника державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 31.01.2013р. № 101 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська по призначенню та проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000291702/5114/10/17-230 від 06.03.2013р., яким контролюючим органом накладений адміністративний штраф у сумі 510,0 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення порядку призначення та проведення документальної невиїзної перевірки, а тому спірний наказ та винесене податкове повідомлення-рішення складені з порушенням норм Податкового кодексу України, тому на думку позивача підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року даний позов задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, постанову прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2013 року позивачем до суду заявлений позов, в якому поставлено питання скасувати наказ Державної податкової інспекції наказу № 101 від 31 січня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань не підтвердження фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах з підприємством ПП «Компанія «Міртана», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року та дії державного податкового органу щодо проведення такої перевірки, за наслідками якої був складений акт № 674/17-2/НОМЕР_1 від 19 лютого 2013 року, висновки якого про безтоварність та нікчемність фінансово - господарських операцій між позивачем та його контрагентом. На підставі вказаного акту відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0000291702/5114/10/17-230 від 06.03.2013р., яким контролюючим органом на позивача накладений адміністративний штраф у сумі 510,0 грн., яке позивач також просить визнати протиправним. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, відсутністю підстав для проведення перевірки та безпідставністю прийняття контролюючим органом рішення про проведення такої перевірки, оформленого наказом, та висновків, викладених у акті перевірки.

Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено: дії державного податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної та включення до акта перевірки висновків щодо нікчемності правочинів, за наслідками яких позивачем було сформовано податковий кредит та податкові зобов'язання, визнано протиправними, визнано протиправним наказ від 31.01.2013 року № 101 про проведення документальної невиїзної перевірки .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем винесено наказ від 31.01.2013 року № 101 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо не підтвердження фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах з підприємством ПП «Компанія «Міртана», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, правовою підставою якого були положення пп. 20.1.4 п.20.1ст. 20 , пп78.1.1, п.78.1 ст.78, пп. 79. 1 ст. 79 Податкового кодексу України . На підставі вказаного наказу посадовою особою Державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1, за підсумками якої складено акт № 674/17-2/НОМЕР_1 від 19 лютого 2013 року.

Актом перевірки встановлено порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.п.16.1.5 п.16.1 ст.16, з урахуванням п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, в частині ненадання до перевірки документів; наявність ознак відсутності факту реального здійснення господарський операцій між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Компанія "Міртана" (код ЄДРПОУ 36096731) у листопаді 2011 року; порушення п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.3 ст.5, п.1 ст.7 Господарського кодексу України, в результаті чого донараховано податку на додану вартість за листопад 2011 року всього у сумі 11430 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що перевірка відповідачем проведена за відсутності жодної підстави, передбаченої п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, а висновки акта перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПКУ ) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Тобто, документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу , документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно із абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу . Зокрема, п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з 11 обставин, передбачених пп. 78.1.1 - 78.1.13 ст. 78 ПКУ .

Отже, для проведення позапланової перевірки державному податковому органу не потрібно план-графік, а єдиною умовою незаконності винесення ним відповідного наказу буде саме його невідповідність будь-якому із зазначених вище підпунктів ст. 78 ПКУ .

У ході розгляду цієї справи судом не встановлено наявності жодної підстави, передбаченої п. 78.1 ст. 78 ПКУ для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, що дає підстави для висновку про неправомірність наказу Державної податкової інспекції від 31.01.2013 року № 101 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПКУ визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що запит, копія наказу про проведення невиїзної позапланової перевірки, направлення на адресу позивача, останнім не отримувалося.

З огляду на зазначене, висновок суду про відсутність правових підстав для висновку про законність проведеної перевірки є обґрунтованим.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

Тобто, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь - які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо скасування податкового повідомлення рішення, яке винесено за результатами перевірки проведеної за відсутність правових підстав.

Зі змісту ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу .

Враховуючи, що суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що обумовило ухвалення законного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2013 р. по справі № 804/11120/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко